Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/681/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/681/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 08 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ НП в Чернівецькій області, в якому просив: -визнати протиправним наказ ГУ НП в Чернівецькій області № 787 від 23.12.2021 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з служби в поліції; -визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Чернівецькій області № 289-o/с вiд 24.12.2021 "По особовому складу" щодо майора поліції ОСОБА_1 , звільнивши його зі служби в поліції та наказ № 292- о/с від 30.12.2021 "По особовому складу" про внесення до наказ ГУ НП в Чернівецькій області №289-о/с від 24.12.2021; -поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області; -стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Чернівецькій області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7980,76 грн. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Чернівецькій області № 787 від 23.12.2021 "Про застосування дисциплінарного стягнення в частині застосування до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; -визнано протиправними та скасовано накази ГУ НП в Чернівецькій області від 24.12.2021 № 289 о/с "По особовому складу" та від 30.12.2021 № 292 о/с "По особовому складу", в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 30.12.2021; -поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 31.12.2021; -стягнуто з ГУНП в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2021 по 02.08.2022 у розмірі 63006,00 грн. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, звернуто до негайного виконання. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги і просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Проте після надання пояснень представниками сторін, в зв`язку з виникненням технічних проблем в Чернівецькому окружному адміністративному суді (відключення електроенергії), що унеможливило продовження судового розгляду справи в режимі відеоконференції для представника позивача, колегією суддів, за згодою представника відповідача, вирішено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та послужного списку, ОСОБА_1 з 08.08.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 30.12.2021-в органах Національної поліції України. 17.11.2021 заступник начальника управління начальник відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_2 подав на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_3 доповідну записку про те, що 08.11.2021 та 12.11.2021 начальник СРПП ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі (роботі) без поважних причин. У зв`язку з вищенаведеним, просив призначити службове розслідування відносно позивача. На підставі доповідної записки, 18.11.2021 начальником ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Р.Дударцем видано наказ № 1274 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", яким призначено службове розслідування відносно позивача. Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голова комісії-заступник начальника управління начальник відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_2 ; члени комісії: заступник начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_4 ; старший інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_5 ; інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_6 (позивача ознайомлено з наказом під підпис 19.11.2021). За результатами проведеного службового розслідування, 16.12.2021 комісією складено висновок, який затверджено того ж дня начальником ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Р.Дударцем. Враховуючи висновки службового розслідування, 23.12.2021 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 787 "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким за вчинення грубого дисциплінарного проступку у період дії іншого дисциплінарного стягнення, що виразилося у здійсненні прогулів, неналежному виконанні своїх функціональних обов`язків, порушенні вимог статті 19, статті 68 Конституції України, підпункту 1, підпункту 2 пункту 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пункту 1, пункту 4, пункту 5, пункту 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 1, абзацу 2 пункту 1 Розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (позивач ознайомлений з наказом 30.12.2021). На підставі наказу про застосування дисциплінарного стягнення, 24.12.2021 начальником ГУНП в Чернівецькій області видано наказ № 289 о/с "По особовому складу", яким, з урахуванням наказу від 30.12.2021 № 292 о/с "По особовому складу", відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено зі служби в поліції з 30.12.2021. Стаж служби в поліції на день звільнення: 19 років 04 місяці 22 дні. Як зазначив позивач та не заперечується відповідачем, з оскаржуваними наказами від 24.12.2021 № 289 о/с та від 30.12.2021 № 292 о/с останній ознайомився 30.12.2021. Вважаючи вищезазначені накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 3 Конституції України регламентовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України). Ч.ч.1 та 2 ст.55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 (далі-Закон № 580-VIII) та Дисциплінарним статутом національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут). Законом України "Про національну поліцію" встановлено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. В свою чергу, Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. За змістом статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Ч.1 ст.6 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. За змістом положень ч.1 ст.7 цього Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" унормовано, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. За правилами частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Пунктами 1 та 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" закріплено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. За приписами частини 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Отже, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів. При цьому, ч. 2 ст.19 Закону №580-VIII врегульовано, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. У статті 1 Дисциплінарного статуту наведено визначення, що службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. У частинах 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту зазначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою. Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Однак, відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту). Так, згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, до нього, на підставі службового розслідування, проведеного з дотриманням процедури проведення, у разі наявності підстав, застосовується певний вид дисциплінарного стягнення, що обов`язково повинно відповідати характеру та значимості проступку, з дотриманням принципу пропорційності до вчиненого порушення та шкоди, завданої внаслідок здійснення такого проступку. При цьому, пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Таким чином, положеннями чинного законодавства чітко врегульовано правову основу для здійснення повноважень поліцейського, з урахуванням критеріїв та принципів, що дають змогу сумлінно виконувати свою роботу та дотримуватись певних правил та законодавства. Разом з тим, застосування до поліцейського такого дисциплінарного стягнення як звільнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Порядок проведення службового розслідування затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893). При цьому, п.1 Розділу 2 Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Пунктом 4 розділу 2 Порядку №893 закріплено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Згідно пунктів 1-2 розділу 6 Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. За вимогами пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. За правилами пунктів 13 та 14 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, після його протверезіння. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VІ Порядку №893). Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено. Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі №480/1338/19 зазначив, що вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з`ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування. Нормами Закону України "Про Національну поліцію України" та Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" не визначено поняття прогулу, як окремого виду проступку та не встановлено відповідальність за відсутність на робочому місці впродовж 3-годин без поважних причин. Відтак, на спірні правовідносини поширюються норми загального - трудового законодавства. Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Необхідно зазначити, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу. Суди повинні були встановити чи мало місце відсутність позивача на службі, що зумовить певні правові наслідки, а у разі наявності - чи підтверджується відсутність позивача на службі поважними причинами, зокрема, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП роботодавець має право звільнити за прогул працівника, що був відсутнім на роботі без поважних причин. Прогул на роботі - це не просто відсутність працівника більше трьох годин. Вирішальний чинник законного звільнення відсутність поважної причини неявки працівника. У постанові від 13.10.2020 у справі № 712/9213/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишенням роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу). Згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Статтею 139 КЗпП України визначено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Разом з цим, основні обов`язки поліцейського передбачені статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також статтею 1 Дисциплінарного статуту. Вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, слугує підставою для накладення дисциплінарного стягнення, якому передує службове розслідування. З матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення ГУ НП в Чернівецькій області службового розслідування відносно позивача слугувала доповідна записка заступника начальника управління начальника відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_2 на ім`я начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_3 про те, що 08.11.2021 та 12.11.2021 начальник СРПП ВП №4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі (роботі) без поважних причин, у зв`язку з чим, просив призначити службове розслідування відносно позивача. За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни працівником поліції, затверджений 16.12.2021 начальником ГУ НП в Чернівецькій області. Як слідує із висновку, з метою підтвердження (спростування) факту можливого безпідставного залишення місця служби роботи (допущеного прогулу) ОСОБА_1 , поліцейськими відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернiвецькiй області, в межах компетенції проведено ряд відповідних заходів, відібрано пояснення від працівників поліції. Так, 09.11.2021, за вих. № 5040/123/12/03-2021, направлено запит до Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з вимогою надати інформацію про кількість службових розслідувань (перевірок), які проводяться стосовно поліцейських ВП 4 (м.Герца) із одночасним наданням завіреної копії пояснень (актiв про відмову від дачі пояснень) всiх поліцейських, які були опитані (відмовилися від опитування) у рамках зазначених перевірок, за період з 01.11.2021 по 08.11.2021 включно. Водночас, із Чернівецького районного управління поліції було витребувано наявні відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих у холі адмінприміщення та біля входу в будівлю ЧРУП у період з 11 год. 00 хв. 08.11.2021 по 18 год. 00 хв. 08.11.2021 . Аналогічну відеоінформацію з камер відеоспостереження, розташованих у холі адмінприміщення ГУНП витребувано від відповідального за це структурного підрозділу Управління iнформацiйно-ананалітичної підтримки. 10.11.2021 із ЧРУП ГУНП надійшли матеріали за вхідним №3728, зі змісту яких слідує, що дисциплінарною комісією у складі працівників Чернівецького районного управління поліції проводиться одне службове розслідування, призначене наказом вказаного управління від 28.10.2021 № 626 по факту надходження із Чернівецької окружної прокуратури інформації про невиконання ухвал суду окремими співробітниками ЧРУП. В рамках даного службового розслідування членом дисциплінарної комісії підполковником поліції ОСОБА_7 02.11.2021 проведено опитування дільничного офіцера поліції відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького РУП лейтенанта поліції ОСОБА_8 . Інших поліцейських відділення поліції №4 (м. Герца) 08.11.2021 до Чернівецького районного управління не викликали та не опитували. Із відеозапису з камер відеоспостереження ЧРУП, розташованих як біля входу в адмінприміщення, так і у фойє, відповідачем встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 , з моменту вибуття з приміщення ВП №-4 (м.Герца) до закінчення робочого дня (18 год. 00 хв 08.11.2021), до ЧРУП не заходив. Аналогічний висновок зроблено після перегляду камер відеоспостереження в холі адмінприміщення ГУНП в Чернівецькій області, куди ОСОБА_1 вказаного числа, також не заходив, що додатково підтверджується відомостями журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ГУНП в Чернівецькій області (для поліцейських). Крім того, з метою перевірки наведених в доповідній записці відомостей, працівниками дисциплінарної комісії 19.11.2021 здійснено виїзд до місця розташування Тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області, де позивач проходив навально-перевірочні збори. ОСОБА_1 ознайомлено з наказом службового розслідування ГУНП в Чернівецькій області. Останній повідомив, що пригадає прізвища осіб, з якими спілкувався, порадиться з юристом та надасть письмове пояснення згодом, скориставшись своїм правом, закріпленим в статті 63 Конституції України. 23.11.2021 ОСОБА_1 прибув до членів дисциплінарної комісії та надав письмове пояснення із якого вбачається, що 08.11.2021 о 08 год. 00 хв. останній приїхав на роботу, де з 08 год. 20 хв. до 08 год. 40 хв., разом із ОСОБА_9 був на перезмiнцi добового наряду. Згідно своїх функціональних обов`язків ОСОБА_1 провів інструктаж з нарядом щодо дотримання дисципліни та законності, професійної етики, правил особистої безпеки. Після проведення інструктажу, ОСОБА_1 направився до чергової частини ВП, де о 09 год. 00 хв., отримав матеріали ЄО та направився до робочого кабінету, де приймав показники роботи за попередню добу від екіпажів. О 12 год. 00 хв. він повiдомив начальника ВП ОСОБА_9 про необхідність відвезти до АДРЕСА_1 характеристику і копію функціональних обов`язків начальнику СРПП ЧРУП ОСОБА_10 , на що ОСОБА_9 надав згоду. Залишивши на прохідній пакет документiв для ОСОБА_10 , оскільки її не було на місці, ОСОБА_1 , пiсля обіду об 15 год. 30 хв. повернувся до ВП №4 (м.Герца), де знаходився на території обслуговування та здійснював телефонні дзвінки старшим екіпажів з метою контролю та виявлення адміністративних та кримінальних правопорушень. Після завершення робочого часу, приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 покинув територію обслуговування. Аналогічним чином почався робочий день 12.11.2021. В той день, до 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 опрацьовував матеріали ЄО. Також, протягом дня здійснював телефонні дзвінки старшим екіпажів з метою контролю та виявлення адміністративних та кримінальних правопорушень. Приблизно о 17 год. 00 хв. він, в телефонному режимі, спілкувався з ОСОБА_9 , якого повідомив про необхiднiсть залишити робоче місце о вказаній годині, на що останній дав своє погодження. У ході проведення службового розслідування було допитано ряд свідків. Зокрема, свідок ОСОБА_10 (начальник сектору реагування патрульної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області) підтвердила факт телефонної розмови з ОСОБА_1 , який повідомив останню про те, що залишив на прохідній запитувані документи. В свою чергу, свідок ОСОБА_11 -дільничний інспектор пояснив, що 08.11.2021 ніс службу на охороні адміністративного приміщення по АДРЕСА_1 , де позивач 08.11.2021 біля 13 год. 00 хв. передав документи для ОСОБА_10 . Свідок ОСОБА_12 , який перебуває на посаді заступника начальника превентивної діяльності ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області зазначив, що ні 08.11.2021, ні 12.11.2021 будь-яких службових завдань ОСОБА_1 не ставив, та останнього не викликав. Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , лише підтвердили, що під час добового чергування 08.11.2021 та 12.11.2021 керівник ОСОБА_1 будь-яких вказівок їм не надавав, особисто його останні не бачили. На підставі вищезазначених доказів, дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 був вiдсутнiй на робочому місці без поважних причин 08.11.2021 з 13 години 28 хвилин (протягом 3 год. 30 хв.) та 12.11.2021 з 12 години 44 хвилин до 18 години 00 хвилин, тобто більше трьох годин протягом робочого дня, що є прогулом без поважних причин. Згідно висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного начальником СРПП ВП №4 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області майором ОСОБА_1 , до останнього за скоєння грубого дисциплінарного проступку у період дії іншого дисциплінарного стягнення, що виразилося у систематичному здійсненні прогулів, неналежному виконанні своїх функціональних обов`язків, порушенні вимог статті 19, статті 68 Конституції України, підпункту 1, підпункту 2 пункту 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пункту 1, пункту 4, пункту 5, пункту 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, абзацу 1, абзацу 2 пункту 1 Розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про невмотивованість висновків службового розслідування, з огляду на наступне. Положеннями ст. 14 Дисциплінарного статуту, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. В свою чергу, ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту унормовано, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч. ч. 7-8 ст. 19 Дисциплінарного статуту) Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, до нього, на підставі службового розслідування, проведеного з дотриманням процедури проведення, у разі наявності підстав, застосовується певний вид дисциплінарного стягнення, що обов`язково повинно відповідати характеру та значимості проступку, з дотриманням принципу пропорційності до вчиненого порушення та шкоди, завданої внаслідок здійснення такого проступку. Разом з тим, згідно ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Отже, обов`язковою складовою дисциплінарною проступку є вина у вигляді прямого чи опосередкованого наміру, тобто підлягає обов`язковому доведенню, що позивач бажав чи свідомо допускав настання певних несприятливих наслідків без наявності або недоведеності вини не може бути застосоване дисциплінарне стягнення. З матеріалів справи з`ясовано, що службовим розслідуванням встановлено, що позивачем допущено грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у систематичних прогулах 08.11.2022 та 12.11.2022, неналежному виконанні службових обов`язків та недотриманні Присяги. Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 16.12.2021 Дисциплінарна комісія встановила вищезазначені факти зокрема, на підставі пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . В свою чергу, колегія суддів зазначає, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 навпаки підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 біля 13 години 08.11.2022 знаходився в приміщенні адмінбудівлі за адресою АДРЕСА_1 з службових питань. При цьому, пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 не можуть слугувати доказом на підтвердження відсутності позивача на робочому місці 08.11.2022 та 12.11.2022, оскільки останні тільки пояснили, що не отримували вказівок від ОСОБА_1 , та особисто з ним не зустрічались. Не вказують на порушення ОСОБА_1 трудового розпорядку і пояснення ОСОБА_12 - заступника начальника превентивної діяльності ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, оскільки з них лише слідує, що ні 08.11.2021, ні 12.11.2021 будь-яких службових завдань останній ОСОБА_1 не ставив та його не викликав. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_9 на те, що позивач о 17 годині 12.11.2022 без дозволу залишив місце служби, з огляду на таке. Як вбачається із внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП, затвердженого наказом № 855 ГУНП в Чернівецькій області від 10.08.2016, початок робочого дня - 09:00; обідня перерва - 45 хв.: з 13:00 по 13:45; закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середа, четвер о 18:00; у п`ятницю о 16:45; напередодні святкових днів у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 17:00; у п`ятницю 15:45. Так, 12.11.2021 був робочим днем, що припадав на п`ятницю і закінчувався о 16:45, а відтак ОСОБА_1 мав право бути відсутнім на роботі о 17 годині, після закінчення робочого дня. Варто звернути увагу і на те, що свідчення ОСОБА_9 , що ОСОБА_1 залишає робоче місце з метою вирішення особистих питань, не пов`язаних із службовою діяльністю грунтуються не на доказах, а на припущеннях, оскільки будь-які докази на підтвердження такого порушення ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні. Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі №420/2916/20 вказав, що застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах; при прийнятті рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Що стосується відеозаписів з камер відеоспостераження, розташованих у холі адмінприміщення ГУНП та у холі адмінприміщення й біля входу в будівлю ЧРУП ГУНП за період з 11 год. по 18 год. 08.11.2022, які розцінені дисциплінарною комісією, як доказ на підтвердження того, що позивач покинув місце роботи та більше не повертався, то як встановлено під час службового розслідування самими ж посадовими особами відповідача-членами комісії, інформація відображена на вищезазначених відеоносіях містить розбіжності на 21 хв. Також, як підставно звернуто увагу судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів фіксації відсутності позивача на роботі 08.11.2021 та 12.11.2021 в табелях обліку робочого часу. Тобто останній табелювався повний робочий день 08.11.2021 та 12.11.2021 та відповідно, отримав грошове забезпечення за повні відпрацьовані робочі дні. Колегія суддів, крім іншого, прийшла до переконання, що комісія безпідставно залишила поза увагою твердження позивача, що під час виконання своїх посадових обов`язків останній знаходився на території робочої зони та спілкувався з особами, від яких отримував інформацію про вчинення неправомірних дій, в тому числі і злочинів на території відання ЧРУП з дислокацією в м. Герца, яку використовував в подальшому в роботі, посилаючись на те, що останній у поясненнях не назвав прізвища жодної особи, виходячи із наступного. Згідно Положення про відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління ГУНП в Чернівецькій області, затверджене наказом ГУНП в Чернівецькій області від 15.02.2021 № 158, відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління є структурним підрозділом ГУНП в Чернівецькій області. Відповідно до п.п. 9, 10 п. 3 розділу ІІ Положення відділення поліції відповідно до покладених на нього завдань, в т.ч.: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень та проступків; виявляє причини та умови, що призводять до вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, проступків, вживає в межах своєї компетенції заходи щодо їх усунення; вживає заходів з виявлення адміністративних та кримінальних проступків. Як вбачається із функціональних обов`язків начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Герца) у складі районного управління (відділу) поліції, затверджених начальником відділення поліції № 4 (м. Герца) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області від 01.11.2021, начальник сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Герца) забезпечує ефективне виконання покладених на підрозділ завдань та функцій щодо ефективності роботи у сфері превенції правопорушень, співпраці з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні правопорядку. Отже, функціональні обов`язки позивача та Положення про відділення поліції передбачають співпрацю з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні правопорядку, вжиття заходів з виявлення адміністративних та кримінальних проступків, що також спростовує твердження свідка ОСОБА_9 щодо відсутності у ОСОБА_1 повноважень на співпрацю з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні правопорядку, вжиття заходів з виявлення адміністративних та кримінальних проступків, оскільки такі висновки суперечать власним функціональним обов`язкам позивача. Крім того, судом першої інстанції допитані як свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 які підтвердили, що ОСОБА_1 , виконуючи свої функціональні обов`язки, після обіду приблизно о 16:00 год. 08.11.2021 та 12.11.2021 спілкувався з ними в с. Куп`янськ та с. Турятка протягом 20 40 хв. В ході зустрічі свідки повідомляли відомості про можливе вчинення неправомірних дій на території відання ЧРУП ГУНП з дислокацією в м. Герца. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновок службового розслідування не містить повного та об`єктивного дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку позивачем, що полягає у допущенні прогулу 08.11.2021 та 12.11.2021. В той же час, колегія суддів зазначає, що виходячи із питань, що ставилися на розгляд дисциплінарної комісії, у межах службового розслідування щодо ОСОБА_1 досліджувався виключно факт відсутності позивача на робочому місці 08.11.2021 та 12.11.2021, однак як слідує зі змісту наказу № 787 від 23.12.2021 "Про застосування дисциплінарного стягнення", який винесений за результатами службового розслідування ОСОБА_1 перебуваючи на службі в НПУ, окрім вчинення прогулу, неналежним чином виконував свої функціональні обов`язки. Тобто позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проступок, наявність чи відсутність якого під час службового розслідування не з`ясовувався. Слід звернути увагу і на те, що в якості обтяжуючої обставини у висновку службового розслідування вказано вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Проте, надані до суду матеріали службового розслідування не містять відомостей про попередній проступок (в чому полягає, дату притягнення до відповідальності, міру встановленої відповідальності). Не надано відповіді на дане запитання представником відповідача і під час апеляційного розгляду справи. Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що обставини, які стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення та його звільнення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та не вказують у достовірний спосіб на протиправну поведінку позивача, яка може мати своїм наслідком звільнення зі служби в поліції у порядку дисциплінарного стягнення. Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення останнім дисциплінарного проступку, що є підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваних наказів від 23.12.2021 №787, від 24.12.2021 року №289 о/с та від 30.12.2021 №292 о/с та поновлення останнього на роботі. Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У пункту 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) зазначено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. В свою чергу пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Так, у справі, що розглядається, період вимушеного прогулу позивача тривав з 31.12.2021 по 02.08.2022 року. Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки ГУНПУ України в Чернівецькій області від 18.01.2022 №12 середньоденний заробіток позивача складає 420,04 грн. Таким чином, середній заробіток за час вимушено прогулу позивача за період з 31.12.2021 по 02.08.2022 становить 63006,00 грн (150 робочих днів Х 420,04 грн). Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби-у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.