Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5247/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5247/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 08 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування ОСОБА_1 в страховий стаж при визначені коефіцієнта страхового стажу при призначенні пенсії періодів роботи в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року - 21 календарний місяць та в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року - 7 календарних місяців, а всього 28 місяців та неврахуванню при визначенні індивідуального коефіцієнта заробітної плати для визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії заробітної плати нарахованої та отриманої ОСОБА_1 в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року та в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 в страховий стаж для визначення коефіцієнта страхового стажу для призначення пенсії періоди роботи в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року - 21 календарний місяць та в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року - 7 календарних місяців, а всього 28 місяців та врахувати для визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати для визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії заробітну плату нараховану та отриману ОСОБА_1 в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року та в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року, донарахувати та виплатити недоотриману пенсію за період з 24.09.2020 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зарахування ОСОБА_1 у страховий стаж при призначенні пенсії періодів роботи в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року та врахування заробітної плати у вказані періоди. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 24.09.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за періоди роботи в ПАТ «Полонський гірничий комбінат» з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, в ТОВ «Полонська гірнича компанія» з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року, з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі 560/5257/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 221250002117 від 29.10.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи водієм БелАЗ 548А вантажопідйомністю більше 12 тонн навантаження в ВАТ "Полонський гірничий комбінат", яке в подальшому було перейменовано в ПАТ "Полонський гірничий комбінат", з 6.11.2003 року по 30.06.2015 року та період роботи водієм автотранспортного засобу вантажопідйомністю більше 12 тонн навантаження в КП «Полонський завод «Маяк» з 02.04.2018 року по 23.09.2020 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 24 вересня 2020 року відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV. Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року залишено без змін. На виконання зазначених судових рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 24 вересня 2020 року призначено ОСОБА_1 пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивачу обчислена пенсія при страховому стажі 34 роки 2 місяці 23 дні. Відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 : - 06.11.2003 року - прийнятий водієм 2 класу на автомобіль БілАЗ-548А в автотранспортний цех відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (запис № 4); - 03.06.2011 року - на підставі Закону України "Про акціонерні товариства" і керуючись рішенням чергових загальних зборів відкрите акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" перейменовано у публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" (запис № 5); - 01.07.2015 року - звільнений по переводу з згоди працівника у товариство з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (запис № 6); - 01.07.2015 року - прийнятий на роботу по переводу з публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" водієм автомобіля БелАЗ-54А автотранспортного цеху у товариство з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (запис № 7); - 14.09.2016 року - звільнений з роботи згідно з п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (запис № 8). Відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за ОСОБА_1 у період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року та з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року із заробітної плати не сплачувалися страхові внески. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області періоди з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року та відомості про заробітну плату у вказані періоди не враховані при обрахунку пенсії позивача. Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування періодів роботи позивача з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року у публічному акціонерному товаристві "Полонський гірничий комбінат", з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" та заробітної плати у вказані періоди при обрахунку пенсії. Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Фактично, внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а та від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.