Постанова 4814 № 638/7969/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 638/7969/21 Номер провадження 22-ц/814/4528/22Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2022 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді Чумак О.В., суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І. розглянула в апеляційному суді в м. Полтаві в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року, ухвалене суддею Семіряд І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, в с т а н о в и л а: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначає, що на підставі листа КП «ХТМ» №194 від 14.06.2016 мешканцями 2-го під`їзду по АДРЕСА_1 було прийнято рішення про встановлення лічильника теплової енергії на під`їзді у співвідношенні «за» 77%. Відповідальною особою за проекти, узгодження, монтажні роботи, а також за збір коштів для цих робіт та розрахунки за виконані роботи, згідно рішення загальних зборів від 15.08.2010, був призначений ОСОБА_1 , який виконав свої обов`язки. Обов`язком мешканців квартир другого під`їзду було прийняття фінансової участі у виконанні робіт по придбанню та вводу в експлуатацію лічильника тепла в межах їх дольової участі, яка для двокімнатної квартири становить 70 грн. Рішенням зборів мешканців від 21.07.2018 прийнято рішення про обов`язкове проведення чергової перевірки з дольовою участю кожної квартир у розмірі 70 грн. ОСОБА_2 був належним чином проінформований про витрати по черговій перевірці лічильника, проте не надав грошові кошти. Оскільки на встановлення лічильника тепла позивач витратив до своєї обов`язкової частини в розмірі 3790,20 грн, що становить від загальної вартості лічильника 42,22%, вважає, що він має право на частку у розмірі 42,22% від загальної суми заощадженої мешканцями другого під`їзду, за рахунок експлуатації лічильника тепла на під`їзді. Позивач зазначає, що відповідач користується послугами лічильника тепла другого під`їзду, заощадив грошові кошти при сплаті за опалення в порівнянні з мешканцями квартир такої ж площини. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 70 грн - дольова участь мешканців кв. АДРЕСА_2 площею 44,5 кв.м. на проведення чергової державної перевірки, 3790,20 грн - дольова частка від ефективності використання лічильника тепла, 5,60 грн 3% річних, 13,79 грн інфляційні втрати, 157,71 грн 3% річних від частки збереження відповідачем грошей, 376,05 грн інфляційні витрати від частки збереження відповідачем грошей, 25 грн банківський збір, а всього - 4438,35 грн. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. На вказане заочне рішення суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення судового збору. Розпорядженням Верховного Суду від 25 березня 2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду. 16.08.2022 р. ця справа надійшла до Полтавського апеляційного суду, ухвалою від 25.08.2022 р. відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та 31.08.2022 р. справа призначена до розгляду в Полтавському апеляційному суді в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Відзив від відповідача на апеляційну скаргу не надходив. Згідно ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Суд першої інстанції встановив, що нарахування плати за послуги з централізованого опалення мешканцям другого під`їзду житлового будинку АДРЕСА_1 проводяться за показаннями приладу обліку теплової енергії, встановленого та опломбованого 02 грудня 2010 року. Вузол обліку теплової енергії перебуває на балансі споживачів другого під`їзду. Зазначені обставини підтверджуються листом начальника Шевченківського філіалу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 05 липня 2016 року № К-153/07 (а.с. 27). 02.11.2018 виконано розпломбування приладу обліку опалення за адресою: АДРЕСА_1 на повірку, про що складено акт №51826 (а.с. 29). Згідно протоколу загальних зборів мешканців другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 від 21.07.2018, на зборах присутні 29 мешканців другого під`їзду, 5 мешканців інших під`їздів, які вирішили, враховуючи ефективність роботи лічильника тепла та економію грошових коштів, яка отримується від експлуатації за минулий період, схвалити проведення чергової державної повірки лічильника тепла у сумі 3360 грн з обов`язковою участю всіх квартир другого під`їзду та рівним розподілом суми по всі квартирам (а.с. 18). Згідно копії журналу оплати за періодичну повірку лічильника тепла по під`їзду № 2 по АДРЕСА_1 , наданої позивачем до позовної заяви, у ньому відсутні відомості про сплату будь-яких сум відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 16-17). 08.11.2018 виконано опломбування приладу обліку, що підтверджується актом огляду вузла обліку теплової енергії № 56457 (а.с. 28). Згідно довідки про витрачання грошових коштів на проведені роботи по державній повірці лічильника тепла 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 у 2018 р., для виконання робіт по проведенню повірки було витрачено 3360,00 грн., сплачені організації «ХАРКІВ-КОТЛОМОНТАЖ», яка проводила вказані роботи, про що також надано копію акту від 02.11.2018 р. (а.с. 15, 32). Згідно висновку за результатами експлуатації лічильника теплової енергії в житловому будинку по АДРЕСА_4 , 2-й під`їзд, від 19.05.2016 та розрахунку економічної ефективності за висновками експлуатації лічильника тепла при нарахуванні за послуги теплопостачання в житловому будинку при існуванні лічильника тепла на під`їзді № 2 і без нього на 1,3,4 під`їздах згідно з даними Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» за період з 01.09.2018 по 30.04.2021 різниця у сплаті за опалення становить 10,16938 гкал, на загальну суму 3790,20 грн. (а.с. 30, 33). До позовної заяви ОСОБА_1 надав розрахунки використання тепла та сплати за теплопостачання ЖБК «Резеда-7» при роботі загального лічильника та лічильника 2-го під`їзду (опалювальний сезон 2020-2021, 2019-2020, 2018-2019 р.р.) (а.с. 19-21). За наведеним у позові розрахунком відповідач має сплатити на користь позивача 70 грн дольової участь мешканців кв. АДРЕСА_2 площею 44,5 кв.м. на проведення чергової державної перевірки, 3790,20 грн дольової частки від ефективності використання лічильника тепла, 5,60 грн 3% річних, 13,79 грн інфляційних втрат, 157,71 грн 3% річних від частки збереження відповідачем грошей, 376,05 грн інфляційних втрат від частки збереження відповідачем грошей, 25 грн банківського збору, а всього - 4438,35 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 , чи проживає на законних підставах у вказаному помешканні, а також безпідставно користується лічильником тепла, який встановлено на другому під`їзді будинку за вказаною адресою. Також суд зазначив, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він особисто сплатив власні кошти у розмірі 70 грн замість відповідача за повірку вузла обліку теплової енергії. У мотивувальній частині заочного рішення суд першої інстанції послався на те, що згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Заочне рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині стягнення судових витрат, тому колегією суддів переглядається саме в цій частині. В іншій частині вказане заочне рішення не переглядається. Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 при подачі цього позову до суду першої інстанції сплатив 908 грн. судового збору по квитанції № 54557475 від 01.03.2021 р. (а.с. 1). Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , сплачений ним при подачі позову судовий збір у сумі 908 грн. по квитанції № 54557475 від 01.03.2021 р. обґрунтовано покладений на позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України. Та обставина, що позивач є особою з інвалідністю другої групи згідно довідки МСЕК № 747632 (а.с. 68), не була відома суду першої інстанції на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом та ухвалення заочного рішення. Крім того, згідно вказаної довідки МСЕК, інвалідність позивачу встановлена з 01.07.2021 року. Тоді як позов ОСОБА_1 подав 01.03.2021 року, до проведення первинного огляду МСЕК та встановлення інвалідності. З клопотанням про відстрочення сплати судового збору, чи звільнення від його сплати при подачі позовної заяви позивач до суду не звертався. Отже, вказане заочне рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права в оскаржуваній частині щодо судових витрат. Підстав для його скасування щодо судових витрат з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишається колегією суддів без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині щодо судових витрат залишається без змін. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно матеріалів цієї справи, ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів було повернуто до Дзержинського районного суду м. Харкова для вирішення питання про повернення судового збору (а.с.74). Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення суми сплаченого судового збору, у зв`язку з тим, що він є особою, звільненою від сплати судового збору, відмовлено (а.с. 77). Ухвала в апеляційному порядку ОСОБА_1 не оскаржувалася. Проте заявник не позбавлений права на вчинення вказаних процесуальних дій відповідно до вимог чинного ЦПК України. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.В. Чумак Судді Ю.В.Дряниця Л.І.Пилипчук