LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд587/842/22

від 01.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №587/842/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л.М. Номер провадження 33/816/295/22 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2022 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Лопаткіна О.В. на постанову Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП « ОСОБА_1 », інвалід 2 групи, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 19 червня 2022 року о 21год 55 хв. в Сумському районі с.В.Сироватка, вул.Сумська біля блокпосту керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, тремтіння рук. Від огляду відмовився, відмова була зафіксована на нагрудний відеореєстратор № 801-01-001802, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Лопаткін О.В. подав апеляційну скаргу в якій просив викликати та допитати в якості свідків осіб, анкетні дані яких наявні в справі, скасувати постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що при розгляді даної справи не були дотримані вимоги КУпАП, постанова винесена в порушення норм матеріального та процесуального права, в порушення законності та верховенства права, зазначене в постанові не відповідає фактичним обставинам справи, суд не надав належної оцінки доказам по справі. Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.254-256 КУпАП, зокрема копії даного протоколу ОСОБА_1 ніхто з поліцейських так і не вручив на місці зупинки транспортного засобу. Вказував, що безпосередньо при складені протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були допущені грубі порушення вимог стст.251, 252, 268, 130 ч.1, 266 КУпАП, а також вимоги Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», Наказу 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Зазначав, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом вказаного складу адміністративного правопорушення, тобто особою, яка керує транспортним засобом. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , стоїть біля транспортного засобу, до нього підбігають працівники поліції та звинувачують ОСОБА_1 за начебто керування транспортним засобом про що свідчить відеозапис наявний в матеріалах справи. Однак, згідно відеозаписів, які наявні у справі, то на них не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 погодився з пред`явленим йому звинуваченням в керуванні транспортним засобом. На думку апелянта, висуваючи звинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом, без достатньо зібраних доказів, працівники поліції не мали достатніх підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, тому не сформульована суть звинувачення, а протокол про адміністративне правопорушення за ст..130 КУпАП складено з порушенням вимог чинного законодавства, що тягне за собою безумовне та беззаперечне визнання цього доказу недопустимим, внаслідок чого інші докази у справі є нікчемними. Вказував, що під час проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у разі відмови від проходження огляду працівники поліції згідно ст..266 КУпАП, Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», Наказу 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» працівники поліції зобов`язані були залучити двох свідків. Вважав, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, порушено принцип законності та верховенства права, позиція суду не узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, а також рішеннями Конституційного суду України, звинувачення не може ґрунтуватися лише на словах особи, яку притягують до відповідальності. В судове засідання призначене на 01 грудня 2022 року на 08 год. 30 хв. до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник адвокат Лопаткін О.В., в черговий раз, не з`явились, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в справі поштові повідомлення. Він захисника Лопаткіна О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки ОСОБА_1 перебуває на лікуванні і з`явитись у судове засідання до апеляційного суду не зможе. Однак, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання і чергового відкладення судового розгляду виходячи з наступного : Так, у провадженні апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 перебуває з серпня 2022 року. Тривалий не розгляд вказаної справи пов`язаний з тим, що на задоволення клопотань захисника Лопаткіна О.В., судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з надходження клопотань від захисника з підстав неможливості ОСОБА_1 приймати участь у розгляді справи через його перебування на лікуванні, тобто, апеляційним судом попередні клопотання захисту були задоволені і було вжито достатньо заходів для забезпечення права останнього на справедливий суд. У частинах 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України"). У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 , знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває апеляційна скарга його захисника, в судові засідання не з`являється, а захисник Лопаткін О.В. у клопотаннях про відкладення взагалі не повідомляє обставини, за яких він, діючи в інтересах ОСОБА_1 та, також, будучи апелянтом, не має можливості приймати участь у судовому засіданні при її розгляді, апеляційний суд дійшов висновку, що як захисник, так і ОСОБА_1 не бажають приймати участь у апеляційному перегляді даної справи. За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лопаткіним О.В. апеляційної скарги на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року, у відсутність апелянтів, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №240834 від 19 червня 2022 року, в якому викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення,обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, міститься посилання на долучені до протоколу докази. Також, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено йому про місце судового розгляду складених відносно нього матеріалів. (арк.с. 1). - рапортом працівника поліції Золотарьова Ю., в якому зазначено, що під час несення служби на блокпосту було зупинено автомобіль д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з метою перевірки документів. Під час перевірки документів було виявлено різкий запах спиртного з ротової порожнини ОСОБА_1 , для подальших розбирань на місці події було викликано патруль «Лужок 0950» ( а.с.3), - рапортом відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ( а.с.4). - рапортом працівника поліції Демещенко С., в якому зазначено, що в період служби надійшов виклик про те, що в с.В.Сироватка на блокпосту виявлено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, прибувши на місце було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, але свідків залучити не можливо було тому, що вже була комендантська година, тому велась відеофіксація на нагрудний відеореєстратор № 801-01-001802( а.с.5) - дослідженими судом матеріалами відео з нагрудних камер поліцейських, встановлено факт виявлення ознак алкогольного сп`яніння, факт пропозиції пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» або проїхати до медичного закладу, де ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан сп`яніння. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 при складанні протоколу поліцейськими жодного разу не зазначає про те, що він не керував автомобілем, вказує, що приїхав побратим з АТО, з яким він випив, зазначає, що їде додому.(а.с. 6). Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо тверджень апелянта, про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.254-256 КУпАП, зокрема копії даного протоколу ОСОБА_1 ніхто з поліцейських так і не вручив на місці зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, оскільки вони спростовуються відеозаписами, долученими до матеріалів справи з яких вбачається, що ОСОБА_1 категорично відмовляється від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та від отримання даного протоколу. Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції не було залучено свідків до проведення, то апеляційний суд їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність 2 свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення. Щодо тверджень апелянта про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб`єктом вказаного складу адміністративного правопорушення, тобто особою, яка керує транспортним засобом, то як вбачається з матеріалів справи, то вони були предметом детального дослідження в суді першої інстанції, де в своєму рішенні суд навів відповідні мотиви, з якими апеляційний суд погоджується та вважає їх правильними. Нових підстав для визнання вказаних висновків суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, апелянт не навів. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови з ОСОБА_1 на користь держави постановлено стягнути судовий збір в сумі 496,20 грн. Відповідно положень п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. З постанови Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, тому дана постанова судді суду першої інстанції в частині стягнення судового збору підлягає зміні з подальшим виключенням з її резолютивної частини вказівки щодо покладення на ОСОБА_1 обов`язку по сплаті судового збору. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Лопаткіна О.В. задовольнити частково. Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення питання щодо стягнення судового збору - змінити. Виключити з резолютивної частини постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року вказівку суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи). В іншій частині постанову залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»