Ухвала КАС ВС № 420/21435/21

УХВАЛА 08 грудня 2022 року м. Київ справа №420/21435/21 адміністративне провадження № К/990/33215/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року та від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/21435/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного бюро розслідувань, тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Кравцової Євгенії Олексіївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправною бездіяльність тимчасово виконуючої обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Кравцової Євгенії Олексіївни по відмові у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_2 від 21 вересня 2021 року про надання копії документів, на підставі яких надані повноваження здійснювати самопредставництво ДБР головному спеціалісту відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Андрію Олійнику; зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копії документів, на підставі яких надані повноваження здійснювати самопредставництво ДБР головному спеціалісту відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Андрію Олійнику. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність тимчасово виконуючої обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Кравцової Євгенії Олексіївни по відмові у наданні публічної інформації на запит на інформацію ОСОБА_2 від 21 вересня 2021 року про надання копії документів, на підставі яких надані повноваження здійснювати самопредставництво ДБР головному спеціалісту відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Андрію Олійнику. Зобов`язано Державне бюро розслідувань розглянути інформаційний запит на публічну інформацію від 21 вересня 2021 року з урахуванням висновків суду. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року по справі №420/21435/21 змінено доповнивши її абзацом наступного змісту: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.». У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі №420/21435/21 залишено без змін. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року, заяву представника ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчиненої відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/21435/21 в порядку статті 383 КАС України повернуто заявнику. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року залишено без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 подав касаційну скаргу. На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, спірні правовідносини виникли щодо надання відповіді на запит на отримання публічної інформації. Одеський окружний адміністративний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи касаційний перегляд судових рішень у цій справі можливий виключно за наявності обґрунтування відповідного підпункту пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. У тексті касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що подана скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Так, скаржником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що справа №420/21435/21 має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом. Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року та від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/21435/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова