Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17495/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2022 р. Справа № 520/17495/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 25.11.21 по справі № 520/17495/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД", звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №290760 від 20.07.2021 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" залишено без задоволення. Позивач, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначив, що при здійснення габаритно-вагового контролю відповідачем було допущено чисельні порушення чинного законодавства: габаритно-ваговий контроль проводився тільки однією посадовою особою; вагові параметри визначено невірно; з актів та довідки неможливо встановити на якому пункті (стаціонарному чи пересувному), де саме, на яких вагах проводилось зважування. Також, не було видано талону (чеку). Посадова особа Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки при перевірці транспортних засобів 09.06.2021 не пред`явила своє службове посвідчення та направлення на перевірку. Крім того, у направленні на перевірку не було зазначено наказ, на підставі якого воно видано. Судом першої інстанції не було досліджено ці обставини по справі. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 року відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено у відкрите судове засідання на 21.03.2022 року о 09:50. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 запропоновано учасникам справи протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали висловити свою пропозицію щодо можливості апеляційного розгляду справи № 520/17495/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови за їх відсутності в порядку письмового провадження. На виконання вимог ухвали суду від 21.07.2022 до Другого апеляційного адміністративного суду від позивача та відповідача по справі надано письмові клопотання (заяви) щодо апеляційного розгляду справи без їх участі в порядку письмового провадження. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, а також клопотання (заяви) позивача та відповідача по справі щодо апеляційного розгляду справи без їх участі в порядку письмового провадження, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що службовою особою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки перевірено транспортний засіб марки MAN номерний знак НОМЕР_1 за кермом, згідно посвідчення водія, перебував ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому у графі «у тому числі порушення...» вказано, а саме: перевезення небезпечного вантажу згідно ТТН з перевищенням вагових норм на 13,7% без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. Дана постанова була винесена без присутності уповноваженої особи позивача. Позивач вважаючи постанову відповідача протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню звернувся до суду з позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суспільні відносини з приводу здійснення перевезень автомобільним транспортом регламентовані приписами Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі за текстом - Закон № 2344-III), Закону України від 08.09.2005р. №2862-IV "Про автомобільні дороги", Закону України від 30.06.1993р. "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху (затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (затверджені постановою КМУ від 18.01.2001р. №30; далі за текстом - Правила №30); Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджений постановою КМУ від 27.06.2007р. №879; далі за текстом - Порядок №879), Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363; далі за текстом Правила перевезення №363). Суд зазначає, що ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567). Відповідно до п. 3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879). Відповідно до п. 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Так, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на території Харківської області у період з 07.06.2021 по 13.06.2021 та направлення на рейдову перевірку від 07.06.2021 №012088, співробітниками Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 09.06.2021 проводилась рейдова перевірка на 516 км а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський". Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок №422). Згідно пп. 3, 4 Порядку № 422 зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадовою особою в будь-який час на маршруті руху. Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою: для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт; у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: - посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності; - характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму); - відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години. Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки MAN, модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки MERCERON, модель M-343SM, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (тягача та напівпричепа); товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (дизильне паливо ДП-Л-Євро5-ВО) №95 від 09.06.2021. Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ «УКРІНФОРМТРЕЙД», яке надавало послуги з перевезення вантажу (дизельне паливо) з м. Зміїв, Харківської області до м. Харкова. Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Підпунктом 3 пункту 2 Порядку 879 визначено, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункти 4, 6 Порядку). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку). Відповідно до пункту 12 Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Згідно пункту 13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу МАN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки MERCERON, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 45,495 т. при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу. Співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводився саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено Порядком № 879 та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні. В свою чергу, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки правомірно використали дані щодо ваги тягача, напівпричепа та вантажу, які наведено у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів та товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (дизельного палива) №95 від 09.06.2021, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку №

879. Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207). На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0023464 від 09.06.2021. З дотриманням вимог пунктів 30 та 31-1 Порядку № 879, співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023464 від 09.06.2021. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30). Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданого компетентними уповноваженими органами, зафіксовано в акті № 286060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.06.2021. Водій з актом №286060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.06.2021. був ознайомлений, однак від підпису та дачі пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис в акті. Позивач, посилаючись на заборону перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових обмежень, яка передбачена абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, зазначає, що в даному випадку була відсутня потреба в отриманні дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів. Правову позицію щодо наявності відповідного дозволу висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 803/1540/16, де зазначив наступне: «40. У справі встановлено, що підставою для видання спірної постанови про застосування до Товариства адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель 95XF430, реєстраційний номер НОМЕРІ, з напівпричіпом марки JANMIL, модель NW-1S, реєстраційний номер НОМЕР_3 (які належать Товариству і використовуються ним при здійсненні господарської діяльності), проведеного 11 серпня 2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки. Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що такого дозволу у Товариства немає, а отже за описаних обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.» Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи не міститься відповідного дозволу. Позивач також не надає доказів того, що в нього відсутній обов`язок отримати такий дозвіл на перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень. Натомість, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» має чітку вказівку для отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами. Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №290760 від 20.07.2021, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Повідомленням №53961/28.2/24-21 від 09.07.2021, направленим поштою 12.07.2021 рекомендованим повідомленням №6102255639900, позивача було викликано для розгляду справи на 20.07.2021 з 9.00 до 12.00. Колегія суддів вважає необгрунтованими твердження апелянта про те, що відповідач розглянув справу без участі його представника, чим позбавив його права на захист та надання доказів невинуватості, з огляду на наступне. Відповідно, до рекомендованого повідомлення №6102255639900 поштового відділення №22 Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи вручено позивачу 14.07.2021, тобто відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи. Зазначене свідчить, що позивач мав можливість прибути 20.07.2021 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для розгляду справи, однак не скористався своїм правом. Поряд з цим, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення чи прибуття для розгляду справи. З огляду на зазначене, відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача. Так, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначено: «48. З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017.

49. Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки.

50. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався.

51. Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

52. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.» Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі № 820/4810/17, де в пункті 31 зазначено: «Додатково колегія суддів зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.» Згідно приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак, на розгляд справи щодо акту № 286060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.06.2021 позивач чи його представник не прибули та не надали жодних письмових пояснень. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №290760 від 20.07.2020 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Згідно з п. 29 Порядку № 1567, копію постанови №290760 від 20.07.2021 направлено позивачу, разом із супровідним листом від 22.07.2021 №58092/28.2/24-21 та згідно рекомендованого повідомлення №6102254815496 відділення поштового зв`язку № 22 АТ «УКРПОШТА», вказану копію постанови було отримано позивачем 28.07.2021. Крім того суд зазначає, що Законом України №54-ІХ від 11.09.2019, який набув чинності 25.09.2019, внесено ряд змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами: абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вже зазначалось, за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (сідловий тягач-Е) з напівпричепом марки MERCERON, модель M-343SM, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 45,495 т. при нормативно допустимій 40 т. для даного типу транспортного засобу. У акті №286060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.06.2021 зафіксовано відсоткове співвідношення перевищення параметрів від нормативу, зокрема, по загальній масі перевищення становило 13,7 %, що знаходиться в діапазоні від 10 до 20 відсотків. Таким чином допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Щодо визначення маси транспортного засобу під час здійснення документального габаритно-вагового контролю, колегія суддів зазначає наступне. Як вже зазначалось вище, підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: - маса тягача MAN. модель TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (сідловий тягач-Е) без навантаження складає 7,120 т; - маса напівпричепа марки MERCERON, модель M-343SM, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 без навантаження складає 6,740 т. З огляду на зазначене, загальна вага без навантаження тягача і напівпричепа складає 13,860 т. Відповідно до норм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі за текстом - Правила № 363), які регламентують процедуру завантаження транспортного засобу та оформлення товарно-транспортної накладної: - абзац 27 розділу 1: Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. - пункт 6.4. розділу 6: При навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи контейнерах при наявності на них пломб Замовника. - пункт 10.12 розділу 10: Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній. - пункт 11.3. розділу 11: товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. - пункт 11.4. розділу 11: Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. Суд звертає увагу на те, що в наданій водієм під час перевірки товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (дизельного палива) №95 від 09.06.2021, зазначено, що маса нафтопродукту становить - 31,635 т. З огляду на зазначене, шляхом додавання маси транспортного засобу, яка складає 13,860 т, та маси вантажу, яка складає 31,635 т, співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки встановлено загальну масу транспортного засобу з вантажем, яка складала 45,495 т. Щодо посилань скаржника на те, що перевіряти наявність у водія дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, мають виключно працівники відповідного підрозділу МВС, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), встановлено вичерпний перелік питань, які співробітники Укртрансбезпеки мають право перевіряти під час рейдової перевірки, серед яких зокрема перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. За приписами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. З огляду на зазначене, перевіряючи у водія позивача наявність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, співробітники Укртрансбезпеки діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо посилань апелянта на те, що ним перевозився рідкий вантаж, який є рухомим під час кожної зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, тому його маса не є сталою у різних точках під час руху, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Крім того, згідно чинного законодавства жодним національним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів. Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами. Крім того, законодавцем також передбачено критичну похибку в розмірі 2 % на одинарну вісь (пункт 22.5 Правил дорожнього руху). Отже, беручи до уваги, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив перевезення вантажів автомобілем, та під час перевірки встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом-цистерною та вантажем становила 45,495 т при нормі 40 т, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу. Щодо доводів позивача стосовно того, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08, проте вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (зокрема рідким), а результати вимірювання здійсненні при відсутності затвердженої Методики, не можна вважати достовірним, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищення вагових параметрів і винесення рішення про застосування штрафів, колегія суддів зазначає наступне. В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Пунктом 19 Порядку № 879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879 пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. При цьому змін до п.п. 2 п. 2 Порядку № 879 внесено не було. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено пункт 19 Порядку №879. З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, що передбачав застосування методики проведення габаритно-вагового контролю, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Крім того, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 року по справі № 819/1381/16, відсутність такої методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що з актів та довідки неможливо встановити на якому пункті (стаціонарному чи пересувному), на яких вагах проводилось зважування, у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю взагалі не зазначені ці показники, у довідці не зазначений час здійснення габаритно-вагового контролю, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу МАN державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки МЕRСЕRON, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 45,495 т. при нормативно допустимій 40 т. для даного типу транспортного засобу. Суд зазначає, що співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводився саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено Порядком № 879 та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні. В свою чергу, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки правомірно використали дані щодо ваги тягача, напівпричепа та вантажу, які наведено у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів та товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (дизельного палива) №95 від 09.06.2021, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 Порядку №

879. Як свідчать матеріали справи, у довідці № 0052505 від 09.06.2021 про здійснення габаритно - вагового контролю зазначено повну масу транспортного засобу - 45,495 т., тобто перевищення допустимих навантажень, довідка містить підпис посадової особи, що проводила габаритно-ваговий контроль. При цьому, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт відсутні будь-які зауваження щодо процедури проведення габаритно-вагового контролю. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо помилок в ході проведення габаритно-вагового контролю. Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що посадова особа Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при перевірці транспортних засобів 09.06.2021р. не пред`явила своє службове посвідчення та направлення на перевірку, а також на те, що в направленні на перевірку не зазначений наказ, на підставі якого воно видане, колегія суддів, враховуючи вищенаведені висновки суду, вважає, що дані посилання жодним чином не впливають на вирішення справи по суті. Крім того, суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.07.2019р. по справі № 803/1540/16, оскільки правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались у справі Верховним Судом України. Враховуючи вищевикладене, відповідачем було правомірно складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023464 від 09.06.2021. Отже, зазначене вище та надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, на підтвердження яких не надано жодного належного доказу. Таким чино, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстав для скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №290760 від 20.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу не має, а відтак, оскаржуване рішення відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року по справі № 520/17495/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/17495/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва