Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 726/976/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 726/976/22 Головуючий у 1-й інстанції: Байцар Л.В. Суддя-доповідач: Сушко О.О. 29 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 29 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : В липні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №5529063 від 25.06.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 29 серпня 2022 року позов задоволено, вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 25.06.2022 постановою серії ЕАР № 5529063 позивача визнано винним у вчиненні адміністративної правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. За обставинами, викладеними в постанові, вбачається, що 25.06.2022 близько 15 год. 40 хв., позивач, керуючи транспортним засобом Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Динівці Чернівецького району Чернівецької області, порушив правила дорожнього руху, а саме п.2.4.а. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За змістом п.2.4.а ПДР України, водій на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1. В силу п.2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу зобов`язаний мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, будь-яких доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідачем не надано. Беручи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача, останню неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо правомірності оскаржуваної постанови, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Однак, що стосується вирішення судом першої інстанції питання розподілу судових витрат, то в цій частині суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції, з огляду на наступне. Позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції була подана заява про відшкодування відповідачем витрат позивача, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги в розмірі 3000,00 грн. На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано: - копію договору про надання правничої допомоги та представництво від 04.07.2022 року (стор. 10); - додаток до угоди від 04.07.2022 року (стор. 11); - ордер на надання правничої допомоги серії СЕ №1045392 від 04.07.2022 року (стор.8). Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 134 КАС України). Згідно із частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 4 статті 134 КАС України). Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Колегія суддів звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані , зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу в даній адміністративній справі позивачем (апелянтом) не підтверджено належними та допустимими доказами (платіжним дорученням, квитанцією та іншими документами, які підтверджують оплату даних послуг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог частково. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 29 серпня 2022 року скасувати в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вулиця Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. та прийняти нове, яким у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити. В іншій частині рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 29 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.