Ухвала КАС ВС № 640/32922/20

УХВАЛА 08 грудня 2022 року м. Київ справа № 640/32922/20 адміністративне провадження № К/990/32241/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №640/32922/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев`яп Трейдинг Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, УСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев`яп Трейдинг Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. До суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев`яп Трейдинг Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 271300,80 грн. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022, частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев`яп Трейдинг Україна» про ухвалення додаткового судового рішення, постановлено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ев`яп Трейдинг Україна» понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. До Верховного суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №640/32922/20. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 01.08.2022, від 12.09.2022, від 20.10.2022 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України). У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Натомість скаржником вказано підставою касаційного оскарження підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Разом з тим, скаржником не вказано підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 СТАТТІ 328 КАС України. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, цитування норм КАС України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Частково задовольняючи заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій враховували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2019 у справі №826/863/18, та зазначили, що представником позивача значно перебільшено витрати на професійну правничу допомогу, витрачені на представництво інтересів позивача у суді, судові витрати на правову допомогу у розмірі 271300,80 грн не є співрозмірною сумою з наданням адвокатом таких послуг в Окружному адміністративному суді м. Києва та ціною позову. Суди, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, взявши до уваги факт участі представника в судових засіданнях, а також задоволення позову в частині позовних вимог, дійшли висновку, що справедливим та співмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. Доводи касаційної скарги не доводять помилковість врахування такої правової позиції Верховного Суду, не містять спростування таких висновків. Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Податковим органом не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №620/16087/21 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва