Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/7912/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7912/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 23 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. за участю: секретаря судового засідання: Кушнір В. В., предстаника позивача: Герасимчука О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В липні 2021 року ТОВ "Вікітан" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 за №004610705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні. Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Вікітан" (ідентифікаційний код юридичної особи 30641728) здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним". Фактичне місце провадження господарської діяльності позивача (автогаззаправка) Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестеварка, вул. Леонтовича, 78/Г. 21.04.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 №265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 01.06.2000 №175-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», від 30.10.2088 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», постанов Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Податкового кодексу України від 02.12.2010, Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керуючись статтею 20, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, видано наказ №1330к про проведення фактичної перевірки TOB «ВІКІТАН» (код ЄДРПОУ 30641728) за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, буд. 78/Г, АГЗП з 21.04.2021, терміном 10 діб, за період з 01.01.2019. 21.04.2021 на підставі зазначеного наказу посадовим особам ГДРІ відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Вінницькій області Діброва І. та ОСОБА_1 видано направлення на перевірку за № 1561 та № 1560. 22.04.2021 вказані посадові особи провели фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, буд. 78/Г. 23.04.2021 за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ «Вікітан» було складено акт №4177/02-32-07-05/30641728, який зареєстровано 26.04.2021 (надалі - Акт перевірки). У пп. 2 п. 3.1. Акта перевірки вказано, що під час перевірки встановлено порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, яке серед іншого полягало у відсутності встановлення та обладнання рівнемірів-лічильниів, а також за незареєстрований витратомір-лічильник на АГЗП. На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №004610705 від 27.05.2021 та на підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 і абз.4 п.1281. 1 ст.1281 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 100 000 грн. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України визначено правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника. Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах. Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів. Підставою проведення фактичної перевірки, визначеною підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 08 вересня 2020 року в справі № 640/21536/19, від 19 листопада 2020 року в справі №160/7971/19. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ "ВІКІТАН" у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.04.2021 №1330к зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, без наведення фактичних підстав для його застосування щодо зазначеного платника податків. З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Відповідно до п. 19.1.1.14. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, згідно з п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України. Відповідно до пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно з підпунктів 20.1.4, 20.1.8, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів та під час проведення перевірок перевіряти документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції. Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Статтею 62 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) передбачено способи здійснення податкового контролю: 62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюю на органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу. Колегія суддів дійшла висновку, що наведені приписи податкового законодавства повністю дотримано Головним управлінням ДПС у Вінницькій області. Таким чином, реалізуючи повноваження, надані ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, податковим органом було проведено фактичну перевірку. З огляду на зазначене вище, працівники ГУ ДПС у Вінницькій області мають право проводити фактичну перевірку незалежно від настання певних обставин, а реалізовуючи завдання, які покладені законом на контролюючий орган. Право на проведення перевірок контролюючим органом, зокрема проведення фактичної перевірки працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області, регламентовано п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірка позивача проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, «у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами -лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального». Отже, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на контролюючі органи. Аналогічна позиція викладена і в Постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року по справі № 815/1978/18 (К/9901/68969/18). Верховний Суд зробив висновок про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та наказ керівника контролюючого органу на проведення перевірки є законним. Тому доводи позивача, як і висновки суду першої інстанції щодо неправомірності наказу про проведення фактичної перевірки, оскільки в наказі не міститься жодної конкретної інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливі порушення платником податків вимог законодавства, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для проведення перевірки у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України колегія суддів визнає безпідставними, оскільки підставою проведення фактичної перевірки слугувала не податкова інформація, наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку про ймовірні порушення платника податків, а реалізація функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства. Більше того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що останнім не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для проведення перевірки позивача у відповідності до ПК України. Оскільки, оскаржуваний наказ винесений на підставі листа Державної податкової служби України № від 02.03.2021 № 534217/99-00-07-05-02- 07, з якого вбачається, що Державна податкова служба України, враховуючи численні звернення та скарги щодо незаконного обігу пального у роздрібній мережі, а також можливого безпідставного збільшення роздрібних цін на пальне, зобов`язує активізувати аналітичну та конгрольно-перевірочну роботу щодо суб`єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального. Зазначено, що необхідно провести детальний аналіз господарської діяльності суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж пального через мережі АЗС. При здійсненні аналізу використати наявну інформацію баз даний ДПС та інформацію з відкритих зовнішніх джерел. У разі наявності підстав для проведення фактичних перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, організувати та провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж пального. За наведених обставин колегія суддів вважає, що в наказі апелянта міститься посилання на підстави проведення перевірки. Крім того, у направленнях на перевірку також було зазначено мету проведення перевірки - дотримання вимог встановлених Податковим кодексом України. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що у податкового органу були підстави для проведення фактичної перевірки позивача, визначені ПК України. Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Згідно з п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Як встановлено колегією суддів, оператору АЗС (особа, яка фактично проводить розрахункові операції) ТОВ "ВІКІТАН" - Сулипі М.М. 22.04.2021 вручено під розписку наказ про проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку. За результатами фактичної перевірки ТОВ Вікітан (Вінницька область. Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, буд. 78/Т, АГЗП) встановлено факт реалізації пального (скрапленого газу) без встановлення та обладнання рівнемірами-лічильниками рівня або пристроями для вимірювання пального у резервуарі на двох резервуарах, розташованих на акцизному складі. Згідно з пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Відповідно до статті 128-1 Кодексу необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ТОВ "Вікітан" був зобов`язаний зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів в термін не пізніше 01.01.2020, однак не встановив витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального. Вказані факти знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Отже, зважаючи на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ " Віктан". Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Вікітан" у задоволенні позовних вимог. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2022 року. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.