Постанова Київський апеляційний суд № 759/28993/21
від 21.09.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи : 759/28993/21 Номер провадження : 33/824/2194/2022 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 21 вересня 2022 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Реви І.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Реви І.О. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року, ОСОБА_1 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Цією ж постановою суд стягнув із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. Як встановлено постановою судді, 10.11.2021 року приблизно о 23 год. 00 хв. в м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 95, ОСОБА_1 керував автомобілем «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора alcotest 6820, що підтверджується тестом № 3255 від 10.11.2021 року, результати огляду становлять 0,54 % проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Рева І.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуСвятошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року у справі № 759/28993/21 та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, формально та однобічно підійшов до вивчення обставин справи, що потягло за собою винесення незаконної та необґрунтованої постанови суду першої інстанції. Зокрема, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо зупинки транспортного засобу, причини зупинки, процедури встановлення підозри у перебуванні водія у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля «Nissan», як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, та здійснення ним саме факту керування автомобілем. Посилаючись на обставини проведення поліцейським огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме приладу «Drager Alcotest 6820», адвокат Рева І.О. зазначає про те, що цей огляд було проведено з порушенням порядку його проведення, а також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого проведений огляд, у зв'язку з чим висновки щодо результатів огляду на стан сп'яніння, складені з порушення вимог відповідної Інструкції, вважаються недійсними. До того ж, як зазначає захисник, суд першої інстанції, безпідставно послався як на доказ по справі, на відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який є додатком до протоколу, складеним з численними порушеннями, оскільки з камери відеореєстратора патрульного поліцейського, на якій зафіксовано спілкування з поліцейськими наявні лише часткові записи (фрагменти). Зазначає апелянт і про те, що ОСОБА_1 , як водія не було відсторонено від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП. Окрім цього, захисник звертає увагу на те, що оскільки диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність лише у разі керування транспортним засобом, а доказів того, що безпосередньо перед складанням протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом суду не надано, тому, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Реву І.В., які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 211483 від 10 листопада 2021 року, який було складено щодо останнього, підтверджуються також іншими, наявними у справі доказами, а саме: Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений позитивний результат тесту та кількісний показник 0,54%; роздруківкою результату тесту з приладу «Drager Alcotest 6820» № ARНК-0524 від 10.11.2021 року, з результатом тесту 0,54 %; долученими до протоколу матеріалами відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського № АА 00578, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та його результати, проти яких останній не мав будь-яких заперечень. Наведені докази повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності. При цьому, погоджуючись із висновками судді, яка розглядала дану справу, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Крім того, як передбачено пунктами 6, 7, 10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2Інструкції). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Враховуючи вимоги наведених вище нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника Сліпченка В.С. щодо відсутності в матеріалах справи доказів перебування останнього за кермом транспортного засобу, його зупинки із зазначенням причин цієї зупинки, а також процедури встановлення ознак того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами. Перевіркою доводів, наведених в апеляційній скарзі захисника, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено без дотримання вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735, а оформлені за його результатами документи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, були складені з істотними порушеннями або не відповідали вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для визнання доказів, на підставі яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, неналежними та недопустимими. Це стосується і доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме приладу «Drager Alcotest 6820», було проведено поліцейським з порушенням порядку його проведення, в тому числі через відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого проведений огляд, у зв`язку з чим висновки щодо результатів огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, на думку захисника, слід вважати недійсними, оскільки, як прямо передбачено п. 5 Розділу ІІ згаданої вище Інструкції, поліцейський зобов'язаний надати особі, яка підлягає огляду на стан сп'яніння сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу, проте ОСОБА_1 , під час проведення його огляду такої вимоги не висував. Більш того, на чеку з приладу «Drager Alcotest 6820», який долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зазначена дата останнього калібрування 27.09.2021 року, що відповідає строку періодичності технічного обслуговування вказаного приладу, згідно керівництва з експлуатації, який становить один рік. Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, то вони не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення. З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, які були оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, що потягло за собою винесення незаконної та необґрунтованої постанови. За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Реви І.О. не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає необхідним залишити її без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 , - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Реви І.О. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненняадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя П'ятничук І.В.