Ухвала КЦС ВС № 462/580/22

Ухвала 05 грудня 2022 року м. Київ справа № 462/580/22 провадження № 61-11501 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дитячої школи народних мистецтв Львівської міської ради Львівської області, третя особа - Львівська міська рада, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ : Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 14 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ дитячої школи народних мистецтв Львівської міської ради від 08 листопада 2021 року № 85-К «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 керівника гуртка підготовчого відділу. Зобов`язано дитячу школу народних мистецтв Львівської міської ради здійснити розрахунок та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року по 14 березня 2022 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року рішення Залізничного районного суду міста Львова від 14 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У листопаді 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Враховуючи, що останнім днем на подання касаційної скарги є 23 листопада 2022 року (повний текст постанови складено 24 жовтня 2022 року), суд вважає, щоОСОБА_1 подавши цю касаційну скаргу 15 листопада 2022 року не пропустила строк на її подання, тому відсутні підстави для його поновлення. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо підстав касаційного оскарження Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Заявник у касаційній скарзі виокремила підстави касаційного оскарження які визначені у пунктах 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Заявник у касаційній скарзі посилається на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування правових позицій Верховного Суду, однак незазначає який саме висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду, не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження. Також, заявник у касаційній скарзі виокремила таку підставу касаційного оскарження як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), однак посилаючись на цю підставу касаційного оскарження заявник не деталізує щодо якої саме конкретної норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.Враховуючи призначення Верховного Суду, який є судом права, та з огляду на зміст пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, метою відкриття касаційного провадження на підставі наведеної процесуальної норми є формування судової практики щодо застосування норм права, а не надання оцінки правильності застосування норм права у спірних правовідносинах, коли мотивом заявника є - домогтися повторної оцінки касаційним судом обставин справи. Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на підстави касаційного оскарження, які зазначені упунктах 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, без обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Щодо сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Як вбачається із змісту касаційної скарги та судових рішень ухвалених у цій справі, позивачем, окрім позовної вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заявлялась також вимога про скасування наказу про відсторонення від роботи. Відсторонення від роботи не є тотожним поняттю звільнення з роботи, тому вимога про скасування наказу про відсторонення позивача від роботи повинна бути оплачена судовим збором на загальних підставах, якщо позивач не має інших, передбачених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», пільг. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу про скасування наказу про відсторонення від роботи, яка є вимогою немайнового характеру, що становить 1 984,80 грн (992,40 грн * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 26 грудня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь