Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/1920/22

Справа № 303/1920/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 22 листопада 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Фазикош Г. В. суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю. з участю секретаря Зубашкова М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 28 липня 2022 року, ухвалене суддею Вінер Е. А., по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Слід» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В : В березні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ВАТ «Слід» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 15 жовтня 1991 року в м. Мукачеві він купив сертифікат серії Б5 № 009738 на п`ять акцій АТ «Слід», простих на пред`явника, загальною номінальною вартістю 500 000 крб. та заплатив тоді по курсовій вартості 2 000 000 крб. Однак, з 1994 року позивач жодного разу не отримав дивідендів, його неодноразові звернення поштою до відповідача залишаються без відповіді. На сертифікаті вказано, що термін та розмір виплати дивідендів встановлюється загальними зборами акціонерів за підсумками господарської діяльності акціонерного товариства за минулий рік. Отже, на переконання позивача, його коштами і надалі користуються посадові та службові особи АТ «Слід», а позивач, від їх діяльності, несе матеріальні та моральні збитки. Зазначає, що більше не бажає тримати цей сертифікат, хоче повернути його відповідачу та отримати свої гроші з відсотками. З огляду на це позивач просить стягнути з відповідача 586 грн. матеріальних збитків, що складає еквівалент 2 000 000 крб. Крім того, позивач вважає, що своїми діями та бездіяльністю посадові та службові особи АТ «Слід» завдали йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав з 1994 року, внаслідок їх розшуку та протиправною поведінкою. Розмір моральної шкоди оцінює в 5000 грн. (а.с.1-2). Рішенням Свалявського районного суду від 28 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.21-22). На це рішення позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Місцевий суд не врахував його доводів, в результаті чого його права та інтереси залишаються недотриманими та незахищеними. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.27-29). Справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з таких підстав. Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). У відповідності до частини 1 статті 30 Закону «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 Закону «Про акціонерні товариства»). Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ч. 3 ст. 30 Закону «Про акціонерні товариства»). Строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) та визначення порядку покриття збитків належить до виключної компетенції загальних зборів, а отже не може бути передане іншим органам товариства. Тобто, чинне законодавство розгляд питань стосовно нарахування та виплати дивідендів відносить до компетенції вищого органу управління акціонерного товариства загальних зборів. Нарахування та виплата дивідендів проводиться за рішенням загальних зборів один раз на рік за підсумками календарного року після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. При цьому рішення про виплату дивідендів учасника не може бути прийнято у судовому порядку. На цьому наголошується у п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 року №

4. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строк дивідендів, строки та порядок їх виплати. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 пред`явив позов до ВАТ «Слід» про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 15 жовтня 1991 року в м. Мукачеві він купив сертифікат серії Б5 № 009738 на п`ять акцій АТ «Слід», простих на пред`явника, загальною номінальною вартістю 500 000 крб. і жодного разу не отримав дивідендів. Безпосередньо на сертифікаті вказано, що термін та розмір виплати дивідендів встановлюється загальними зборами акціонерів за підсумками господарської діяльності акціонерного товариства за минулий рік. В даному випадку у справі відсутні будь-які дані, які б указували на те, що загальними зборами АТ «Слід» приймалося рішення про виплату дивідендів. З цього приводу колегія суддів констатує, що розгляд питань стосовно нарахування та виплати дивідендів відносить саме до компетенції вищого органу управління акціонерного товариства загальних зборів. Отже, оскільки рішення про виплату дивідендів загальними зборами не приймалося, підстав для визнання дій посадових та службових осіб АТ «Слід» протиправними не має. Звідси, не має також підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які, на думку позивача, були завдані в результаті невиплати дивідендів. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення Рішення Свалявського районного суду від 28 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді