Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14241/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" вересня 2022 р. Справа№ 910/14241/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Алданової С.О. Суліма В.В. Секретар судового засідання Зоря В.С. за участю представників позивача: Литвинова А.С., наказ від 10.05.2017 №1 відповідача : Корсун Ю.Ю., дов. від 31.12.2021 №92-Д розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 (повний текст складено 07.02.2022) у справі № 910/14241/21 (суддя - Щербаков С.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2 342 619, 38 грн,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2022 по справі № 910/14241/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" (позивач) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 555218,52 - пені, 855472,04 грн. - інфляційних втрат, 286321,01 грн. - 3 % річних, 642199,29 грн. - штрафу, 35088,16 грн. - судового збору, 47930,20 грн. - витрат на правову допомогу. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань по сплаті електричної енергії за березень - грудень 2020 року. Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду в частині стягнення ухвалено з порушенням норми матеріального права - ст.ст. 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст. 525, 526, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 «Розгляду справи по суті Господарського процесуального кодексу України». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 відкрито провадження у справі та призначено апеляційний розгляд справи № 910/14241/21 на 27.07.2022 о 11:00. 07.07.2022 апелянтом подано до суду клопотання про зменшення розміру пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. 22.07.2022 до суду від позивача надійшли відзив на апеляційну скаргу та заперечення на клопотання про зменшення розміру пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2157/22 від 27.07.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Руденко М.А., яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 27.07.2022. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 для апеляційного розгляду справи №910/14241/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Майданевич А.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 справу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 17.08.2022. На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № № 09.1-08/2348/22 від 16.08.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням Майданевич А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці 15.08.2022 та перебуванням судді Барсук М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 16.08.2022. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022 для апеляційного розгляду справи №910/14241/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Алданова С.О., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 справу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 24.08.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 розгляд справи призначено на 29.08.2022. На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2531/22 від 29.08.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Андрієнка В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 для апеляційного розгляду справи №910/14241/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Алданова С.О., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 справу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 07.09.2022. У судовому засіданні 07.09.2022 оголошено перерву до 13.09.2022. У судовому засіданні 13.09.2022, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 30.08.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" (далі - ВАД) укладено договір №15494/01, відповідно до якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору. 30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду № 113/01 до договору №15494/01 від 30.08.2018, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, укладено цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 30.08.2018 №15494/01 та приведено такий договір у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641. Відповідно п.п. 1, 2 додаткової угоди № 113/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований Покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця. Сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 нової редакції. Таким чином, на підставі додаткової угоди № 113/01 від 30.06.2019 відбулась заміна покупця виробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" електроенергії, а умови договору викладено у новій редакції з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) №641 від 26.04.2019. 12.03.2020 між Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду № 434/01/20 до договору №15494/01 від 30.08.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом". Сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції. Так, згідно п. 1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРБКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами). За змістом п.п. 2.3 - 2.5 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. Положеннями п.п. 3.1 - 3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору. У пункті 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нарахувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку. Згідно п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом. Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4. договору в редакції додаткової угоди № 434/01/20). Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За своєю правовою природою відносини, що склалися між сторонами згідно договору №15494/01, є правовідносинами, які регулюються нормами законодавства про поставку. Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України). Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №15494/01 від 30.08.2018 року позивач продав, а відповідач придбав відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом за період липень 2019 - грудень 2020 у загальному розмірі 29 092 004, 26 грн, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 2 844 270, 01 грн (з урахуванням акта коригування від 23.08.2019 до акта за липень 2019 року), за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 2 830 029, 20 грн (з урахуванням акта коригування від 31.12.2019 до акта за серпень 2019 року), за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 2 210 503, 18 грн (з урахуванням акта коригування від 31.12.2019 до акта за вересень 2019 року), за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 1 353 828, 08 грн, за листопад 2019 року від 30.11.2019 на суму 572 270, 77 грн, за грудень 2019 року від 31.12.2019 на суму 543 013, 74 грн, за січень 2020 року від 31.01.2020 на суму 652 894, 52 грн, за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 685 666, 63 грн, за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 1 665 257, 41 грн, за квітень 2020 року від 31.04.2020 на суму 2 661 994, 75 грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 2 041 186, 94 грн, за червень 2020 від 30.06.2020 на суму 2 169 560, 59 грн, за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 2 712 803, 90 грн, за серпень 2020 року від 31.08.2020 на суму 2 546 828, 99 грн, за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму 2 009 190, 71 грн, за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму 837 713, 26 грн, за листопад 200 року від 30.11.2020 на суму 482 029, 91 грн, за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму 200 257, 67 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Проте, відповідач свої грошові зобов`язання з оплати вартості придбаної електричної енергії, згідно актів купівлі - продажу електроенергії за квітень 2020 року від 31.04.2020 на суму 2 661 994, 75 грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 2 041 186, 94 грн, за червень 2020 від 30.06.2020 на суму 2 169 560, 59 грн, за липень 2020 від 31.07.2020 на суму 2 712 803, 90 грн виконав з порушенням строків, встановлених договором та Порядком, що підтверджується банківськими виписками по здійсненим ДП "Гарантований Покупець" платежам і ця обставина ним не заперечується. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 статті 173 ГК України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті. За змістом ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Згідно умов п.п. 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. Відповідно до пункту 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641(далі - Порядок), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони (п. 10.2. Порядку). Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони (п. 10.3. Порядку). Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку). Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року. Отже, Державне підприємство "Гарантований покупець" зобов`язано було провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію у квітні 2020 року у строк до 29.05.2020 року (включно). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Отже, строк оплати за поставлену електричну енергію у травні 2020 року до 26.06.2020 року (включно). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Отже, строк оплати за поставлену електричну енергію у червні 2020 року до 24.07.2020 року (включно). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Отже, строк оплати за поставлену електричну енергію у липні 2020 року до 21.08.2020 року (включно). Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 ЦК України строк виконання грошового зобов`язання по оплаті придбаної у позивача електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом є таким, що настав. Аргументи апелянта в частині недоведення позивачем обставин належного отримання відповідачем актів приймання-передачі, а отже не доведення фактичного настання строків оплати є неспроможними та відхиляються колегію суддів, оскільки строк виконання грошового зобов`язання з остаточного розрахунку за електричну енергію в силу вимог ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 ЦК України, виник протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги (Постанови НКРЕКП "Про затвердження розміру вартості послуш із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 27.05.2020 № 995 у квітні 2020 р., від 24.06.2020 № 1211 у травні 2020 р., від 22.07.2020 № 1435 у червні 2020 р., від 19.08.2020 № 1600 у липні 2020 р., від 09.12.202 № 2414 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП"), а не з фактом отримання відповідачем Актів купівлі- продажу електроенергії за спірні періоди. Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку. Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо того, що недодержання своїх обов`язків третіми особами не звільняє боржника у зобов`язанні від виконання договору, учасником якого кредитор і боржник. Подібні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20, від 12.05.2021 у справі №910/11830/20. За положеннями ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За приписами ст. 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 4.6 Договору відповідач несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку №641 або главі 6 Порядку №2804. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом. Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, колегія суддів вважає, що даний розрахунок є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору. Водночас відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (Постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19. Оцінюючи обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення неустойки (штрафу та пені), колегія суддів враховує, що відповідач є державним підприємством на якого державою покладено спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, майно підприємства є державною власністю, а Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, а також те, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором у спірний період, статус та особливості діяльності ДП "Гарантований покупець" у сфері функціонування ринку електричної енергії, причини та наслідки невиконання спірного зобов`язання, а також розмір нарахованих штрафних санкцій, колегія суддів приходить до висновку про те, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 277609,26 грн. та 321099,64 грн. штрафу, оскільки таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі без настання негативних наслідків для підприємств. При цьому, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (подібні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц). За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 ЦК, ст. 233 ГК та правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних. Відносно аргументів скаржника в частині розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Зі змісту частин 1, 2 статті 124 ГПК України випливає, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу позивач заявив у строки, встановлені статтею 124 ГПК України, а докази на їх доведення подав в установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк. Тож позивач дотримався порядку заявлення до відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу. За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. 15.04.2020 між Адвокатським бюро "Войніканіс-Мирського" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 77, який регулює правовідносини сторін, які виникають у зв`язку із наданням бюро правової (правничої) допомоги клієнту. Відповідно до п. 2.1. договору, бюро надає клієнту наступні види правової допомоги, зокрема представництво інтересів клієнта в судових органах, зокрема підготовка до розгляду і веденню справ в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних і третейських судах України, до компетенції яких відноситься вирішення спорів, що стосуються інтересів клієнта або вказаних ним осіб, підписання та подання претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також інших процесуальних документів. 31.08.2021 Адвокатським бюро "Войніканіс-Мирського" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" складено та підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги. Згідно якого надано послуги, а саме: ознайомлення з договором № 15494/01 від 30.08.2018 та додатковими угодами до нього, їх правовий аналіз; ознайомлення з актами купівлі-продажу електроенергії за договором № 15494/01 від 30.08.2018 та актами коригування; ознайомлення з банківськими виписками по рахунку ТОВ "Сонячна енергія захід" за період липень 2019 - грудень 2020, визначення суми грошових коштів, що сплачені ДП "Гарантований покупець" за договором № 15494/01 від 30.08.2018; правовий аналіз діючого законодавства України у сфері купівлі-продажу електричної енергії; пошук та аналіз судової практики та рішень в аналогічній категорії справи; розрахунок пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних, що підлягають стягненню з ДП "Гарантований покупець" за порушення виконання зобов`язання щодо сплати за придбану електроенергію за договором № 15494/01 від 30.08.2018; написання позовної заяви; копіювання додатків до позовної заяви у двох примірниках. Пунтктом 4 Акту визначено тверду форму гонорару у розмірі 48000,00 грн., яка оплачена 31.08.2021, що підтверджується платіжним дорученям №

358. Дослідивши подані заявником документи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47930,20 грн., підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано факту виконання адвокатами зазначених послуг. За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив частково заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і стягнув з відповідача на користь позивача 47930,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовано вказавши на те, що цей розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням розміру пред`явлених Товариством та визнаних відповідачем позовних вимог, суми стягнутих з останнього за рішенням від 27.01.2022 грошових коштів та здійснених представником позивача процесуальних дій у суді першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", часткове задоволення клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат та зміну рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20, шляхом зменшення розміру пені та штрафу на 50 %. Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 277 ГПК України). Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Розподіляючи судовий збір судом враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Згідно ст. 129 ГПК судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство "Гарантований покупець". Керуючись ст. ст. 129, 269, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст.277, ст. ст. 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/14241/21 задовольнити частково.

2. Клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат задовольнити частково. 3.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/14241/21 в частині стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат - змінити. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/14241/21 викласти у наступній редакції: "Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія захід" (вул. Центральна, буд. 53, с. Кривачинці, Волочиський район, Хмельницька область, 31252, ідентифікаційний код - 41344170) 277609,26 грн. (двісті сімдесят сім тисяч шістсот девять гривень двадцять шість копійок) - пені, 321099,64 грн. (триста двадцять одна тисяча дев`яносто девять гривень шістдесят чотири копійки) - штрафу, 286 321, 01 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч триста двадцять одна гривня одна копійка) - 3 % річних, 855 472, 04 грн. (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сімдесят дві гривні чотири копійки)- інфляційних втрат, 35 088, 16 грн. (тридцять п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень шістнадцять копійок)- судового збору та 47 930, 20 грн. (сорок сім тисяч дев`ятсот тридцять гривень двадцять копійок) - витрат на професійну правничу допомогу".

4. В іншій частині про відмову у задоволенні решти позовних вимог рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/14241/21 залишити без змін.

5. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ".

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу №910/14241/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 30.11.2022. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді С.О. Алданова В.В. Сулім