LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС205/6257/19

від 28.11.2022 · Кримінальна

УХВАЛА 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 205/6257/19 провадження № № 51-2949 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на судові рішення щодо неї, встановив: 6 жовтня 2022 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам п. 3, п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також ОСОБА_1 було роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала. У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду ОСОБА_1 направила доповнення до касаційної скарги, яке за своїм змістом є усуненням недоліків касаційної скарги, проте приписів ст. 427 КПК не дотрималася та недоліків, які пов`язані зі змістом касаційної скарги, не усунула. Зокрема, ОСОБА_1 не усунула порушення п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК України, відповідно до якого у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а зі змісту касаційної скарги цього встановити неможливо. Відсутність посилання на судові рішення позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити чи можуть вони бути предметом перевірки у касаційному порядку з огляду на положення ст. 424 КПК України. Окрім цього, ОСОБА_1 не усунула порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, а саме повторно не наводить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваних судових рішень з огляду на положення статей 412-414 вказаного Кодексу. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Крім того, згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Вказаних вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_1 не дотрималась. Крім того, з касаційної скарги засудженої вбачається, що ОСОБА_1 не усунула порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, відповідно до якого у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. В касаційній скарзі засуджена просить змінити кваліфікацію вчиненого нею злочину та застосувати до неї положення ст. 69 КК. Однак, вказуючи на необхідність застосування положень ст. 69 КК, засуджена не зазначає обставин, які відповідно до зазначеної норми кримінального процесуального закону були б підставами для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. До того ж в доповнені до касаційної скарги поданої на усунення недоліків, доводи та мотиви вказаної касаційної скарги викладено іноземною мовою (як вбачається з її змісту), що не узгоджується з вимогами чинного законодавства. Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Згідно з ч. 1 ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. За таких обставин, при оскарженні судового рішення до касаційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає касаційну скаргу, положень ст. 427 КПК і визначитися щодо прийняття скарги до провадження. Натомість викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18, провадження № 51-5817 кмо 21). Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню. Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 повернути. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»