Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/5054/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2022 р. Справа № 440/5054/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2022, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.07.22 по справі № 440/5054/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства фінансів України, у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Мінфіну щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю внаслідок війни, від 13.05.2022, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний номер КН-14002801 з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян"; - визнати протиправною бездіяльність Мінфіну щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю внаслідок війни, від 13.05.2022, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний номер КН-14002801, з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян"; - зобов`язати Мінфін повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю внаслідок війни, від 13.05.2022, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний номер КН-14002801, вжити заходів реагування з урахуванням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян" і встановлених судом обставин. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що він 13.05.2022 через Урядовий контактний центр направив звернення до Мінфіну, реєстраційний № КН-14002801 щодо виплати йому грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення у розмірі 1257217,69 грн. Однак, у відповідь на це звернення отримав лист за підписом заступника міністра фінансів, яким порушене питання, на його переконання, по суті не вирішене. Зазначив, що відповідач не вжив належних заходів щодо перенаправлення його звернення за належністю до компетентного органу, у відповіді на звернення не навів посилання на закон і мотивів відмови у його задоволенні, а також не роз`яснив порядок оскарження рішення про відмову у задоволенні звернення. Також звертав увагу на те, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, а тому відповідь на його звернення мав надати безпосередньо міністр фінансів, як перший керівник Мінфіну. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2022 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для розгляду за належністю до Міністерства у справах ветеранів України. Зобов`язано Міністерство фінансів України вчинити дії щодо надсилання звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2022 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для розгляду за належністю до Міністерства у справах ветеранів України. У задоволенні іншої частини позовних вимог та клопотання позивача про встановлення судового контролю - відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог, оскільки позивач у позовних вимогах не зазначав щодо вчинення дій стосовно надсилання звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для розгляду за належністю до Мінветеранів, що призвело до порушення принципу диспозитивності, закріпленого у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На переконання представника скаржника, суд першої інстанції повинен був з`ясувати у позивача, чи було необхідним в рамках конкретної судової справи для захисту його прав саме по собі перенаправлення його звернення до Мінветеранів. Представник апелянта зазначає, що відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР позивачу було надано відповідь щодо порушеного у зверненні питання в межах своїх повноважень листом Мінфіну від 18.05.2022 за вих. № 09020- 12/К-662/2/684. Отже, посилання позивача на надання неповної відповіді в межах повноважень Мінфіну відповідно до Закону № 393/96-ВР, не відповідає дійсності, оскільки Мінфін надав відповідь по суті поставленого питання в межах своєї компетенції та в рамках правового регулювання виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для відповідних категорій осіб за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в умовах воєнного стану. Водночас, виходячи з усього вищенаведеного, дії Мінфіну з надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022 повністю відповідають вказаним критеріям, оскільки Мінфін при розгляді звернення та наданні відповіді на нього діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Все вищенаведене враховано при розгляді звернення позивача у Мінфіні, яким відповідно до вимог законодавства розглянуто запит та надано на нього відповідь в рамках правового поля та повноважень Мінфіну. Крім того, представник апелянта зазначає, що на момент подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції порушення, встановлені відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5054/22 щодо не перенаправлення звернення позивча ще й до Мінветеранів, повністю усунуті. Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. в якому зазначає, що викладені факти у зверненні від 13.05.2022 реєстраційний номер КН-14002801 - Міністерством Фінансів України, як відповідачем взагалі проігноровані та залишились поза увагою про що свідчить незаконна відповідь Міністерства Фінансів України від 18.05.2022 за вих. № 09020-12/К-662/2/684, що є прямим порушенням прав позивача та суперечить чинному законодавству України. Позивач зазначає, що звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку, а він являється інвалідом війни 2-і групи, учасником бонових дій, а тому має підвищені соціальні гарантії надані Державою Україна. Але в супереч п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний номер КН-14002801, Міністерством Фінансів України в термін не більше п`яти днів, не переправлено за належністю відповідному органу чи посадовій особі для вирішення питань по суті, щодо виплатити грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення в розмірі 1 257 217,69 грн., що є неприпустимим фактом та свідчить про грубе порушення прав позивача Міністерством Фінансів України, як інваліда війни та учасника бойових дій. В супереч ст. 14 Закону України «Про звернення громадян» відповідь Міністерства Фінансів України від 18.05.2022 за вих. № 09020-12/К-662/2/684, підписана заступником Міністра Фінансів України Єрмоличев Є., що є неприпустимим фактом та свідчить про порушення прав позивача Міністерством Фінансів України, як інваліда війни. На переконання позивача, в супереч ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» у відповіді Міністерства Фінансів України від 18.05.2022 за вих. № 09020-12/К-662/2/684 у рішенні про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), відсутнє посилання на Закон і викладення мотивів відмови, а також не роз`яснено порядку оскарження прийнятого рішення, що є неприпустимим фактом та свідчить про системне порушенням моїх прав Міністерством Фінансів України, як інваліда війни. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, що підтверджено копією посвідчення терміном дії до 01.10.2022 /а.с. 14/. 13.05.2022 ОСОБА_1 через Урядовий контактний центр подав звернення на ім`я Міністра фінансів України, реєстраційний № КН-14002801, у якому просив виплатити йому грошову компенсацію за належні для отримання житлові приміщення у найкоротший термін в розмірі 1257217,69 грн /а.с. 34/. Листом від 18.05.2022 за вих. №09020-12/К-662/2/684 Мінфін, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету", повідомив позивача про те, що питання виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, розглядатиметься після завершення воєнного стану і стабілізації економіки /а.с. 33/. Не погодившись з такою відповіддю Мінфіну, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність Мінфіну в частині не перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, реєстраційний номер КН-14002801 для розгляду за належністю до Мінветеранів, а належним способом захисту прав позивача буде визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо надсилання зазначеного звернення для розгляду за належністю до Мінветеранів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі Закон №393/96-ВР). Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Разом з цим, як визначено частиною третьою статті 7 Закону №393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Колегія суддів переглядаючи адміністративну справу в межах доводів апеляційної скарги, зазначає, що предметом цього спору є правомірність дій Мінфіну щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, реєстраційний номер КН-14002801. З матеріалів справи встановлено, що відповідне звернення адресоване позивачем Міністру фінансів України та стосувалось виплати йому грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення. При цьому у зверненні позивач зазначив, що листом управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 13.04.2022 за вих.№05-46/2185 йому надано витяг з протоколу засідання комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 08.04.2022 №3 та витяг із рішення від 12.04.2022 №82. Так, рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 12.04.2022 №82 затверджено протокол засідання комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 08.04.2022 №3 про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у розмірі 1257217,69 грн /а.с. 16-17/. Пунктом 2 цього рішення визначено управлінню соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради провести виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при надходженні коштів на рахунок Управління. Слід зазначити, що умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення визначені Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №846). У силу пункту 4 названого Порядку грошова компенсація виплачується (...) в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Пунктами 2, 3, 5 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №846), головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінветеранів. Розпорядниками субвенції нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення). Розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів в обсязі, передбаченому в державному бюджеті на відповідний рік, пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року, за формою згідно з додатком. Отже, головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 1511040 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п`ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є Мінветеранів. Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1175 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2020 № 276), Міністерство у справах ветеранів України (Мінветеранів) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі - ветерани), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі - члени сімей ветеранів). У силу підпункту 36 пункту 3 зазначеного Положення, до основних завдань Мінветеранів віднесено розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Мінветеранів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються. За таких обставин, суд, аналізуючи положення статей 7, 15 Закону №393/96-ВР, констатує, що розгляд звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, реєстраційний номер КН-14002801 не відносився до повноважень Мінфіну. Отже, відповідач, в силу вимог частини третьої статті 7 Закону №393/96-ВР, мав надіслати це звернення для розгляду за належністю до Мінветеранів у термін не більше п`яти днів з дня його отримання, та повідомити про це заявника. Таким чином, дослідивши матеріали справи, клдегія суддів вважає, що у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність Мінфіну в частині не перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 13.05.2022, реєстраційний номер КН-14002801 для розгляду за належністю до Мінветеранів. Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного та ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2022 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для розгляду за належністю до Міністерства у справах ветеранів України та зобов`язати Міністерство фінансів України вчинити дії щодо надсилання звернення ОСОБА_1 від 13 травня 2022 року, реєстраційний номер КН-14002801, для розгляду за належністю до Міністерства у справах ветеранів України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року по справі №440/5054/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 по справі № 440/5054/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя З.О. Кононенко Судді О.М. Мінаєва В.А. Калиновський