Постанова 4873 № 920/167/22
від 22.11.2022 ·ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" листопада 2022 р. Справа№ 920/167/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Чорногуза М.Г. суддів: Агрикової О.В. Мальченко А.О. секретар судового засідання: Михайленко С.О. за участі представників сторін: від позивача: Сіденко Л.В. (довіреність № 007Др118-1221 від 24.12.2021) розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022, (повний текст складено 10.08.2022) у справі № 920/167/22 (суддя Джепа Ю.А.) за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткінське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення 7 746 488,63 грн, ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог: 1.1. Позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернувся до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», в якій просить суд, з урахуванням збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі а саме: 6 225 869,96 грн основного боргу; 835 992,45 грн інфляційних збитків; 84 766,09 грн 3% річних; 599 860,13 грн пені, а також судові витрати у розмірі 116 197,33 грн. 1.2. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу (заява-приєднання від 01.01.2016 № 09420Y35ВGFP016) щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати за послуги з розподілу природного газу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції: 2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 6 225 869,96 грн основного боргу, 835 992,45 грн інфляційних збитків, 84 766,09 грн 3% річних, 119 972,03 грн пені, а також 58 098, 67 грн відшкодування 50 % витрат зі сплати судового збору. У частині стягнення 479 888,10 грн пені відмовлено. Розстрочено виконання даного рішення у справі № 920/167/22, встановивши наступний графік здійснення платежів на його виконання: до 30.09.2022 - 1 831 174,80 грн; до 31.10.2022 - 1 831 174,80 грн; до 30.11.2022 - 1 831 174,80 грн; до 31.12.2022 - 1 831 174,80 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги: 3.1. 22.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22, в якій апелянт просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 479 888,10 грн та розстрочення виконання рішення суду; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 479 888,10 грн та відмовити у розстроченні виконання рішення суду.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу: 4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» допустило порушення зобов`язання за договором. Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. 4.2. Вказує на те, що станом на 17.08.2022 нормальна робота AT «Сумигаз» вкрай ускладнена через скрутне фінансове становище товариства, яке спричинене кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, а також анулюванням з 01.07.2015 ліцензії ПАТ «Сумигаз» на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, в результаті якої останнє отримувало переважну частину прибутку. На території Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області ліцензію на розподіл природного, нафтового газу має лише АТ «Сумигаз». Здійснюючи відповідну діяльність щодо розподілу природного газу Товариство зобов`язано забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, споруди на них, систему газопостачання та газифікації в належному стані. Хронічна нестача коштів гальмує комплекс робіт щодо забезпечення безаварійного розподілу газу під час опалювального сезону. На сьогоднішній день фінансовий стан товариства, яке здійснює виключно розподіл природного газу всім категоріям споживачів Сумської області, є вкрай тяжким, що ставить під загрозу його нормальне функціонування та надання послуг з безперебійного та безаварійного газопостачання. 4.3. Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань у зв`язку із введенням воєнного стану та причинних наслідків, а конкретно для Відповідача, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а твердження про відсутність коштів не може слугувати належними та допустимим доказом в рамках зменшення пені на 80%. 4.4. Господарським судом Сумської області не взято до уваги, що заявлена до стягнення сума пені у розмірі 599 860,13 грн не може вважатися надмірним тягарем для відповідача і невиправдним прибутком для позивача, що у процентному співвідношенні становить лише 9,63 % від суми основного боргу. 4.5. Відповідачем з грудня 2021 не вчинялись жодних дій щодо погашення заборгованості, крім того не було надано суду доказів неможливості виконання рішення, а також реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочення виконання рішення, як і не надано доказів того, що у боржника з`являться грошові кошти щоб розрахуватися з позивачем. 4.6. Відповідачем не було надано суду доказів в обґрунтування поданої заяви про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду, а також доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника, не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. 4.7. Крім того, незрозуміло з якої саме суми боргу виходив відповідач при розрахунку і розстроченні 6 402 059,34 грн. рівномірними щомісячними платежами протягом 6 місяців, починаючи з липня 2022р., у сумі 1 067 008,89 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені складає 7 746 488,63 грн. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні достатні правові підстави та доводи про задоволення зави про зменшення пені та розстрочення виконання рішення.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи: 5.1. Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду направлено на офіційну електронну адресу останнього. 5.2. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).
6. Розподіл справи: 6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В. Мальченко А.О. 6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 зобов`язано Господарський суд Сумської області направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 920/167/22. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріали справи № 920/167/22 до Північного апеляційного господарського суду. 6.3. 13.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/167/22. 6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/167/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022. Повідомлено учасників справи, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 25.10.2022.
7. Інші процесуальні дії у справі: 7.1. 19.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання/заява апелянта про розгляд справи в режимі відеоконференції, яку ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2022 задоволено, постановлено проведення судового засідання 25.10.2022 в режимі відеоконференції. 7.2. 25.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання у Північному апеляційному господарському суді, що підтверджується актом від 25.10.2022 щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи. 7.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 розгляд справи призначено на 22.11.2022. 7.4. 14.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 задоволено, повідомлено учасників справи, що судове засідання 22.11.2022 відбудеться в режимі відеоконференції. 7.5. В судовому засіданні 22.11.2022 представник апелянта підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції просила скасувати в частині відмови у стягненні пені у розмірі 479 888,10 грн та розстроченні виконання рішення суду, ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити та відмовити у розстроченні виконання рішення суду. 7.6. Відповідач явку свого представника в судове засідання 22.11.2022 не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, копію ухвали від 26.10.2022 направлено на офіційну електронну адресу відповідача. 7.7. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи: 8.1. 01.01.2016 між сторонами укладено договір розподілу природного газу (надалі договір розподілу) шляхом підписання заяви-приєднання № 09420Y35ВGFP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (а.с. 51). 8.2. За умовами пункту 12.1 типового договору цей договір укладається на невизначений строк. 8.3. Відповідно до абзацу 10 пункту 1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу -це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. 8.4. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2,1.3 Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем). Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. 8.5. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору розподілу, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим договором; обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. 8.6. Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1 договору розподілу). 8.7. Пунктом 5.2 договору розподілу передбачено, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором. 8.8. Згідно пункту 5.4 договору розподілу, порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. 8.9. Річна замовлена потужність об`єкта споживача на 2021 рік визначена виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу відповідачем за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період 01.10.2019 по 30.09.2020 становить 30 179 179,65 м3. Акти наданих послуг з розподілу природного газу за період листопад 2021 року - грудень 2021 року належним чином оформлені та підписані сторонами. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 2 514 931,65 м3. 8.10. Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: - 39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; - 126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; - 314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим. 8.11. Річна замовлена потужність нового об`єкта відповідача на 2021 рік становить 314 м3. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) відповідача становить 26,16 м3. 8.12. Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 за № 2779 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Сумигаз» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу: 1) на період з 01 січня 2021 року - у розмірі 1,536 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ). Щомісячний платіж за розрахунком АТ «Сумигаз» у період з 01.07.2021 дорівнює 30 179 179,65 м3 (сума кубів газу, спожитого за попередній газовий рік) х 1,536 грн за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу) /12 = 3 862 935,00 грн. 8.13. Пунктом 6.5 договору розподілу передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання оператором ГРМ рахунку на оплату. 8.14. Відповідно до пункту 6.6 договору розподілу остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. 8.15. За листопад 2021 року по грудень 2021 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 7 725 869,96 грн, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу (а.с. 60, 64): - за листопад 2021 року на суму 3 862 934,95 грн; - за грудень 2021 року на суму 3 862 935,01 грн. 8.16. Станом на 15.02.2022 відповідачем сплачено заборгованість на суму 1 500 000,00 грн. 8.17. Відповідно до пункту 6.7 Типового договору розподілу у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. 8.18. У разі відсутності графіка погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. 8.19. Згідно пункту 8.2 договору розподілу у разі порушення споживачем, що є непобутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин: 9.1. Спірні правовідносини між сторонами пов`язані із виконанням зобов`язань за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 з боку відповідача в частині оплати послуг з розподілу природного газу, наданих позивачем за період з листопада по грудень 2021 року. 9.2. Заявлені вимоги апеляційної скарги стосуються незгоди позивача із відмовою суду першої інстанції у стягненні пені з відповідача в розмірі 479 888,10 грн та розстрочення виконання оскаржуваного судового рішення. 9.3. Як вбачається з матеріалів справи позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 11.12.2021 по 13.06.2022 у загальному розмірі 599 860,13 грн, при цьому основний борг відповідача складає 6 225 869,96 грн. 9.4. Оскаржуваним судовим рішенням судом першої інстанції зменшено заявлений до стягнення розмір пені на 80%, що складає 119 972,03 грн.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: 10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині зменшення суми заявленої до стягнення суми пені на 80%, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. 10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про розстрочення виконання оскаржуваного рішення суду з боку відповідача.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу: 11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності підстав для зменшення суми пені на 80%, з огляду на такі доводи. 11.2. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. 11.3. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 11.4. Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. 11.5. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, значності прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. 11.6. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20. 11.7. Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» є Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». 11.8. Згідно із рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006 відповідач є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води (а.с. 117). 11.9. Відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) у відповідача наявний збиток за 2021 рік (а.с. 115-116). 11.10. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, бюджетними установами/організаціями, при цьому здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію. Вказане свідчить про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання. 11.11. Також, матеріалами справи, а саме звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) збиток відповідача за 2021 рік, підтверджується збитковість відповідача. 11.12. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження понесення позивачем прямих збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором, доказів скрутного фінансового становища позивача, беручи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача. 11.13. При цьому колегія суддів враховує, що окрім стягнення штрафних санкцій, позивачем було застосовано до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. 11.14. В той же час, нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з відповідача пені у повному обсязі, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. 11.15. Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. 11.16. З урахуванням викладених доводів колегія суддів вважає обґрунтованим зменшення судом першої інстанції заявленої до стягнення суми пені на 80%. 11.17. Також, колегія суддів відхиляє аргументи апелянта в частині розстрочення виконання рішення суду першої інстанції, з огляду на наступні доводи. 11.18. Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. 11.19. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. 11.20. Водночас розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. 11.21. Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. 11.22. Згідно із 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. 11.23. За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 у справі № 1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. 11.24. Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. 11.25. Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення передбаченої ст. 331 ГПК, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. 11.26. З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» є виробництво електроенергії. 11.27. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, тобто надає послуги, зокрема, населенню. 11.28. При цьому діяльність відповідача у 2021 року була збитковою, у відповідача наявний збиток за 2021 рік. 11.29. З урахуванням викладених доводів розстрочення виконання рішення, на думку колегії суддів, призведе до його реального виконання, оскільки дасть можливість відповідачу як продовжувати свою господарську діяльність, так і частинами сплачувати наявну заборгованість та відповідно забезпечить баланс інтересів, як позивача, так і відповідача. 11.30. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду: 12.1. Відповідачем порушено права та інтереси позивача в частині оплати послуг по розподілу природного газу за договором розподілу природного газу від 01.01.2016. Разом з тим, колегією суддів не встановлено підстав для стягнення з відповідача суми пені у розмірі 479 888,10 грн та не встановлено обставин необґрунтованості розстрочення виконання оскаржуваного рішення суду.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції: 13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.» 13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.» 13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.» 13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.» 13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: «
1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.» 13.6. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). 13.7. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України). 13.8. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. 13.9. Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. 13.10. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 13.11. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України). 13.12. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. 13.13. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 13.14. Згідно із 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. 13.15. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України). 13.16. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. 13.17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України). 13.18. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги: 14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 14.2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22 залишити без змін. 14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат: 15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207, 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.08.2022 у справі № 920/167/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз».
4. Справу № 920/167/22 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України. Повний текст постави складено 29.11.2022. Головуючий суддя М.Г. Чорногуз Судді О.В. Агрикова А.О. Мальченко