Постанова 4852 № 160/7188/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7188/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року (суддя Неклеса О.М., повний текст рішення складено 09.08.2022) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЗ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «АМЗ ГРУП» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.02.2022: № 0030590719, № 0030610719. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у період з 15.11.2021 по 10.12.2021 було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЗ ГРУП» за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, за результатами якої складено Акт № 9751/7/04-36-07-19/39371603 від 17.12.2021. На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2022: № 0030590719, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 25857511,25 грн.; № 0030610719, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 19571841,00 грн. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочини, укладені TOB «АМЗ ГРУП» з ТОВ «ТГ Градекс», ТОВ «ЕКОСТАР ТЕК», ТОВ «ФІЛІБУД», ТОВ «НЕОН ВІП», ТОВ «БУДАСОН», ТОВ «АСТІ ТЕЛ», ТОВ «ВЕД ГРУПП», ТОВ «КОЛД АМЕТІСТУМ», ТОВ «УКРТОРГАКТИВ», ТОВ «СТАЙЛЕКС ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «АКРОПОС ЛТД», ТОВ «ЛАУНДЖ ЕСТЕЙТ», ТОВ «МІНКОР СЕРВІС», ТОВ «НОЛАНД ГРУП», ТОВ «ПРОМ-ЕКСПОРТ», ТОВ «УКРІМСТРОЙ», ТОВ «ФОРНО», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг. Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право платника податків на нарахування податкового кредиту залежить від сукупності подій, а саме: здійснення контрольованої операції, сплата коштів за такою операцією, реальне отримання товару/послуг, отримання податкової накладної. Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ТГ Градекс» (Продавець) було укладено Договір поставки № 19/11/20, відповідно до умов якого Покупець придбав радіатори опалення, що підтверджується товарно-транспортною та видатковою накладними, платіжним дорученням. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ЕКОСТАР ТЕК» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 308/21 від 26.08.2021, на підставі якого позивачем придбано алюмінієвий профіль. Поставка товару підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ФІЛІБУД» (Постачальник) було укладено Договір поставки від 10.03.2021 № 103-21-1, на підставі якого Постачальник передав Покупцю алюмінієву стрічку та профілі з алюмінієвих сплавів, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями. Також ТОВ «АМЗ ГРУП» придбав профілі з алюмінієвих сплавів у ТОВ «НЕОН ВІП» на підставі Договору поставки від 11.01.2021 № 111-21, на підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, платіжні доручення. У ТОВ «БУДАСОН», ТОВ «АСТІ ТЕЛ», ТОВ «КОЛД АМЕТІСТУМ» позивач придбав радіатори на підставі Договору поставки № 1911/20 від 19.11.2020, № 412-20П від 04.12.2020, № 02/07-1 від 02.07.2020 відповідно, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями. Також матеріали справи містять докази погодження позивачем з ТОВ «АСТІ ТЕЛ» та ТОВ «КОЛД АМЕТІСТУМ» умов відстрочки погашення кредиторської заборгованості за частину поставленого товару, про що укладено додаткові угоди від 24.03.2021 та від 17.05.2021 відповідно. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ВЕД ГРУПП» (Постачальник) було укладено Договір поставки від 02.06.2020 № 02-06/20, за яким Покупець придбав алюмінієві профілі срібного анодування, вали з алюмінієвих сплавів, профілі з алюмінієвих сплавів, алюмінієві стрічки, алюмінієві радіатори, заготівки з алюмінієвих сплавів, драбини універсальні. Постачання товарів здійснено на підставі товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, розрахунок вартості товару здійснений у повному обсязі. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «УКРТОРГАКТИВ» (Постачальник) було укладено Договір поставки № АМЗ-20201402 від 14.02.2020, на підставі якого на адресу позивача поставлено радіатори, пошкоджені алюмінієві профілі, кільце в упаковці, про що позивачем надано до перевірки видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Також ТОВ «АМЗ ГРУП» на підставі Договору поставки № 18619 від 18.06.2019 придбав у ТОВ «СТАЙЛЕКС ТРЕЙД ГРУП» алюмінієві круги, пошкоджені профілі з алюмінієвих сплавів, про що складено видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Розрахунок за товар відбувся частково, проте між сторонами укладено Додаткову угоду від 12.10.2020 щодо відстрочення платежу. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «АКРОПОС ЛТД» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 0703/2019 від 07.03.2019, за яким позивач придбав кухонні вироби з алюмінію, на підтвердження чого позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні, платіжні доручення щодо оплати частини товару. Щодо решти заборгованості, позивач здійснив повний розрахунок з новими кредиторами відповідно до договорів про відступлення прав вимоги. ТОВ «ЛАУНДЖ ЕСТЕЙТ» було підставлено на адресу ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) алюмінієві вироби для центрального опалення, алюмінієві радіатори на підставі Договору поставки від 25.06.2019 № 256/19, про що складено видаткові та товарно-транспортні накладні. При цьому ТОВ «ЛАУНДЖ ЕСТЕЙТ» були укладені з ТОВ «СТАЙЛЕКС ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «СКІЛЕТІ ТРЕЙД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕТО» договори про відступлення права вимоги за договором від 25.06.2019 № 256/19. Позивач здійснив повний розрахунок за поставлений товар з названими кредиторами, що підтверджується платіжними дорученнями. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «МІНКОР СЕРВІС» (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 231 від 20.05.2019, на виконання умов якого позивачем придбано порожнисті профілі з алюмінієвих сплавів, трубки з алюмінієвих сплавів, кухонні побутові вироби з литого алюмінію, алюмінієві вироби, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними. Частина вартості придбаного товару сплачена позивачем Продавцю, решта кредиторам за договорами про відступлення права вимоги, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того 20.05.2019 між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «НОЛАНД ГРУП» (Продавець) було укладено Договір поставки № 68, на підставі якого придбано алюмінієві радіатори. Поставка товару підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладними, розрахунок відбувся у повному обсязі з кредиторами, які отримали право вимоги на підставі договорів про відступлення права вимоги. Між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ПРОМ-ЕКСПОРТ» (Постачальник), ТОВ «УКРІМСТРОЙ» (Постачальник) були укладені Договори № 264/19 від 26.04.2019 та № 02/04/19 від 02.04.2019 відповідно, за якими Постачальники передали Покупцю кухонні вироби зі штампованого алюмінію, про що складено видаткові та товарно-транспортні накладні. Розрахунок за товар здійснений позивачем не з прямими постачальниками, а з ТОВ «СТІКЛЕТІ ТРЕЙД», який отримав право вимоги на підставі відповідних договорів. Також 01.02.2021 між ТОВ «АМЗ ГРУП» (Покупець) та ТОВ «ФОРНО» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 1221-3, за яким придбано радіатори, алюмінієві вироби, телескопічні алюмінієві ручки, що підтверджено товарно-транспортними та видатковими накладними, платіжними дорученнями. Копії всіх первинних документів, які були надані під час перевірки податковому органу, також містяться у матеріалах справи, при цьому суд апеляційної інстанції встановив, що вищеназвані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач не спростував належними доказами, що вищезазначені договори було визнано недійсними в судовому порядку. Кожний з договорів, реальність їх виконання в розрізі з висновками податкового органу були ретельно проаналізовані судом першої інстанції. З огляду на те, що доводи апелянта по кожному з контрагентів є тотожними, суд апеляційної інстанції вважає за можливе надати їм узагальнену оцінку. Так, висновки податкового органу зводяться до того, що контрагенти не могли здійснити постачання товару, адже по окремих договорах не прослідковується їх придбання або придбання у поставленому на адресу позивача обсязі за ланцюгом постачання. Також відповідач ставить під сумнів можливість здійснення реальної господарської операції через відсутність достатніх трудових ресурсів у контрагентів, обіймання однією особою посади директора або головного бухгалтера одночасно на декількох підприємствах. Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими такі доводи апелянта, адже висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операції не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ по правовідносинам з позивачем, жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. При цьому суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи представника позивача, що не проведення податковим органом зустрічних звірок свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновків, викладених в Акті перевірки, адже придбання поставлених товарів могло здійснюватися контрагентами у осіб, які не є платниками ПДВ, що може пояснити відсутність інформації у податкових базах щодо ланцюга постачання товару. Також за висновком колегії суддів не є беззаперечними доводи апелянта, що обіймання однією особою посад одночасно у декількох Товариствах свідчить про фіктивність діяльності контрагентів, адже чинне законодавство не містить застережень щодо обмеження здійснення господарської діяльності. При цьому відповідач не довів належними доказами, що така діяльність не могла бути здійснена такими особами. Так само у зв`язку з не проведенням зустрічних звірок контрагентів відповідач не мав можливість повно встановити можливість фізичного виконання умов договорів, зокрема, шляхом укладання цивільно-правових договорів на виконання окремих робіт, таких як навантаження-розвантаження товару тощо. Тобто, викладені в Акті перевірки висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів TOB «АМЗ ГРУП». Крім того суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи представника апелянта, що позивачем не було надано під час перевірки всі документи, передбачені умовами договорів, а саме сертифікати якості та сертифікати походження товарів, що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій, адже названі документи не є первинними для цілей оподаткування. Також суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи відповідача, що один з контрагентів є фігурантом кримінального провадження, оскільки доказів щодо винесення вироку суду про фіктивну діяльність такого контрагента апелянтом не надано. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток. У спірних правовідносинах позивач довів реальність придбання товарів, використання у власній господарській діяльності, про що надано до суду першої інстанції відповідні докази, зокрема, оборотно-сальдові відомості по субрахунку 201 за 2019, 2020 роки та 9 місяців 2021 року. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року в адміністративній справі № 160/7188/22 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 06 грудня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 грудня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров