Постанова Київський апеляційний суд № 752/13412/22

Справа № 752/13412/22 Головуючий в суді І інстанції Бондаренко Г.В. Провадження № 33/824/3451/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 рокуу адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі, що становить 496,20 грн. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 2 липня 2022 року о 23 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Героїв Оборони, 17, він керував транспортним засобом «Renault» НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: хитка хода, не чітка вимова та запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу DRAGER Alcotest 6820, результат 2.16 %, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із даною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Бурлакова Н.В. звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що 2 липня 2022 року близько о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом,тобто не виконував технічні функції водія з експлуатації та використання транспортного засобу у місці та час, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 076529 від 3 липня 2022 року. Навпаки працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 по зазначеній адресі у той час, коли він перебував поруч зі своїм автомобілем, а не за його кермом. Крім того зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу того, що ОСОБА_1 здійснював керування вказаним транспортним засобом у вказаному місці та час. Вважає, що у поліцейських не було достатніх підстав для проведення огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, оскільки не було встановлено наявність вичерпно передбачених ознак стану алкогольного сп`яніння, а також матеріали справи не містять жодних доказів зазначених ознак, що давало б можливість підтвердити наявність достатніх та правомірних підстав для проведення огляду. Вказує, що у відповідності до чеку-тесту, що міститься у матеріалах справи, огляд на стан сп`яніння проводився з використанням спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL- 0246, який відсутній у Реєстрі медичної техніки та медичних виробів, що дозволені до використання на території України, крім того, матеріали справи не містять жодного офіційного документу, який би підтверджував наявність дозволу на використання зазначеного спеціального технічного засобу, його сертифікованість, а також не було свідоцтва про повірку робочого приладу. Наголошує на тому, що спеціальний технічний засіб Drager 6820 ARJL- 0246, чек тесту якого міститься у матеріалах справи, у порушення вимог Інструкції щодо його технічної експлуатації не проходив калібрування раз у 6 місяців, останнє калібрування відповідно до вказаного чеку тесту проводилася більше півроку тому на момент проведення огляду на стан сп`яніння. Звертає увагу на те, що доданий до матеріалів справи чек тесту огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL- 0246, не зважаючи на можливість здійснення друку, містить багато дописок, зроблених власноручно за допомогою ручки синього кольору, внаслідок чого ОСОБА_1 ставив під сумнів належність та достовірність зазначеного чеку тесту, оскільки жодним належним, достовірним та достатнім доказом не доведено, що інформація, яка дописана власноручно на такому чеці, відповідає інформації, яка була надрукована з самого початку при виготовленні цього чека під час проведення огляду; крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що зазначені дописи зроблені з відома чи у присутності ОСОБА_1 . Також звертає увагу на те, що сам спірний чек тесту містить багато розбіжностей з іншими матеріалами справи, що ще більше ставить під сумнів його достовірність - його номер не збігається з номером чеку тесту, що додається до протоколу; не збігається адреса, зазначена у протоколі, та адреса, де проводився відповідний огляд, за результатами якого було виготовлено зазначений чек; матеріали справи містять чек тесту, що був проведений за допомогою спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL- 0246, а у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що додається чек тесту спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL- 0246 і не зазначається його конкретний номер моделі, наприклад, 6820 чи 6810 тощо. Вказує, що матеріали справи не містять відеозапису процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а свідки під час проведення огляду не залучалися. Зазначає, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, внаслідок чого повинен був бути доставлений до закладу охорони здоров`я, що має право на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння; одночасно з цим поліцейськими було видано лише направлення на огляд, що було оформлено з порушенням встановленого порядку (деякі графи направлення взагалі не були зазначені), та доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, але огляд на стан сп`яніння у цьому закладі не проводився, а поліцейський після доставления ОСОБА_1 до цього закладу одразу покинув його; також матеріали справи не містять медичного висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, який обов`язково повинен бути у випадку якщо особа не погоджується з результатами огляду, проведеного поліцейським, та доставляється до медичного закладу (крім випадків, якщо особа вже безпосередньо у медичному закладі відмовилася від проведення огляду, що в такому випадку є окремим складом правопорушення); зазначений медичний висновок не видавався ОСОБА_1 , оскільки огляд у медичному закладі не проводився. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 захисника Бурлакової Н.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Зазначених вимог закону у цій справі у повній мірі дотримано не було. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із протоколу про адміністративного правопорушення серії ААД № 076526 від 3 липня 2022 року, зі змісту якого вбачається порушення водієм п. 2.9 ПДР, у якому зазначено, що до протоколу додаються: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чек Drager 3358, згідно якого при огляді ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп?яніння - результат 2,16%, акт огляду водія, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції 477763. Між тим, вказаних доказів не достатньо для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на наступне. Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За змістом наведених вимог закону поліцейські, у разі незгоди водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я або перебування особи за висновком лікаря у стані алкогольного сп`яніння скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною ст. 130 КУпАП. Таким чином, заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не погодився із результатами поведеного огляду на місці із застосуванням приладу «Drager», про що зазначено ним на самому акті огляду, однак працівники поліції не забезпечили доставлення його до медичного закладу для проходження медичного огляду. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 076526 від 3 липня 2022 року, під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння свідки запрошені не були, оскільки здійснювався відеозапис на бодікамеру № 477763. В той же час відповідно до наявного в матеріалах справи, висновку перевірки про відсутність відеозапису до протоколу про адміністративні правопорушення начальника відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП, підполковника поліції Ольховської А. - внаслідок технічного збою (автоматичного оновлення програмного забезпечення) на сервері УПП у м. Києві ДПП відеозапис до протоколу серії ААД № 076526 від 3 липня 2022 року було втрачено. Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис з місця події, а огляд був проведений без залучення двох свідків, то апеляційний суд позбавлений можливості перевірити чи було дотримано працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. В той же час апеляційним судом враховано пояснення ОСОБА_1 про те, що з результатом огляду на стан сп`яніння на місці він не погодився, про що зазначено ним на акті огляду (а.с. 3). Враховуючи наведене поліцейськими було складено направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я КМНКА "Соціотерапія" у м. Київ по вул. Відпочинку

18. У направленні зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров`я було доставлено, однак результати огляду не указані, як і не указано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медзакладі. Зі слів ОСОБА_1 йому було відмовлено лікарем у проведені огляду. Судом апеляційної інстанції було викликано в судове засідання для надання пояснень представника поліції, що склав протокол, та представника прокуратури, однак указані особи в суд не з`явились та правом надати пояснення з приводу подій правопорушення не скористались. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння також чітко регламентована крім ст. 266 КУпАП ще Інструкцією №1452/735. Суд як орган, у провадженні якого перебуває справа повинен дати оцінку тим доказам, які наявні в матеріалах справи. Крім того, суд мав надати оцінку запереченням ОСОБА_1 проти не доведеності вчинення ним зазначеного у протоколі правопорушення та самого факту керування транспортним засобом. На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув уваги та не перевірив чи було дотримано працівниками поліції процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та які б спростовували доводи апеляційної скарги, матеріали справи не містять. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п.43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не доведено сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б доводили факт вчинення парвопорушення і не викликали б у суду сумнівів. Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у встановленому законом порядку, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана