Ухвала КАС ВС № 260/1682/21

УХВАЛА 29 листопада 2022 року м. Київ справа № 260/1682/21 адміністративне провадження № К/990/31285/22 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №260/1682/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення кадрової комісії з атестації прокурорів, наказів про звільнення, поновлення на роботі в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги при звільненні, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просив: - визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 64 від 23 листопада 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора"; - визнати протиправними з моменту прийняття, та скасувати накази керівника Закарпатської обласної прокуратури № 413к від 24 грудня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської обл. та органів Закарпатської обласної прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" із 29 грудня 2020 року, № 205к від 12 квітня 2021 року, згідно якого вважати звільненим ОСОБА_1 з посади начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської обл. та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12. квітня 2021 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури з 12 квітня 2021 року.; - визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку; стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 35423 грн. 57 коп.; - визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, по 5 листкам непрацездатності, а саме: серія AЛB № 569718 від 12 січня 2021 року; серія АЛВ № 602503 від 13 лютого 2021 року; серія АЛВ № 552312 від 26 лютого 2021 року; серія АЛВ № 553369 від 13 березня 2021 року; серія АЛВ № 497419 від 06 квітня 2021 року та від 12 квітня 2021 року; стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 оплату перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві по 5 листкам непрацездатності. а саме: серія AЛB № 569718 від 12 січня 2021 року серія АЛВ № 602503 від 13 лютого 2021 року; серія АЛВ № 552312 від 26 лютого 2021 року; серія АЛВ № 553369 від 13 березня 2021 року; серія АЛВ № 497419 від 06 квітня 2021 року та від 12 квітня 2021 року.; - стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 12 квітня 2021 року, по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури з 12 квітня 2021 року; - допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Закарпатської обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 64 від 23 листопада 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора". Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Закарпатської обласної прокуратури № 413к від 24 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів Закарпатської обласної прокуратури. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Закарпатської обласної прокуратури № 205к від 12 квітня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 слід вважати звільненим з посади начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської обл. та органів прокуратури з 12 квітня 2021 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської обл. та органах Закарпатської обласної прокуратури з 13 квітня 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку; стягнуто з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 12940 грн. 06 коп.. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із Закарпатської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 квітня 2021 року по 02 грудня 2020 року у розмірі 230044 грн. 80 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Воловецького відділу Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської обл. та органах Закарпатської обласної прокуратури, та щодо стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 12940 грн. 06 коп. допущено до негайного виконання; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року в адміністративній справі № 260/1682/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні. Стягнуто з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що становить 12940 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 06 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 31 серпня 2022 року та від 06 жовтня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто скаржнику. 09 листопада 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у тексті касаційної скарги позивач указує, що підставами касаційного оскарження судового рішення у справі є пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах №580/2357/20, №640/9599/20, №640/9398/20, №280/5009/21 щодо застосування пунктів 7, 11 розділу І Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221, пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 стосовно: а) вчинення позивачем дій по повідомленню комісії про потребу у медичній допомозі та, відповідно, неприйняття відповідачем рішення про перенесення іспиту на іншу дату у зв`язку з перебуванням позивача на лікуванні і позбавлення останнього права на складання іспиту; б) якщо у процесі проходження прокурорами атестації на складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то іспит є таким, що не відбувся з незалежних від членів комісії та особи, що його складала, причин; в) рішення комісії про неуспішне проходження атестації повинно бути вмотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Суд звертає увагу що ухвалами Верховного Суду від 31 серпня 2022 року та від 06 жовтня 2022 року вже надана оцінка указаним посиланням скаржника. Так, Суд зазначив, що обставини, установлені судом у справах №580/2357/20, №640/9599/20, №640/9398/20, №280/5009/21, не є подібними до спірних правовідносин, а висновки у цих справах висловлено у контексті обставин, установлених судами саме під час розгляду цих справ, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для них, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також касаційна скарга містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. В обґрунтування, скаржником зазначено, що відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів. Проаналізувавши вказані скаржником норми, Суд зазначає, що Верховним Судом уже надано висновок щодо їх застосування, а саме у постановах від 21 вересня 2021 року у справах № 200/5038/20-а та № 160/6204/20, та багатьох інших. А тому, посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України є безпідставним. Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №260/1682/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення кадрової комісії з атестації прокурорів, наказів про звільнення, поновлення на роботі в органах прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги при звільненні - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська