Постанова Львівський апеляційний суд № 446/1256/21

Справа № 446/1256/21 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І. Провадження № 22-ц/811/1029/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. Провадження № 22-ц/811/1184/22 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В. секретар :Салата Я.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження без участі учасників справи цивільну справу № 465/938/17за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автовиплат поліс» на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року та додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 лютого 2022 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -адвоката Цімури Яромира Володимировича на додаткове рішення Кам`янка-Бузького району Львівської області від 23 лютого 2022 року у справі за позовом ТзОВ «Центр автовиплат поліс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичної допомоги,- в с т а н о в и в : 23.06.2021 ТзОВ «Центр автовиплат поліс» звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання юридичної допомоги у розмірі 23 040,00 грн., а з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання юридичної допомоги у розмірі 1 348,00 грн. Також просить вирішити питання судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між товариством та відповідачами було укладено договори про надання юридичних послуг, за умовами яких позивач зобов`язувався надавати юридичні послуги з метою відшкодування шкоди, яка завдана ДТП 06.10.2017 і з цією метою 12.10.2017 відповідачі посвідчили довіреність на представництво їх інтересів щодо отримання страхового відшкодування. На виконання укладених договорів позивач здійснив надання юридичної допомоги, а відповідачі отримали страхове відшкодування від МСТБУ у розмірі 115 200 грн. та 6 740 грн. Оскільки договорами було передбачено оплата послуг у розмірі 20% від суми страхового відшкодування, то стягненню підлягає сума 23 040,00 грн. і 1 348,00 грн. відповідно. Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Центр автовиплат поліс» 440,50 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Центр автовиплат поліс» 440,50 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги. Вирішено питання судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 15 лютого 2022 року представник відповідачів-адвокат Цімура Я.В. подав клопотання про розподіл судових витрат. В клопотанні зазначав, що оскільки позов до ОСОБА_1 задоволено частково в обсязі 440,50 грн. з 23040, 00 грн., тобто 1,91% то з позивача підлягає стягненню в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в еквівалентому розмірі 98,09%, що від 5000 грн. становить 4904,50 грн., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково в обсязі з 440,50 грн. з 1348,00 грн., тобто 32,68 % , а тому з позивача слід стягнути в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 67,32% від 5000 грн., тобто в розмірі 3366 грн. Додатковим рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 лютого 2022 року клопотання представника відповідачів адвоката Цімури Яромира Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Центр автовиплат поліс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 95,50 грн. Стягнуто з ТзОВ «Центр автовиплат поліс» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 634,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Рішення та додаткове рішення суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр автовиплат поліс» В апеляційній скарзі зазначає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду є помилковими. Апелянт стверджує, що п 3.1. Договору чітко передбачено, що за надання послуг передбачених умовами Договору в повному обсязі Замовник оплачує Виконавцю грошові кошти у розмірі 20% (двадцяти) відсотків від суми отриманих виплат (отриманого страхового відшкодування та інших додаткових виплат які мали місце за результатами наданих виконавцем юридичних послуг). Суд у порушення положень Закону та Договорів не звернув увагу на відмову відповідачів від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договорами про надання юридичних послуг, а сама відмова сплатити винагороду товариству, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов. Отже, існує істотна різниця між тим, на що розраховував позивач, укладаючи цей договір, і тим, що в дійсності він отримав. Жодних відомостей щодо розірвання договору між сторонами немає, відсутні письмові угоди сторін щодо його розірвання, письмове повідомлення про намір розірвати укладений договір в односторонньому порядку також відсутній. Зазначає, що предметом спору є невиконання відповідачами своїх зобов`язань перед позивачем та не сплати вартості наданих послуг. Просить скасувати рішення суду та додаткове рішення, ухвалити нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Додаткове рішення Кам`янка-Бузького району Львівської області від 23 лютого 2022 року оскаржив представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -адвокат Цімура Яромир Володимирович. В апеляційній скарзі зазначає, що додаткове рішення є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не вірно здійснив пропорцію розрахунку, присудивши відповідачам частку позивача не пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вважає, що з позивача слід стягнути в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 4904,50 грн., а також в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 3366 грн. Просить додаткове рішення суду змінити та задовольнити клопотання представника відповідачів повністю. Представник відповідачів-адвокат Цімура Я.В. відповідно до ст.360 ЦПК України надав відзив на апеляційну скаргу ТзОВ «Центр автовиплат поліс». У відзиві зазначає, що повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги. Звертає увагу, що умовами договору передбачено скласти та передати замовнику Акт про надані юридичні послуги, однак відповідних актів відповідачам не надано, послуги не були надані в повному обсязі та жодного результату за наслідками виконання цього договору відповідачі не отримали, оскільки виплата страхового відшкодування відбулась за наслідками примусового виконання вироку Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28.10.2019 року у справі №446/2163/17. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що ціна позову у даній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. 03 листопада 2022 року представник позивача ОСОБА_3 заявив клопотання про долучення до справи, як доказ, судову практику Львівського апеляційного суду в аналогічній справі. Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні. Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а відтак постанова Львівського апеляційного суду в аналогічній справі не підлягає врахуванню. Крім цього, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, однак постанова Львівського апеляційного суду в аналогічній справі, жодних обставин або фактів у даній справі не встановлює. Відповідно до ч.1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Судом встановлено такі обставини. 11 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр авто виплат поліс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг N° 00105/1/10/17 (надалі по тексту - Договори). Також, 12 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр авто виплат поліс» та ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № 00105/10/17 (надалі по тексту - Договори).(а.с.5-10). Згідно з п.1.1. Договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Замовнику юридичні послуги з метою встановлення причин дорожньо-транспортної пригоди, встановлення винної особи, отримання страхового відшкодування, отримання інших виплат, відшкодування моральної і матеріальної шкоди заподіяної замовнику чи іншій особі, в результаті ДТП, яка мала місце 06.10.2017 року. Пунктом 1.2 Договорів передбачено перелік послуг, які надаються в рамках цього Договору, а саме : -Збір усіх необхідних документів та подання звернення до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. -Надання юридичних консультацій, складання процесуальних документів: договорів, запитів, довідок, клопотань, позовних заяв, скарг, та ін.. -Здійснення представництва інтересів Замовника при проведенні переговорів з іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди, у відносинах зі страховими компаніями, МТСБУ. -Представництво законних інтересів Замовника про розгляді цивільних, господарських, адміністративних справ, в усіх державних, громадських приватних організаціях, правоохоронних органах, органах нотаріату, а також в місцевих, апеляційних судах, та у судах касаційної інстанції, а також у підприємствах усіх форм власності, органах державної виконавчої служби, з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, потерпілому, третій особі, кредитору, стягувачу, боржнику, в тому числі з правом подання позову, правом повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав та предмета позову, визнання позову, правом повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав та предмета позову, визнання позову, закінчення справи мировою угодою, отримання виконавчих документів та пред`явлення їх до виконання, участі у виконавчому провадженні з правом підпису документів, посвідчення копій документів. Розділом 2 Договорів передбачено обов`язок Виконавця, невідкладно скласти та передати замовнику Акт про надані юридичні послуги, а Замовник зобов`язався прийняти від Виконавця юридичні послуги в тому обсязі в якому вони були надані та оплатити такі на умовах та в порядку визначеному Розділом 3 Договорів. У Розділі 3 (п.3.1.) визначено, що за надання послуг передбачених умовами цього договору в повному обсязі Замовник оплачує Виконавцю грошові кошти у розмірі 20 відсотків від суми отриманих виплат(отриманого страхового відшкодування та інших додаткових виплат, що мали місце за результатами наданих виконавцем юридичних послуг). 12.10.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видали довіреності на представництво їх інтересів ТзОВ «Центр автовиплат поліс» в усіх державних, громадських, приватних організаціях , правоохоронних органах, страхових компаніях , МТСБУ, органах нотаріату, а також в судах всіх інстанцій з усіма правами наданими як позивачу, відповідачу, заявнику , третій особі, стягувачу, боржнику строком дії на три роки , а саме до дванадцятого жовтня 2020 року. (а.с. 30-33). На виконання умов договорів про надання юридичних послуг, директором ТзОВ «Центр автовиплат поліс» було подано заяву від 23.10.2017 про виплату страхового відшкодування до МТСБУ щодо ДТП, яка мала місце 06.10.2017 (а.с. 11-12). Листом від 23.01.2018 МТСБУ повідомило ТзОВ «Центр автовиплат поліс» щодо необхідності надання копії відповідного документа, що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП (а.с. 34-35). Вироком Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2019 року, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року та постановою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки. Цим вироком також вирішено цивільні позови про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_2 115 200 грн. відшкодування за шкоду, заподіяну смертю матері та стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 6740 гривень відшкодування витрат на поховання. Як видно з відповіді МТСБУ (а.с. 49) зазначені у вироку суми були перераховані 10.09.2020 на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень на рахунок приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Н.В. (а.с.49). Учасниками справи визнається та обставина, що представництво інтересів відповідачів як цивільних позивачів у кримінальній справі №446/2163/17 не здійснювали представники ТзОВ «Центр автовиплат поліс», а такі інтереси представляв адвокат Білик П.Б. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що послуги за укладеними договорами були надані частково, а тому підстав для стягнення повної оплати в розмірі 20 відсотків, як передбачено Договором немає. Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто, чинне цивільне законодавство та укладені між сторонами договори передбачають обов`язок замовника оплатити виконавцю кошти у випадку надання послуг у повному обсязі. За загальним правилом, виконавець набуває право на оплату своїх послуг після виконання певних дій відповідно до договору, тому відмова замовника від оплати фактично наданих послуг є неприпустимою. У цьому випадку розмір винагороди має визначатися з урахуванням фактично виконаних дій . Будь-яка послуга, у тому числі і юридична, може виявлятися тільки в процесі здійснення певних доцільних дій чи діяльності (як сукупності дій), спрямованих безпосередньо на задоволення тієї чи іншої потреби особи. Особливість потреб замовника (клієнта), як правило, полягає у тому, що вони роблять носієм корисних властивостей, корисного ефекту сам процес праці виконавця, а саме здійснення останнім певної дії чи здійснення конкретної діяльності юридичного характеру. Процес задоволення потреб замовника це процес засвоєння ним тих чи інших корисних властивостей діяльності (дії) суб`єкта надання юридичних послуг. Іншими словами, послуга це благо, що становить собою сукупність корисних властивостей конкретної діяльності, її корисний ефект, здатне задовольнити інтерес (потреби) замовника у вирішенні тих чи інших юридичних питань. Судом першої інстанції правильно встановлено, що отримання страхового відшкодування, право на яке мали відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося в результаті звернення до суду з цивільним позовом (у рамках кримінального провадження), ухвалення відповідного рішення суду та пред`явлення його до примусового виконання та що участі у даному процесі представники позивача не брали, а тому підстав вважати, що Виконавцем Договорів, послуги були надані у повному обсязі немає, а тому у Замовників не виникло обов`язку здійснити плату у повному розмірі. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, належним чином оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що позивачем не надано відповідачам повний обсяг послуг, згідно договору, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Доводи апеляційної скарги в цій частині обгрунтованих належним чином висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом правильно враховано вимоги частини 2 статті 903 ЦК України,якою передбачено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що вини Виконавця щодо неможливості виконання Договорів немає, а тому він має право на розумну плату за надані ним послуги. Неможливості виконати договір з вини замовника не встановлено, оскільки замовники надали позивачу довіреність для представлення його інтересів в тому числі в судах усіх інстанцій з правом подання позовів, а відтак обов`язку оплатити виконавцеві плату в повному обсязі не виникло. На виконання укладених договорів про надання юридичних послуг, виконавець (позивач у справі) звертався до МСТБУ із заявою від 23.10.2017 про виплату страхового відшкодування, до заяви були зібрані необхідні для виплати документи (а.с. 11-12), звертався до МСТБУ із заявою від 04.05.2020 про відкриття доступу до особистого кабінету потерпілого (а.с. 37-38), звертався до МСТБУ із заявою від 31.08.2020 про долучення ухвали апеляційного суду від 20.08.2020 щодо залишення без змін вироку суду (а.с. 40-41), отримував відповіді на звернення (а.с. 34-35, 49). Такі дії виконавця відповідали переліку послуг, які доручались замовниками в рамках укладених договорів, а саме у п. 1.2. (збір документів, звернення до страхової, здійснення представництва з МСТБУ), а також були юридично значимими, оскільки узгоджувались із порядком отримання страхового відшкодування, що визначений у ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Протягом усього часу дії договору, замовники не відмовилися від послуг виконавця, не розірвали його у порядку встановленому договором та законом, не наполягали на зміні його предмету тощо, а тому зобов`язані оплатити надані послуги. Вирішуючи питання про те, якою є розумна плата за надані послуги, судом обґрунтовано врахована Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465 (з подальшими змінами і доповненнями), якою встановлено, що розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта, - починаючи з 1 січня 2018 року та визначив, що Виконавцем на надання зазначених вище послуг витрачено 5 год. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становив 1762 грн., а тому, година роботи становила 88,10 грн., а тому за договором про надання юридичних послуг з замовників в користь виконавця підлягає стягненню сума 440,50 грн. за кожним договором окремо. Такий розмір оплати є співмірним виконаній роботі та відповідає формулюванню «розумна плата» за даними договорами. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Договорами визначено фіксовану плату, а саме 20 відсотків від суми страхового відшкодування і така повинна бути оплачена відповідачами, однак згідно з п.3.1 Договорів зазначена сума підлягала сплаті за надання послуг передбачених цим Договором у повному обсязі. Оскільки судом правильно встановлено, що послуги були надані частково, підстав для стягнення сум у розмірі 23040,00 грн. та 1348,00 грн., що становить 20 відсотків від отриманого страхового відшкодування немає. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог процесуального закону, правильним застосуванням норм матеріального права, є законним та справедливим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Щодо додаткового рішення. Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати на правову допомогу слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги представника відповідачів - адвоката Цімури Я.В., що судом неправильно присуджено відповідачам частку позивача є безпідставними, оскільки відсоток задоволених позовних вимог відносно ОСОБА_1 становить 1,91, що від 5000 грн. складає 95,50 грн., а відносно ОСОБА_2 32,68, що від 5000 грн. складає 1634,00 грн. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для зміни чи скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності Учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (частина п`ята ст.268 ЦПК). Керуючись ст. 367 ч.1 п.1; 374 ч.1п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр автовиплат поліс» залишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -адвоката Цімури Яромира Володимировича залишити без задоволення. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 лютого 2022 року та додаткове рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 01 грудня 2022 року. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк