Постанова 4813 № 520/2029/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/8542/22 Справа № 520/2029/16-ц Головуючий у першій інстанції Маломуж А.І. Доповідач Семиженко Г. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Семиженка Г.В., суддів: Бездрабко В.О., Склярської І.В., секретар Куріньова Л.С., розглянувши у місті Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Українцевої Катерини Леонідівни від імені ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси, ухваленого 17 вересня 2020 року під головуванням судді Маломуж А.І., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Груп 2015, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Приватне підприємство Прогрес-Риелт, Товариство з обмеженою відповідальністю Ремстрой-Україна, Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсними, припинення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: Вимоги позову У позові Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль від 16 лютого 2016 року заявлено: -визнати недійсними свідоцтво про право власності від 17 грудня 2015 року № 50128551 та договір купівлі-продажу від 01 лютого 2016 року, серія та номер 7-76, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп 2015» та ОСОБА_2 ; -скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; -анулювати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808765151101) про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вище зазначену квартиру; -визнати квартиру АДРЕСА_1 предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 06 липня 2006 року, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 ; -внести відомості до Державного реєстру іпотек щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 ; -вирішити питання щодо відшкодування судових витрат. Підстави та обґрунтування позову Посилання на те, що Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником Відкритого акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», яким за кредитним договором № 014/0049/74/58803 від 06 липня 2006 року ОСОБА_3 надано кредит у сумі 69330 доларів США під 13,25% річних строком до 06 липня 2026 року, відповідно до додаткової угоди № 1 від 06 липня 2006 року до кредитного договору ОСОБА_3 зобов`язався передати у заставу банку майно, що буде здане в експлуатацію, у вигляді квартири АДРЕСА_2 протягом 10 календарних днів з дня отримання свідоцтва на право власності, в забезпечення належного виконання умов кредитного договору 06 липня 2006 року між вказаними сторонами було укладено іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_3 , розрахунковою площею 86,88 кв.м, розташованої на 8 поверсі, будівництво якої не завершено, належної ОСОБА_3 на підставі договору № ЛВ/р-2-104 про інвестування від 12 січня 2006 року, укладеного з Приватним підприємством «Прогрес-Риелт», яким передбачено, що об`єкт інвестування передається інвестору в момент підписання акту приймання-передачі, оформлення права власності на новозбудоване майно інвестора здійснюється з видачею свідоцтва про право власності на це майно, як на об`єкт нерухомого майна на підставі цього договору, акту приймання-передачі об`єкту інвестування та відповідного рішення (розпорядження) місцевих органів влади про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва. У лютому 2016 року позивачу стало відомо, що будинку за будівельною адресою АДРЕСА_4 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_5 , номер квартири при проведенні технічної інвентаризації будинку після прийняття в експлуатацію змінено на № 65, згідно довідки № 238вих15 заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» від 26 листопада 2015 року у інвестора будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_5 (будівельна адреса АДРЕСА_4 ) існує заборгованість перед підприємством-забудовником Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» у розмірі 12310 у.о., позивач вважає, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 06 липня 2006 року, на підставі отриманої інформації банком було проведено перевірку державного реєстру прав власності на об`єкти нерухомого майна та встановлено, що у грудні 2015 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано у новому реєстрі речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп 2015» відповідно до свідоцтва про право власності від 17 грудня 2015 року, виданого Одеським міським управлінням юстиції № 50128551, а вже через місяць право власності на вказаний об`єкт на підставі договору купівлі продажу від 01 лютого 2016 року Першою Одеською нотаріальною конторою зареєстровано за ОСОБА_2 . У зв`язку з вказаними діями іпотекодержатель позбавлений можливості задоволення своїх вимог за кредитним договором, так як заставне майно оформлено на особу, яка не має відношення до кредитного договору, право власності на вказаний об`єкт Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Груп 2015 отримало у зв`язку з введенням Державної реєстраційної служби в оману сфальсифікованими документами, у яких містилися недостовірні та/або неповні дані щодо вказаного нерухомого майна, що не дало можливості перевірити наявність обтяжень на об`єкти нерухомості та призвело до прийняття державним реєстратором незаконного рішення, до Київського ВР у місті Одесі ГУНП з цього приводу було направлено заяву про порушення кримінальної справи, крім того відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки, проте такої згоди ОСОБА_3 від банку не отримував. Вимоги зустрічного позову У зустрічному позові від 18 квітня 2016 року ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 просила: -визнати недійсним договір іпотеки від 06 липня 2007 року, реєстровий № 2369, укладений між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_3 . Підстави та обґрунтування зустрічного позову Посилалася на те, що 06 липня 2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком Аваль та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, реєстровий номер № 2369, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_2 , будівництво якої не завершено, загальною площею після закінчення будівництва близько 86,88 кв.м, розташованої на 8 поверсі секції під № 1, майнові права на яку підтверджуються договором № ЛВ/р-2-104 про інвестування, укладеним 12 січня 2006 року між іпотекодавцем та Приватним підприємством «Прогрес-Риелт», вважає вказаний договір недійсним, так як на час його укладення ст. 5 Закону України Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, майнові права на об`єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва, яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України Про іпотеку, спірний договір іпотеки майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру був укладений 06 липня 2006 року, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, у зв`язку з чим вважає, що спірний договір іпотеки є недійсним з моменту його вчинення та не створив для сторін юридичних наслідків. Рішення суду першої інстанції Рішення у справі ухвалювалося двічі. Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 серпня 2017 року, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 серпня 2017 року скасовано, справу в частині позовних вимог первісного позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» передано на новий розгляд до суду першої інстанції, в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21 травня 2020 року до участі у справі у якості правонаступника було залучено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія. Заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія задоволено, ухвалено: -визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17 грудня 2015 року № 50128551; -визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01 лютого 2016 року, серія та номер 7-76, посвідчений Першою Одеською державною нотаріальною конторою, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп 2015» та ОСОБА_2 ; -скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; -скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808765151101) про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ; -визнати квартиру АДРЕСА_1 предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 06 липня 2006 року, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 та внести відомості до Державного реєстру іпотек щодо заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 . Мотиви суду першої інстанції Суд прийшов до висновку, що вказані вище правочини були укладені без згоди банку усупереч положенням Закону України Про іпотеку та ч. 2 ст. 586 ЦК України, що призвело до порушення прав позивача як іпотекодержателя. Вимоги апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Українцева К.Л. від імені ОСОБА_1 просила скасувати заочне рішення суду та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія судові витрати із сплати судового збору у розмірі 10335 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 гривень. Обґрунтування апеляційної скарги Посилалася на те, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у даній справі у якості співвідповідача, вказаним рішенням порушено її права власника квартири, про їх порушення дізналася лише 28 вересня 2022 року. Зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваного заочного рішення власницею квартири АДРЕСА_1 вже була ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 125283373 від 25 травня 2018 року, вказана квартира придбана у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І., запис в реєстрі № 680, позивач та інші учасники справи приховали від суду факт, що в результаті ухвалення заочного рішення можуть бути порушені її права як добросовісного набувача, не подали до суду клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , якій ОСОБА_2 вже під час судового розгляду справи продав квартиру. Відзив на апеляційну скаргу Не надходив. Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи Адвокат Українцева К.Л. від імені ОСОБА_1 намагалася прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів з використанням системи ВКЗ, проте з технічних причин зв`язок обірвався та не відновився, інші учасники справи не зверталися до суду із заявами з приводу форми участі у судовому засіданні. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Апеляційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви суду апеляційної інстанції Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, на позивача у такому випадку ст. ст. 12, 81 цього Кодексу покладається обов`язок доведення факту порушення його права відповідачем з обранням належного способу поновлення порушеного права відповідачем або за його рахунок. У даній справі позивачем заявлено вимогу про поновлення свого права іпотекодержателя за іпотечним договором від 06 липня 2006 року, укладеним в забезпечення кредитного договору від 06 липня 2006 року, за яким ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 69330 доларів США під 13,25% річних строком до 06 липня 2026 року, предметом іпотеки виступають майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , яку іпотекодавець в порушення умов договору відчужив без згоди іпотекодержателя. На момент ухвалення рішення у справі судом першої інстанції власником вказаної квартири з 25 травня 2018 року виступала ОСОБА_1 , яка у встановленому порядку не була залучена до участі у справі, отже суб`єктний склад учасників спірних правовідносин є неповним, спірний об`єкт договору іпотеки на момент ухвалення рішення суду не перебував у власності жодного з відповідачів, рішення у справі може впливати на права та обов`язки ОСОБА_1 стосовно квартири, за таких обставин воно не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, його належить скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Приведений висновок не є процесуальною перешкодою для позивача у зверненні до суду з іншим позовом до належного складу відповідачів. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Українцевої Катерини Леонідівни від імені ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року скасувати. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складений протягом п`яти днів, з дня складення повної постанови на неї протягом тридцяти днів може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 29 листопада 2022 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.О. Бездрабко _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська