LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4806307/3569/21

від 22.11.2022 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Тячівського районного суду від 17 травня 2022 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно…

Справа № 307/3569/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 22 листопада 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Фазикош Г.В., і Собослоя Г.Г., з участю секретаря Зубашкова М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 17 травня 2022 року (у складі судді Гримута В.І.) за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором про надання юридичних послуг, - ВСТАНОВИВ: Адвокат Лук`яненко А.О. звернувся до суду з позовом у жовтні 2021 р. Просив стягнути з відповідача на свою користь 8 625 грн. суми боргу за договором про надання юридичних послуг і 951,60 грн. у відшкодування судового збору. На обґрунтування позовних вимог указав, що 17.04.2020 р. між ним і ОСОБА_2 було проведено перемовини, внаслідок чого досягнуто згоди про підписання договорів про надання юридичних послуг для ФОП ОСОБА_2 і ТОВ «КОЛЬЄН», засновником і директором якого є ОСОБА_2 22 квітня 2020 р. ОСОБА_2 сплатив 6000 грн. за надання юридичних послуг за квітень-травень 2020 р. (абонентське обслуговування) чим підтвердив початок співпраці. У лютому 2021 р. позивач повідомив ОСОБА_2 про те, що необхідно взяти участь у судовому засіданні, в зв`язку з чим йому необхідно сплатити 300 євро, однак ОСОБА_2 відмовився оплачувати участь у судовому засіданні, через що розгляд справи було здійснено без участі позивача, про що повідомлено сторін. У травні 2021 р. ОСОБА_2 виразив свою однозначну відмову у подальшій співпраці та відмовився сплатити заборгованість за березень-квітень 2021 р. Відповідач не виконав своє зобов`язання по сплаті послуг за період березень та квітень 2021 р., що становить 6900 грн. Згідно з пунктом 11.3. договору, замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 25 % від суми боргу у разі прострочення оплати більше ніж 20 робочих днів. Для суми основного боргу у розмірі 6900 грн. строк оплати сплив 28.04.201 р. Отже, розмір штрафу складає 6900х25%=1725 грн. Рішенням Тячівського районного суду від 17 травня 2022 р. у задоволенні позову було відмовлено. ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення справи порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доречні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договором про надання юридичних послуг визначений порядок оплати на підставі щомісячних платежів незалежно від того, надана послуга чи ні у відповідному місяці, і відповідач частково виконував свій обов`язок, натомість суд першої інстанції безпідставно втрутився у договірні відносини адвоката з клієнтом і виніс упереджене рішення у справі. Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Позивача та відповідача було повідомлено шляхом надсилання SMS повідомлення, що підтверджується відповідними довідками про доставку SMS. Від ОСОБА_1 19.08.2022 р. у системі «Електронний суд» надійшла заяви про розгляд справи без участі сторін, за наявними матеріалами. Відтак, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи. Суд виходив із безпідставності позовних вимог. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам справи, нормам процесуального та матеріального права. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. При цьому судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання юридичних послуг від 17.04.2020 р. (а.с.5-9), додаткову угоду № 1 до цього договору (а.с.20), рахунки-фактури за абонентське обслуговування (а.с.12, 13, 14, 16, 18, 19, 21, 23, 25, 26, 28) та платіжні доручення, із яких убачається, що з березня 2020 р. по лютий 2021 р. ОСОБА_2 проводив виплати відповідно до укладеного договору (а.с.15, 17, 20, 22, 24, 27, 29). Згідно з укладеним між сторонами договором адвокат за дорученням клієнта зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору. Відповідно п.8.5. вказаного договору факт надання послуг за договором підтверджується актами, що підписуються повноважними представниками сторін. В акті зазначається таке: послуги, що придбані клієнтом для використання у господарській діяльності на дату підписання акту, що не були оплачені раніше (без зазначення складу наданих послуг та їх опису); сума що сплачена або має бути сплачена клієнтом. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. За правилами ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги. За приписами ст. 76, ст. 77 ч. ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч. ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Отже, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за надання юридичних послуг. Відповідно до п.8.5 Договору про надання юридичних послуг № 1 від 17 квітня 2020 р. факт надання послуг за договором підтверджується актами, що підписуються повноважними представниками сторін. У акті зазначається таке: - послуги, що придбанні клієнтом для використання у господарській діяльності, на дату підписання акту, що не були оплачені раніше (без зазначення складу наданих послуг і їх опису); - сума, що сплачена або має бути сплачена клієнтом (а.с.8). Відтак, предметом доказування у спірних правовідносинах є саме акти, які мав надати позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, однак він цього не зробив, тому суд першої інстанції цілком законно відмовив йому в задоволенні позовних вимог. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що договором про надання юридичних послуг визначений порядок оплати на підставі щомісячних платежів незалежно від того, надана послуга чи ні у відповідному місяці, не заслуговує на увагу, оскільки суперечить обставинам справи та письмовим доказам (договору зокрема). Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України, для скасування судового рішення. У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Тячівського районного суду від 17 травня 2022 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 02 грудня 2022 р. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»