Постанова 4857 № 380/7505/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7505/20 пров. № А/857/13729/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., представника відповідача Слиш Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, Львівської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги, суддя в 1-й інстанції Гулик А.Г., час ухвалення рішення 05.09.2022 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення 05.09.2022 року, в с т а н о в и в : Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7505/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: зобов`язати Львівську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу, у зв`язку із звільненням, відповідно до Закону України Про прокуратуру, із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020. Львівська обласна прокуратура звернулася в суд з заявою про роз`яснення вищевказаного рішення суду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення заяви. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з рішення суду незрозуміло, у якому розмірі, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №100, Львівська обласна прокуратура повинна нарахувати вихідну допомогу ОСОБА_1 та в якій частині застосувати норми Закону України Про прокуратуру та рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 у справі №6-р(ІІ)2020. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності. При цьому позивачем подано суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" визначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Роз`яснюючи своє рішення, суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання. Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично, роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. Підставою для роз`яснення судового рішення як способу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки. Роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7505/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: зобов`язати Львівську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу, у зв`язку із звільненням, відповідно до Закону України Про прокуратуру, із врахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020. Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Виходячи з системного тлумачення положень, передбачених статтею 254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений згаданою статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 чітко та зрозуміло викладено зміст судового рішення, рішення суду викладено з додержанням норм, передбачених КАС України, а заява відповідача є фактично незгодою з судовим рішенням. Зокрема абзаці 9 на сторінці 4 вказаного судового рішення зазначено: оскільки позивача звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України №1697-VII у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до статті 44 КЗпП України. Щодо обчислення розміру вихідної допомоги, належної позивачу, суд зазначає таке обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 08.02.1995 №100 (абзац 11, 12 сторінки 4 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7505/20). Суд, дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 з`ясував, що вказане рішення є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України "Зміст рішення" та містить усі необхідні складові та реквізити. Колегія суддів зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №380/7505/20 прийняте у межах заявлених позовних вимог, з мотивувальної та резолютивної частини рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення не потребує. Крім того, суд звертає увагу на те, що він не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень в частині обрахунку розміру вихідної допомоги, що підлягає виплаті позивачу. Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа №591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Таким чином, з урахуванням приписів, встановлених статтею 254 КАС України, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про роз`яснення судового рішення. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції з питань роз`яснення рішення без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань роз`яснення судового рішення від 05 вересня 2022 року у справі № 380/7505/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 07 грудня 2022 року.