Постанова Полтавський апеляційний суд № 525/465/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 525/465/22 Номер провадження 33/814/1291/22Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. Категорія: частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: судді Пікуля В.П., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом в ПАФ «Україна», В С Т А Н О В И В: Зміст оскаржуваної постанови Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого трактористом в ПАФ «Україна», визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за те, що він 22 липня 2022 року о 22:25 год. по вул. Дружби в с. Радивонівка Миргородського р-ну Полтавської обл. керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього за частиною першою статті 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначає, що місцевий суд безпідставно розглянув справу за його відсутності, при цьому не повідомивши його належним чином про дату судового засідання, яка є відмінною від дати, що вказана у протоколі про адміністративне правопорушення. Також скаржником зазначено, що працівники правоохоронного органу не пояснили йому причину зупинки його транспортного засобу. ОСОБА_1 вказує, що він не підлягав оглядові на стан сп`яніння, оскільки в такому не перебував, а будь-які ознаки його перебування в стані алкогольного сп`яніння, що є єдиною підставою для проведення освідування, були відсутні. Крім того, працівники патрульної поліції не складали при ньому направлення на огляд його, як водія транспортного засобу, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я. Зазначено про відсутність відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що передбачено статтею 266 КУпАП. Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції В судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, 30 листопада 2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 , в якому останній прохав провести судове засідання за його відсутності, задовольнивши вимоги поданої ним апеляційної скарги. Мотиви суду Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що він не був присутнім у залі судового засідання під час ухвалення оскаржуваної постанови, а про оскаржувану постанову довідався лише 16 серпня 2022 року під час ознайомлення з матеріалами справи. У зв`язку з вищезазначеним, прохав суд поновити строк для оскарження постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду даної справи місцевим судом за присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисника, а також наявність у матеріалах справи підтвердження факту ознайомлення скаржником 16 серпня 2022 року з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, у тому числі і з оскаржуваним судовим рішенням, то наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підлягають поновленню. Щодо оскарженої постанови Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Пленум Верховного Суду України в пункті 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. У свою чергу, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №006137 ОСОБА_1 висловив свою незгоду зі складеним протоколом, вказавши в ньому: «Я не згоден», однак будь-яких пояснень, у тому числі, з чим саме він не згоден, вказано не було. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу, а тому є належним та допустимим доказом по справі. З протоколу про адміністративне правопорушення та переглянутого відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , у працівників поліції виникли підозри щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, на що останній відповів, що учора він не пив, а сьогодні увечері випив пива, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки або медичному закладі. Однак, останній під відеозапис спершу погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, але подальших дій щодо проведення такого огляду не вчинив. Після уточнення його згоди на проходження освідування, ОСОБА_1 заявив, що не буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння ні на місці зупинки транспортного засобу, ні в медичному закладі. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №006137 від 22 липня 2022 року; дані відеозаписів, надані працівниками поліції. Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд. Щодо доводів апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 не є підставою для скасування постанови. Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2022 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №006137 відносно ОСОБА_1 . У вказаному протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться о 09:00 год. 22 серпня 2022 року у Великобагачанському районному суді Полтавської області. Розгляд справи Великобагачанським районним судом Полтавської області було призначено на 09:00 год. 04 серпня 2022 року про що ОСОБА_1 було повідомлено за допомогою телефонограми на номер мобільного телефону, який є ідентичним тому, який зазначено останнім в апеляційній скарзі (а.с. 6, 12). Отже, будучи обізнаним про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться, ОСОБА_1 при наявності зацікавленості, не був позбавлений можливості ознайомитися з інформацією щодо розгляду справи стосовно нього на сайті судової влади. В судове засідання, яке було призначено на 04 серпня 2022 року скаржник не з`явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. Відповідно до статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 164 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому розгляд даної справи при отриманні даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про її час та місце був правомірно проведений суддею першої інстанції за відсутністю останнього. При цьому, апеляційний суд зазначає, що безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Тобто Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності дотримання особою належної процесуальної поведінки, спрямованої на отримання інформації щодо ходу розгляду справи відносно неї. Відтак, апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на порушення судом першої інстанції статті 268 КУпАП та його прав бути присутнім у судовому засіданні, та не дають підстави для закриття провадження у справі. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості повідомити суд про свої аргументи відносно оскарженої постанови та, у разі бажання, надати докази на їх підтвердження. Апеляційний суд наголошує, що згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у працівників правоохоронного органу виникли підозри щодо перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Крім того, на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 відповів, що вчора він не вживав алкоголь, а сьогодні увечері випив пива. Твердження ОСОБА_1 про відсутність його відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, вказуючи при цьому на невручення йому письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я у передбаченому законодавством порядку не заслуговує на увагу, адже спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якої вбачається, що останній категорично заперечував щодо проведення його освідування як на місці зупинення транспортного засобу, так і в медичному закладі. Крім того, під час зупинки транспортного засобу, який перебував під керуванням ОСОБА_1 , працівники поліції пояснили причину зупинення даного автомобіля пересування на транспортному засобі під час комендантської години. Що ж стосується відсутності відомостей щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що передбачено статтею 266 КУпАП, то апеляційний суд зазначає, що вищевказане не впливає на склад вчиненого скаржником адміністративного правопорушення. Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б спростовували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Висновок суду Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є правильною та обґрунтованою. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Пікуль