Постанова 4851 № 520/13958/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Зінченко А.В. 07 грудня 2022 р. Справа № 520/13958/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 28.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), щодо відмови в переведенні її пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту Закон № 1058-IV) на пенсію по інвалідності 2-ї групи згідно із Законом України від 16.12.1993 року № 3723-ХІ «Про державну службу» (далі по тексту Закон № 3723-ХІ) та скасувати рішення від 16.07.2021 року відділу перерахунку пенсій № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити та здійснити нарахування й виплату їй, з 07.12.2020 року пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІ в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної в довідках від 07.12.2020 року № 02-01-25/3159 та від 07.12.2020 року № 02-01-25/3160. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 2520/19084/2020 зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути її заяву від 07.12.2020 року для вирішення питання про призначення та здійснення нарахування й виплати їй з 07.12.2020 року пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІ в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної в довідках від 07.12.2020 року № 02-01-25/3159 та від 07.12.2020 року № 02-01-25/3160, зарахувавши при цьому до стажу державної служби період її роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Малинівської селищної ради з 02.12.2008 року по 04.12.2020 року. Позивач зазначає, що пенсійний орган на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 520/19084/2020 повторно розглянув її заяву, зарахував до стажу державної служби період її роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Малинівської селищної ради з 02.12.2008 року по 04.12.2020 року, однак рішенням від 16.07.2021 року відділу перерахунку пенсій № 4 ГУ ПФУ в Харківській області в призначенні пенсії по інвалідності згідно закону України «Про державну службу» вдруге відмовило - причиною відмови є те, що ст. 37 Закону № 3723-ХІ передбачено призначення пенсії за віком. Умови призначення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» чинним законодавством не передбачено. Позивач з рішенням від 16.07.2021 року відділу перерахунку пенсій № 4 ГУ ПФУ в Харківській області не згодна і вважає що вказане рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , у відзиві ГУ ПФУ в Харківській області вказує, що позивач на день звернення за призначенням пенсії, а саме 07.12.2020 року досягла віку повних 58 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», пенсійний вік згідно ст. 26 Закону № 1058-IV становить 60 років. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що, оскільки позивач на день звернення за призначенням пенсії (07.12.2020 року) досягла віку повних 58 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно Закону України про «Про державну службу», пенсійний вік згідно ст. 26 Закону № 1058-IV становить 60 років, тобто вона матиме право на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» після досягнення нею 60 років - з 28.12.2021 року, що свідчить про те, що позивач не набула права на призначення пенсії державного службовця. Не погоджуючись із судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , просить скасувати судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року і ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що відповідач в порушення ст. 37 Закону № 3723-XII та ст. 26 Закону № 1058-IV незаконно відмовив їй у переведенні на пенсію державного службовця, посилаючись на не досягнення нею визначеного Законом № 1058-IV пенсійного віку, не врахувавши, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним п. 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу (далі по тексту - Закон №889-VIII), а жодних додаткових умов для призначення такої пенсії приписи пунктів 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII не містять та не пов`язують нарахування пенсії по інвалідності з таким критерієм, як досягнення певного віку (дана норма поширюється виключно на працездатних державних службовців, а не на інвалідів І та ІІ груп). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ПФУ в Харківській області, просить залишити судове рішення без змін та відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області з 25.06.2014 року і отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи загального захворювання згідно довідки МСЕК серія 12ААА № 953418 від 03.09.2018 року, призначену відповідно до Закону № 1058-IV. Із запису № 39 трудової книжки НОМЕР_1 позивача вбачається, що остання звільнена 04.12.2020 року з посади секретаря Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, у зв`язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету ради за ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с. 25). 07.12.2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної згідно із Законом № 1058-IV на пенсію по інвалідності 2-ї групи згідно із Законом № 3723-ХІ. Рішенням відповідача від 15.12.2020 року п/с № 963230146923 ОСОБА_1 відмовлено в переведенні її з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної згідно із Законом № 1058-IV на пенсію по інвалідності 2- ї групи згідно із Законом № 3723-ХІ в зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Вказане Рішення від 15.12.2020 року п/с № 963230146923 відділу з питань перерахунку пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 520/19084/2020, що набрало законної сили 22.04.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Скасовано рішення відділу з питань перерахунку пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в перерахунку пенсії від 15.12.2020 року п/с №963230146923. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2020 року для вирішення питання про призначення та здійснення нарахування й виплати їй з 07.12.2020 року пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІ в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної в довідках від 07.12.2020 року № 02-01-25/3159 та від 07.12.2020 року № 02- 01-25/3160, зарахувавши при цьому до стажу державної служби період її роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Малинівської селищної ради з 02.12.2008 року по 04.12.2020 року. У задоволенні решти позову - відмовлено. ГУ ПФУ в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 520/19084/2020, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 07.12.2020 року про перехід з пенсії по інвалідності 2 групи згідно Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності 2 групи згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІ щодо вирішення питання про призначення та здійснення нарахування та виплати їй з 07.12.2020 року пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідках від 07.12.2020 року № 02-01-25/3159 та від 07.12.2020 року № 02-01-25/3160. За наслідками розгляду заяви до стажу державної служби позивача ОСОБА_1 зарахований період її роботи в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Малинівської селищної ради з 02.12.2008 року по 04.12.2020 року, визначений стаж державної служби позивача - 23 роки 10 місяців 23 дні, станом на 01.05.2016 стаж держслужбовця складав 19 років 3 місяці, страховий стаж - 40 років 9 місяців 16 днів. Рішенням відповідача від 16.07.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по 2-й групі інвалідності, призначеної згідно Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону № 889-VIII, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 60 років (а.с. 10) Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII. Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. За приписами ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII унормовано, що право на одержання пенсії державних службовців мають чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, положеннями ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…). Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що станом на час звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом № 889-VIII, трудовий стаж позивача на державній службі становив 23 роки 10 місяців 23 дні, вона мала статус інваліда ІІ групи, та отримувала пенсію по інвалідності на підставі Закону України № 1058-IV, починаючи з червня 2014 року. Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 3723-ХІІ, яка оформлена рішенням Відділу перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 16.07.2021 року, стало недосягнення ОСОБА_1 шести десятирічного віку. Наявність у позивача стажу державної служби, який становив понад 20 років, відповідність довідки Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської областлі про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 02-01-25/3159 від 07.12.2020 року для обчислення пенсії державного службовця та встановлення інвалідності позивача у період перебування на державній службі, відповідачем не заперечується. Згідно з правовою позицією Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18), яка викладена у постанові від 13.02.2019 року, та відповідно до ст. 291 КАС України є обов`язковою для врахування судами, Закон № 889-VIII не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку, а тому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, наполягаючи на досягненні позивачкою, яка є інвалідом II групи, 60-річного віку, для призначення пенсії по інвалідності державного службовця, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України. За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Інші доводи відповідача на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року -скасувати. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності 2-ї групи згідно із Законом України «Про державну службу» та скасувати рішення від 16 липня 2021 року відділу перерахунку пенсій № 4 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 , з 07 грудня 2020 року пенсію по інвалідності 2-ї групи відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІ в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної в довідках від 07 грудня 2020 року № 02-01-25/3159 та від 07 грудня 2020 року № 02-01-25/3160. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова