Постанова 4854 № 400/4839/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4839/20 Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г. Дата і місце ухвалення: 22.09.2022р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2019р. №00001433307, №00001443307, від (без дати) жовтня 2019 року №00001473307, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.10.2019р. №Ф-11, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.10.2019р. №0000523307, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.10.2019р. №0000533307. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом №31/14-29-33-07/ НОМЕР_1 від 23.09.2019р., Головне управління ДПС у Миколаївській області дійшло необґрунтованого висновку про завищення позивачем витрат за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. та за весь 2018 рік у сумі відповідно 5 114 407,90 грн. і 6 499 100,68 грн. вартості металобрухту, закупленого у громадян по закупівельним актам у населення, з посиланням на те, що платник податків у первинних документах зазначав серію та номер паспорта контрагентів-фізичних осіб, а не їх реєстраційні номери облікових карток платника податків. Відповідач в акті перевірки нічого не зазначив про нереальність господарських операцій позивача або про їх фіктивність, а лише акцентував увагу на недотриманні позивачем форми заповнення первинних документів, що не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність документального підтвердження понесених витрат. В органу державної податкової служби при складанні акту перевірки в ході проведення контрольно-перевірочної роботи відсутнє право самостійно визнавати недійсними первинні документи, правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях, так як це знаходиться за межами компетенції податкового органу та не належить до функції контролю за дотримання платниками податків податкового законодавства. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 25.10.2019р. №00001433307 та №00001443307, від (без дати) жовтня 2019 року №00001473307, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11 від 25.10.2019р. та рішення №0000523307 від 25.10.2019р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 506,57 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволених вимог позову Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 22.09.2022р. у відповідній частині, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно відніс до валових витрат вартість металобрухту, закупленого у громадян по закупівельним актам у населення (форма 19) чорних металів (вторинних) за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. в сумі 5 114 407,90 грн. та за 2018 рік в сумі 6 499 100,08 грн., оскільки у відповідних закупівельних актах відсутні відомості щодо контрагентів позивача. Зокрема, в закупівельних актах зазначено лише прізвище, ім`я та по батькові громадянина і номер його паспорта, однак відсутні РНОКПП та їх місцезнаходження, яким органом і коли видано паспорт. Також, апелянт посилається на те, що незважаючи на надіслання контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1ДФ за ІІІ-IV квартали 2017 року, І-ІІ квартали 2018 року, в подальшому позивачем не надано до Головного управління ДПС у Миколаївській області уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за відповідні періоди із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платників податків фізичних осіб, у яких серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є збирання безпечних відходів. На виконання свого виду економічної діяльності у 2017-2018р.р. позивач скуповував металобрухт у фізичних осіб, який в подальшому перепродував іншим суб`єктам господарювання, зокрема, ТОВ «ФЕРКО», ТОВ «АРММЕТАЛ», ТОВ «СТАЛИКС», ТОВ «МЕТАЛОІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «ЛОМ-РЕСУРС», ТОВ «КОМПАНІЯ ВТОРРЕСУРС», ТОВ «ЛОМПТОРГ КОМПАНІЯ». В процесі здійснення підприємницької діяльності позивач орендував нежитлові приміщення, в яких розміщувався офіс і складські площадки відкритого типу з підвізними автошляхами та прилеглими залізничними коліями, що підтверджується договорами оренди та актами приймання-передачі, укладеними між позивачем та ТОВ «МИКОЛАЇВМЕТАЛООПТТОРГ-1» і ТОВ «НІКІНВЕСТ2017». У період з 27.08.2019р. по 16.09.2019р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016р. по 29.12.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.06.2015р. по 29.12.2018р. За результатами перевірки складено акт №31/14-29-33-07/ НОМЕР_1 від 23.09.2019р., у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем: - п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, внаслідок чого занижено розмір податку на доходи фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету за період з 01.07.2017р. по 29.12.2018р., в сумі 2 090 431,54 грн.; - пункт 16 примітки 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, внаслідок чого занижено розмір військового збору, що підлягає перерахуванню до бюджету за період з 01.07.2017р. по 29.12.2018р., у сумі 174 202,62 грн.; - п.2 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занижено єдиний внесок, що підлягає перерахуванню до бюджету, в розмірі 156 796,14 грн.; - ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасно сплачено єдиний внесок із заробітної плати найманих працівників за період з березня 2017 року по грудень 2018 року в сумі 4 802,40 грн.; - п.51.1 ст.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, а саме: в податкових розрахунках за період з 01.07.2017р. по 30.06.2018р. у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» платник податків відобразив не РНОКПП, а лише серію та номер паспорта фізичної особи. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 включив до складу валових витрат за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. та за весь 2018 рік вартість металобрухту, закупленого у громадян по закупівельним актам у населення (форма 19) металів чорних (вторинних) у сумі відповідно 5 114 407,90 грн. і 6 499 100,68 грн. В закупівельних актах у населення зазначено лише прізвище, ім`я, по батькові громадянина та номер паспорта. При цьому, в актах не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та його місцезнаходження, яким органом і коли видано паспорт. У зв`язку з відсутністю в закупівельних актах вищенаведених відомостей про контрагентів позивача, ці акти, за висновками перевіряючих, вважаються недійсними і витрати позивача за період з 01.07.2017р. по 31.12.2018р. є документально не підтверджені. Зазначене порушення призвело до заниження позивачем сум грошових зобов`язань за платежами податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2 613 039,43 грн., військовий збір в розмірі 217 753,28 грн., а також донарахування 156 796,14 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суму якої (якого) нараховується єдиний внесок, встановлено, що в порушення ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив єдиний внесок на суму 4 802,40 грн. за період з березня 2017 року по грудень 2018 року. Також, в акті перевірки №31/14-29-33-07/ НОМЕР_1 від 23.09.2019р. зазначено, що позивач подав до контролюючого органу Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку за ІІІ і ІV квартали 2017 року, за І і ІІ квартали 2018 року, в яких у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» не відобразив РНОКПП, а лише серію та номер паспорта фізичної особи. ІС «Податковий блок» автоматично сформовано і надіслано позивачу Повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1ДФ за вказані квартали з кодом помилки 99 (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО). Однак, ФОП ОСОБА_1 , в порушення п.51.1 ст.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, в подальшому не надав уточнюючі відповідні податкові розрахунки. На підставі акта перевірки №31/14-29-33-07/ НОМЕР_1 від 23.09.2019р. Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло: - податкове повідомлення-рішення №00001433307 від 25.10.2019р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 2 613 039,43 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 2 090 431,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 522 607,89 грн.); - податкове повідомлення-рішення №00001473307 від (без дати) жовтня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 217 753,28 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 174 202,62 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43 550,66 грн.); - податкове повідомлення-рішення №00001443307 від 25.10.2019р., яким на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення п.51.1 ст.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000523307 від 25.10.2019р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 18 187,48 грн. за наслідками донарахування йому 156 796,14 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування; - рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000533307 від 25.10.2019р., яким на позивача накладено штраф у розмірі 960,48 грн. за період з 21.03.2017р. по 28.12.2018р. та нараховано пеню у розмірі 21,38 грн. (всього 981,86 грн.) за несвоєчасно сплачений єдиний внесок із заробітної плати в сумі 4 802,40 грн. Також, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11 від 25.10.2019р. на суму 156 796,14 грн. Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку. Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2019р. №00001433307 та від (без дати) жовтня 2019 року №00001473307, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-11 від 25.10.2019р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.10.2019р. №000523307 суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. на суму 5 114 407,90 грн. і за 2018 рік на суму 6 499 100,68 грн. є документально підтвердженими закупівельними актами, які містять обов`язкові реквізити для первинних документів, що встановлені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і частиною восьмою статті 4 Закону України «Про металобрухт». А відтак, за висновками суду, відповідач протиправно донарахував позивачу податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині виходячи з наступного. Відповідно до абзаців першого і другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з пунктами 177.1 і 177.2 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзаци перший-сьомий частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 в період 2017-2018 років при купівлі у фізичних осіб побутового металобрухту складав паперові закупівельні акти у населення металів чорних (вторинних), в яких були зазначені такі дані: дата і номер акта; місце приймання металобрухту; опис металобрухту, його вага, ціна за 1 т, загальна суму закупівлі; дані про фізичну особу, яка здавала металобрухт, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, серія та номер її паспорта. Всі акти скріплені підписами позивача та фізичних осіб, які здавали металобрухт. Витрати з вартості придбаного металобрухту за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. на суму 5 114 407,90 грн. і за 2018 рік на суму 6 499 100,68 грн. ФОП ОСОБА_1 відніс до складу валових витрат відповідних періодів. Головне управління ДПС у Миколаївській області з посиланням на те, що в закупівельних актах не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) контрагентів позивача та їх місцезнаходження, яким органом і коли видано паспорт, дійшло висновку, що надані позивачем до перевірки закупівельні акти вважаються недійсними і витрати позивача за період з 01.07.2017р. по 31.12.2018р. є документально не підтверджені. Обов`язкові реквізити щодо первинних документів щодо приймання металобрухту встановлені Законом України «Про металобрухт». Зокрема, частиною восьмою статті 4 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред`явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов`язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин первинними документами щодо господарської діяльності з приймання побутового металобрухту від фізичних осіб був акт приймання у довільній формі, обов`язковими реквізитами якого були: дані документа, що засвідчує фізичну особу, яка здає металобрухт; опис металобрухту. Одним із документів, що посвідчують особу, підпунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено паспорт громадянина України. Пунктом 8 частини сьомої статті 21 вказаного Закону встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься інформація про номер документа. Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконанні за технологією лазерної перфорації. З аналізу вказаних норм слідує, що станом на момент виникнення спірних правовідносин обов`язковим реквізитом акта приймання побутового металобрухту від фізичних осіб були дані документа, що засвідчує фізичну особу, яка здає металобрухт, зокрема: номер паспорта для паспорта громадянина України нового зразка; серія і номер паспорта для паспорта громадянина України старого зразка (у формі книжечки). На користь такого висновку колегії суддів свідчать і положення підпункту 1 пункту 299.7 статті 299 ПК України, згідно з яким до реєстру платників податку стосовно фізичної особи, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті, вносяться дані лише про її прізвище, ім`я, по батькові, серію та номер паспорта. З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість твердження Головного управління ДПС у Миколаївській області про те, що в актах приймання побутового металобрухту від фізичних осіб обов`язково необхідно зазначати РНОКПП фізичної особи, яка здає металобрухт, її місцезнаходження, орган, що видав їй паспорт громадянина України, і дату його видачі. А відтак, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, що закупівельні акти у населення за 2017-2018 роки вважаються недійсними, оскільки в них не зазначено РНОКПП фізичних осіб-контрагентів позивача, не ґрунтуються на нормах законодавства, тобто є необґрунтованими. Надані ФОП ОСОБА_1 до перевірки та до суду закупівельні акти містять обов`язкові реквізити для первинних документів, що встановлені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і частиною восьмою статті 4 Закону України «Про металобрухт». Варто зазначити, що в пункті 1.15 акту перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області зафіксовано, що перевіркою не встановлено фактів здійснення платником податків операцій з суб`єктами, які мають ознаки «фіктивності», припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні документи чи інші документи визнано судом недійсними тощо. Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 здійснював закупівлю металобрухту в інших осіб, аніж в тих, відомості про які містяться в закупівельних актах. До того ж, відповідачем не заперечується факт подальшого перепродажу металобрухту іншим суб`єктам господарювання, зокрема, ТОВ «ФЕРКО» (договір №03/01-ВЮ від 03.01.2018р.), ТОВ «АРММЕТАЛ» (договір №121217 від 12.12.2017р.), ТОВ «СТАЛИКС» (договір №08/08/17-03 від 17.08.2017р.), ТОВ «МЕТАЛОІНВЕСТ ЛТД» (договір №22/06/17-01 від 22.06.2017р.), ТОВ «ЛОМ-РЕСУРС» (договір №К/100-11 від 29.07.2017р.), ТОВ «КОМПАНІЯ ВТОРРЕСУРС» (договір №К/199-15 від 16.04.2018р.), ТОВ «ЛОМПТОРГ КОМПАНІЯ» (договір №09/10-01 від 09.10.2017р.), ТОВ «ТК-СОФІТ» (договір №К/199-14 від 11.04.2018р.). На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. на суму 5 114 407,90 грн. і за 2018 рік на суму 6 499 100,68 грн. є документально підтвердженими закупівельними актами. Як наслідок, ФОП ОСОБА_1 не допустив правопорушень, які мали місце в результаті заниження витрат за відповідні періоди, а саме: не занижував податок на доходи фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету, в сумі 2 090 431,54 грн., військовий збір в сумі 174 202,62 грн. та розмір єдиного внеску, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму 156 796,14 грн. Доводи апелянта в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області у відповідній частині колегія суддів не вбачає. Податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2019р. №00001443307 (форма «ПС») на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення п.51.1 ст.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та п.3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4. Зокрема, в акті перевірки №31/14-29-33-07/2978300111 від 23.09.2019р. зазначено, що позивач подав до контролюючого органу Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку за ІІІ і ІV квартали 2017 року, за І і ІІ квартали 2018 року, в яких у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» не відображено РНОКПП, а лише серія та номер паспорта фізичної особи. В підсистемі ІС «Податковий блок» автоматично сформовано та надіслано позивачу Повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1ДФ за вказані квартали з кодом помилки 99 (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО). Позивач в подальшому не надав уточнюючі відповідні податкові розрахунки. Скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що допущена позивачем помилка при заповнені графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» не призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тому у діях ФОП ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, встановлений підпунктом 119.2 статті 119 ПК України. Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду з огляду на наступне. Відповідно до пункту 51.1 статті 51 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органами у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. Згідно з абзацом першим підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Відповідно до абзаців тринадцятого і п`ятнадцятого пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, відображення відомостей у розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку. Таким чином, у графі 2 розділу І податкового розрахунку платники податку зобов`язані відображати за загальним правилом реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи. Виключення із загального правила передбачено лише стосовно фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта; в такому випадку платники податку відображають у зазначеній графі серію та номер паспорта фізичної особи. Сторонами у справі не заперечується, що позивач, в порушення вимог пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України та пункту 3.1 Порядку №4, в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку за ІІІ і ІV квартали 2017 року, за І і ІІ квартали 2018 року у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» не відобразив РНОКПП фізичних осіб, у яких відсутня відмітка в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Поряд з цим, підпунктом 119.2 статті 119 ПК України передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 гривень за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку. Отже, підпунктом 119.2 статті 119 ПК України передбачено відповідальність за відповідне правопорушення лише у випадку, якщо воно призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку. А ні в акті перевірки №31/14-29-33-07/2978300111 від 23.09.2019р., а ні в апеляційній скарзі контролюючого органу відсутні дані про те, що допущені позивачем в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку за ІІІ і ІV квартали 2017 року, за І і ІІ квартали 2018 року помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку. Оскільки у спірних правовідносинах допущена позивачем помилка при заповнені графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» не призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у діях позивача відсутній склад правопорушення, встановлений підпунктом 119.2 статті 119 ПК України. Відтак, судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019р. №00001443307 (форма «ПС»), яким на позивача накладено штраф у розмірі 510,00 грн. Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000533307 від 25.10.2019р. суд першої інстанції встановив, що в порушення ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивачем за період з березня 2018 року по грудень 2018 року несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальну суму 4 802,40 грн., за що до нього Головним управлінням ДПС у Миколаївській області обґрунтовано накладено штраф у розмірі 960,48 грн. та нараховано пеню у розмірі 21,38 грн. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції від 22.09.2022р. в цій частині сторонами у справі не оскаржено, а тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів не надає правову оцінку висновкам суду у відповідній частині. Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2022 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук