Постанова Рівненський апеляційний суд № 559/2112/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2022 року м. Рівне Справа № 559/2112/19 Провадження № 22-ц/4815/1408/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В., суддів: Хилевича С.В., Шимківа С.С. секретар: Пиляй І.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Дубенська міська рада Рівненської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року, у складі судді Ралець Р.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубенської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: В жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дубенської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого усе своє майно заповіла йому та своїй онучці ОСОБА_2 відповідачці по справі, яка проживала разом зі спадкодавцем. Позивач вказував, що через декілька місяців після смерті матері він звернувся до ОСОБА_2 щоб вона надала йому правовстановлюючі документи на нерухоме спадкове майно, оскільки вони зберігались в будинку померлої ОСОБА_4 , однак ОСОБА_2 документи йому не віддала, сказала, що сама звернеться до нотаріуса, подасть документи та зв`яжеться з ним. Самостійно потрапити до житлового будинку він не мав можливості, адже після смерті мами відповідачка змінила замок у вхідних дверях. Позивач вказує, що був переконаний, що спадщину за заповітом він зможе отримати в будь-який час, вважав, що ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання спадкодавця і тому прийняття спадщини одним із спадкодавців і відкриття спадкової справи надає йому можливість оформити спадщину в зручний для нього час (на той момент його матеріальне становище було скрутним). Влітку 2019 року позивач намагався зв`язатись з ОСОБА_2 , однак йому це не вдалось, і від матері відповідачки дізнався, що остання, так і не звернулась до нотаріальної контори. Дізнавшись про це він почав вимагати, щоб відповідач віддала йому всі необхідні документи. Після отримання документів він звернувся до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним пропущено строк на прийняття спадщини. Просив суд визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви для прийняття спадщини. Рішення Дубенського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року позов задоволено, визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з моменту набрання рішенням законної сили. З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції звернулась ОСОБА_2 . Апеляційна скарга обґрунтована тим, що задовольнивши позов, суд не встановив поважних причин, які надавали б можливість поновити строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вказує також, що відповідачне зверталась до суду з заявою про визнання позовної заяви ОСОБА_1 , задовольнивши позов з підстав визнання нею позову, суд порушив норми матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовної заяви. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Як зазначено в заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коник Б.М. від 19 квітня 2018 року, усе своє майно на випадок смерті заповіла внучці ОСОБА_2 та синові ОСОБА_1 в рівних частках кожному. Заповіт зареєстровано у спадковому реєстрі за № 62305512, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №51637684. ОСОБА_4 за життя належали житловий будинок по АДРЕСА_1 , та земельні ділянки з кадастровими номерами 5610300000:01:003:0772 та 5610300000:01:003:0762, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 25 вересня 2019 року приватний нотаріус Дубенського міського нотаріального округу Шмига М.В., повідомив ОСОБА_1 , що спадкова справа після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути заведена, оскільки ним пропущено встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.ч.1,2 ст. 1220 ЦК України). Частинами 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами, що за життя, 19 квітня 2018 року, мати позивача та бабуся відповідачки ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належне їй майно внучці ОСОБА_2 та синові ОСОБА_1 в рівних частках кожному. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, однак листом 25 вересня 2019 року приватний нотаріус Дубенського міського нотаріального округу Шмига М.В. повідомив ОСОБА_1 , що спадкова справа після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути заведена, оскільки ним пропущено встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини. Згідно відповіді Першої Дубенської державної нотаріальної контори від 26 листопада 2019 року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась. Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаютьсяв кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Також необхідно звертати увагу натривалість неподання заяви про прийняття спадщиниі після закінчення шестимісячного строку, передбаченогостаттею 1270 ЦК України, дотримання заявником такої засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність. Обґрунтовуючи перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини в строки, визначені ст. 1270 ЦК України, позивач посилався на перешкоди, які створила йому відповідач та фактично на юридичну необізнаність, оскільки вважав, що не мав оригіналів документів (в тому числі свідоцтва про смерть матері), які він вважав необхідні для звернення до нотаріуса, був запевнений відповідачкою, що та все зробить сама в нотаріальній конторі, а він зможе в будь-який час сам звернутись до нотаріуса, оскільки існує заповіт. При вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в даному випадку суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що такий строк закінчився 12 травня 2019 року, а із заявою про прийняття спадини позивач звернувся 25 вересня 2019 року, тобто через чотири місяці 12 днів після його сплину. Крім іншого, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Унеможливлення спадкоємцю оформити свої спадкові права внаслідок пропуску строку для прийняття спадщини, фактично нівелює волю спадкодавця та робить неможливим здійснення його особистого розпорядження. Колегія суддів не може взяти до уваги, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права. З матеріалів справи слідує, що ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 5 листопада 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 25 лютого 2020 року. ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно якого 21 листопада 2019 року вона отримала від суду копію позовної заяви з додатками, ухвалу суду та повістку (а.с.40). 25 лютого 2020 року представник позивача адвокат Іваницька Н.О. та представник Дубенської міської ради Маки щук О.Ф. звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності (а.с.29,30). ОСОБА_2 також звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, та вказала, що з позовною заявою та доданими до неї документами ознайомлена, просить розгляд справи провести за її відсутності, позов задовольнити повністю, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Вказана заява та додані до неї ксеропокопії паспорту та ідентифікаційного коду на 2 аркушах зареєстровані судом за вхідним номером 1763/20 25 лютого 2020 року (а.с. 33-35). Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. 25 лютого 2020 року Дубенським міським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення. ОСОБА_2 не довела належними та допустими доказами, що не зверталась до суду першої інстанції з вказаною вище заявою, апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення. В даному випадку, враховуючи нетривалий час, протягом якого спадкоємець пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також зазначені обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішеннясуду, колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дубенського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. В. Вейтас Судді: С. В. Хилевич С. С. Шимків