Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6170/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6170/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, - ВСТАНОВИВ: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просило припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.04.2021 № КВ 051210420144 на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення № 316 в межах геометричних розмірів та без зміни зовнішньої конфігурації за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення № 316», замовник будівництва - ОСОБА_1 . Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт. Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження вказав про те, що дане питання регулюється нормами Цивільного кодексу України. Тобто, в даному випадку, фактично наявний спір про право. З огляду на викладене, позовна заява позивача не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянута за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. Згідно ч.5 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Приписами частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відтак, приписами спеціального Закону встановлено право позивача, за певних, визначених умов, встановлених ч. 2 ст. 39-1 цього Закону звертатись з позовом до суду із відповідним позовом. Таким чином колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на те, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення недостовірних даних у поданому замовником будівництва документі, як наслідок встановлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом звернення до суду з відповідним позовом. З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що в даному випадку, фактично наявний спір про право, і позовна заява позивача має бути розглянута за правилами Цивільного процесуального кодексу України, є безпідставними. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - скасувати. Справу за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко