Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/9093/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/9093/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач: Курко О. П. 30 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в серпні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0002273201, №002283201 від 03.08.2020 року та № 0057620705 від 30.06.2021; - стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1440 грн (одна тисяча чотириста сорок гривень). Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що контролюючий орган провів фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні з підстави, передбаченої пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактичною підставою для прийняття рішення про проведення перевірки слугував лист ДПС України №11958/7/99-00-07-05-03-07 від 26.05.2021, відповідно до якого головним управлінням ДПС в областях та м. Києві Державною податковою службою України з метою забезпечення контролю за обігом пального, попередження випадків ухилення від сплати податків та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №162-р доручено організувати та провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним. Відповідач стверджує, що відповідно пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України перевірка призначається у разі наявності та/або отриманні в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами лічильниками та/або рівномірами лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Отже, на думку відповідача, оскаржувані рішення є правомірними, прийняті в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) здійснює свою діяльність за КВЕД 47.30 "Роздрібна торгівля пальним". Фактичне місце провадження господарської діяльності позивача - газова АЗС за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому позивач є платником акцизного податку з роздрібної торгівлі пальним. 13.07.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та Законів України від 19.12.1995 № 481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", від 06.07.1995 № 265/95-BP "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанови Правління НБУ України від 29.12.2017 № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, видано наказ №2111 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 под. номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , газова АЗС, з 14 липня 2020 року, терміном 10 діб, за період, що перевіряється з 01.04.2020 року. 13.07.2020 на підставі зазначеного наказу посадовим особам ГДРІ відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Вінницькій області Якимець Ю.С. та ОСОБА_2 видано направлення на перевірку за № 1536 та № 1537. 14.07.2020 вказані посадові особи провели фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , газова АЗС. 15.07.2020 за результатами проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 було складено акт №114/32/ НОМЕР_1 . У пп. 3 п. 3.1. Акта перевірки вказано, що під час перевірки встановлено порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 та пп.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI. На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення №002283201 від 03.08.2020 та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 1281.3 ст. 1281 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40000 грн (сорок тисяч гривень) та № 0002273201 від 03.08.2020 та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 1281.3 ст. 1281 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 54000 (п`ятдесят чотири тисячі гривень). Також, 31.05.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 № 035/95BP "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів та пального", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності від 01.06.2000 №1775-ІI, постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанов Правління НБУ України від 15.12.2004 № 637 та №0148 вх. 29.12.2017 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Пpo бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись статтею 20, ла підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2. 80.25 пункту 80.2 статті 80 на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V1, (лист ДПС України № 11958/7/99-00-07-05-03-07 від 26.05.2021), видано наказ №1669к про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 под. номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , газова АЗС, з 01 червня 2021 року, терміном 10 діб, за період, що перевіряється з 01.01.2019 року. 13.07.2021 на підставі зазначеного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області Діброві І та ОСОБА_3 видано направлення на перевірку за № 2156 та № 2157. 01.06.2021 вказані посадові особи провели фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , газова АЗС. 09.06.2021 за результатами проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 було складено акт №000566. У пп. 2 п.

3. Акта перевірки вказано, що під час перевірки встановлено порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI. На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0057620705 від 30.06.2021 та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 1281.1 ст. 1281 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 50000 грн (п`ятдесят тисяч гривень). Не погодившись з правомірністю прийнятих рішень та діями контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки, позивач звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що накази від 13.07.2020 №2111 та від 31.05.2021 №1669к про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4 не можуть вважатися правомірним, оскільки з їх змісту неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС у Вінницькій області, що стала у подальшому підставою для прийняття вказаного наказу. Окрім того, в наказі відсутні будь-які посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено, у рамках яких заходів відповідач встановив невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності або ж сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 14.07.2020 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області про проведення фактичної перевірки від 13.07.2020 року №2111 та направлень на проведення фактичної перевірки від 13.07.2020 року №1536, №1537 працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за адресою провадження діяльності (уніфікований номер акцизного складу - 1009664): АДРЕСА_1 , газова АЗС. Перевірка проведення на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Надаючи оцінку підставам проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне. Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України). Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У постановах від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 07 листопада 2019 року (справа №140/391/19), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20) тощо Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме: - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 року у справі №520/1155/22. За результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено факт відсутності обладнання рівнеміром-лічильником рівня пального введеного в експлуатацію резервуара в кількості одна одиниця та встановлено факт використання газороздавальної колонки (витратомір-лічильник) для відпуску пального споживачам в кількості одна одиниця, без позитивного результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства (документи для перевірки не надано). Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 не подано довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що податковим органом правомірно винесено відносно позивача податкові повідомлення-рішення від 03.08.2020 року №0002273201, №0002283201 за порушення вимог пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України - неподання електронних документів (довідок) в кількості 54 шт. та за порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України - відсутність обладнання введеного в експлуатацію резервуара рівнеміром-лічильником в кількості одна одиниця і використання газороздавальної колонки (витратомір-лічильник) для відпуску пального споживачам в кількості одна одиниця, без позитивного результату повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства та незабезпечення реєстрації останньої в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Також 09.06.2021 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області про проведення фактичної перевірки від 31.05.2021 року №1669 к та направлень на проведення фактичної перевірки від 01.06.2021 року №2156, №2157 працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за адресою провадження діяльності (уніфікований номер акцизного складу - 1009664): АДРЕСА_1 , газова АЗС. Перевірку проведено на підставі пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України. Надаючи оцінку підставам проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне. Так, у даному випадку посадові особи Головного управління ДПС у Вінницькій області, реалізуючи повноваження, надані ПК України - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального провели фактичну перевірку, оскільки, як вже зазначалось вище, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для прийняття рішення про проведення перевірки слугував лист ДПС України №11958/7/99-00-07-05-03-07 від 26.05.2021 року, відповідно до якого Головним управлінням ДПС в областях та м.Київ і Державною податковою службою України з метою забезпечення контролю за обігом пального, попередження випадків ухилення від сплати податків та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №162-р доручено організувати та провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним. Відтак, наказ про проведення фактичної перевірки може бути прийнятий незалежно від настання певних обставин та спрямований на реалізацію завдань та функцій, покладених на контролюючий орган, а також може бути прийнятий за результатами аналізу інформації щодо діяльності суб`єкта господарювання. Так, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі №460/1239/19 зазначив, що в межах подібних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом. Відтак, колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що у податкового органу були підстави для проведення фактичної перевірки позивача, визначені ПК України. Так, за результатами проведеної фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , газова АЗС встановлено факт відсутності обладнання рівнеміром-лічильником рівня пального введеного в експлуатацію резервуара в кількості одна одиниця. Таким чином, встановлено порушення вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України. Оскільки ФОП ОСОБА_1 повторно протягом року вчинено дане правопорушення, судова колегія вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2021 №0057620705 є правомірним та скасуванню не підлягає. Матеріали справи не містять спростування вказаним обставинам. Також суд вважає за необхідним зазначити, що ПК України не містить застережень і заборон щодо повторного проведення фактичної перевірки за один і той самий період та з одних і тих самих підстав. Окрім того, санкція ст. 128-1 ПК України передбачає притягнення до відповідальності платника податків за повторне вчинення протягом року на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту. Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.