Постанова 4855 № 640/10037/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10037/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпідводбуд-7» (далі- позивач, ТОВ «Спецпідводбуд-7») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 за №0851570417. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0851570417, яким до Товариства були застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 144 557,95 грн. Оскільки саме грошове зобов`язання (останнє у свою чергу було нараховане контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0000704202) статусу узгодженого, у встановленому Податковим кодексом України порядку, не набуло. А саме податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0000704202 оскаржується ТОВ «Спецпідводбуд-7» в судовому порядку, в рамках адміністративної справи №640/165/20. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02.10.2020 №0851570417. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 04.09.2020 працівником Головного управління ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ТОВ «Спецпідводбуд-7» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість. За результатами такої перевірки складений акт від 04.09.2020 №29164/26-15-04-17-13 (далі - акт камеральної перевірки). Згідно тексту цього акта камеральної перевірки такою перевіркою встановлено порушення ТОВ «Спецпідводбуд-7» граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов?язань з податку на додану вартість, визначених п.п. 57.1, 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України. А саме за висновком працівника контролюючого органу Товариством були порушені граничні строки сплати наступних узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених: - контролюючим органом (а саме Офісом великих платників податків ДФС) згідно податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0000704202 (форми «Ш») у сумі 181 499,38 грн. (по строку сплати 02.09.2019 фактично були сплачені 20.07.2020, 31.08.2020); - самим платником згідно податкової декларації з податку на додану вартість реєстр. №9171029561 від 17.07.2020 у сумі 7 992,00 грн. (по строку сплати 30.07.2020 фактично було сплачено 31.08.2020). 02.10.2020 на підставі акта камеральної перевірки від 04.09.2020 №29164/26-15-04-17-13 ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0851570417, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» (код « 14010100») у розмірі 144 557,95 грн. всього на строки від 32 до 364 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 28 911,59 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання). Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України). Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Поряд з цим, нормами п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3). В розумінні норм пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошовим зобов`язанням платника податків» є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. А у випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України). За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник. Це встановлено ст. 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої в установленому порядку суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України. Надаючи правову оцінку діям контролюючого органу щодо притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 за №0851570417, суд дійшов висновку про наступне. Дослідивши зміст поданого представником відповідача до матеріалів справи витягу з інтегрованої картки платника податку на додану вартість (ТОВ «Спецпідводбуд-7») за 2019 - 2020 роки суд встановив, що: станом на 31.08.2019 в обліковій картці за Товариством обліковувалася переплата по податку на суму 44 933,43 грн. 01.09.2019 контролюючий органом в інтегрованій картці проведено нарахування платнику до сплати грошове зобов`язання (всього у сумі 181 499,35 грн.), визначене згідно податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0000704202. Внаслідок цього облікована станом на 01.09.2019 переплата у сумі 44 933,43 грн. була в автоматичному режимі зарахована у рахунок погашення частини суми грошового зобов`язання (181 499,35 грн.), та станом на 01.09.2019 в обліковій картці утворилася недоїмка на суму 136 565,95 грн. В подальшому, 20.07.2020 в інтегрованій картці була відображена операція щодо сплати платником до бюджету суми податку в розмірі 7 992,00 грн., яка була врахована у рахунок погашення наявної недоїмки. 30.07.2020 в інтегрованій картці було відображено нарахування платнику до сплати податкового зобов`язання у сумі 7 992,00 грн., задекларованого у податковій декларації реєстр. №9171029561 від 17.07.2020. Вказана сума податкового зобов`язання була повністю зарахована до складу облікованої недоїмки. 31.08.2020 в інтегрованій картці була відображена операція щодо сплати платником до бюджету суми податку в розмірі 306 595,00 грн., яка була врахована у рахунок погашення наявної недоїмки. Згодом, 17.09.2020 в інтегрованій картці були проведені операції з виключення обліку сум грошового зобов`язання, нарахованого платнику згідно податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 №0000704202, з причини оскарження платником такого податкового повідомлення-рішення до суду. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень суд також встановив, що наприкінці 2019 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення коштів ТОВ «Спецпідводбуд-7» з відкритих платнику податків рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податковий борг у розмірі 136 565,95 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі №640/165/20. 16.01.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов зустрічний позов ТОВ «Спецпідводбуд-7» з позовними вимогами до Офісу великих платників податків ДПС про: 1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 21.08.2019 №000070420; зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податку шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ТОВ «Спецпідводбуд-7» борг зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000704202. Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 прийнято зустрічний позов ТОВ «Спецпідводбуд - 7» до Офісу великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення офісу великих платників податків ДФС від 21.08.2019 №0000704202, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Наразі судовий розгляд справи №640/165/20 ще триває, рішення по суті позовних вимог сторін судоми не прийнято. У контексті з наведеними обставинами суд враховує те, що відповідно норм п.п. 56.1, 56.18 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Зокрема, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. В даному випадку як свідчать наявні у справі матеріали та не було спростовано відповідачем, ТОВ «Спецпідводбуд - 7» у січні 2020 року (тобто, ще за довго до проведення ГУ ДПС у м. Києві камеральної перевірки, складання акта від 04.09.2020 №29164/26-15-04-17-13 та відповідно прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0851570417) оскаржило податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 21.08.2019 №000070420, шляхом подання до суду відповідної позовної заяви. Вказана позовна заява була прийнято судом до розгляду 21.02.2020, про що винесено відповідну ухвалу Таким чином, станом на період вересень-жовтень 2020 року сума грошового зобов`язання, визначена ТОВ «Спецпідводбуд - 7» контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 №000070420 статусу узгодженого на набуло та, як наслідок погашенню платником (позивачем) не підлягало. Що стосується грошового (податкового) зобов`язання (7 992,00 грн.), задекларованого Товариством у поданій за місцем податкового обліку податковій декларації з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне Так, сума вказаного податкового зобов`язання за даними інтегрованої картки платника ПДВ (позивача) за 2020 рік була ним сплачена своєчасно та у повному обсязі. З огляду на наведене суд погоджується з доводами позивача про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.10.2020 №0851570417 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 28 911,59 грн. є таким, що прийнято передчасно та безпідставно, а тому відповідно є протиправним. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль