Постанова 4813 № 495/204/22

Номер провадження: 22-ц/813/8519/22 Справа № 495/204/22 Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В. Доповідач Склярська І. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 28.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Склярської І.В. , суддів: Бездрабко В.О., Семиженка Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року в складі судді Шевчука Ю.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 2 481,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.01.2022 року на весь період навчання в Обласній комунальній установі «Білгород-Дністровський медичний коледж», тобто до 30.06.2023 року, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона продовжує навчання в Білгород-Дністровському медичному фаховому коледжі ОПП: сестринська справа, навчається на 2 курсі група А, денна 1 рівня акредитації, термін навчання з 01.09.2020 по 30.06.2023. У зв`язку із навчанням на денній формі навчання в неї відсутня можливість працювати, тому потребує матеріальної допомоги. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання задоволено. Суд ухвалив: Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 2 481,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.01.2022 року на весь період навчання в Обласній комунальній установі «Білгород-Дністровський медичний коледж», тобто до 30.06.2023 року, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати частково і ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) з 14.01.2022 року на весь період навчання в Обласній комунальній установі «Білгород-Дністровський медичний коледж», тобто до 30.06.2023 року. Аргументи учасників справи (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт вказує, що згоден сплачувати аліменти, але у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу). Зазначив, що позивачці достеменно відомо, що він працює водієм в ТОВ «Автотранспортного підприємства 15107» та має фіксовану середньомісячну заробітну плату в розмірі 4 000 грн., з яких 1/3 частину заробітку стягується на аліменти на дитину ОСОБА_2 2015 р.н.. Отже з урахуванням рішення суду, яке оскаржується, з нього будуть стягувати ще 2 481 грн. на повнолітню ОСОБА_1 , що унеможливить існування його та його сім`ї. Низький рівень заробітної плати не дозволяє йому забезпечувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі. Додатково зазначив, що дружина також знаходить на його утриманні. (2) Позиція інших учасників Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Представник ОСОБА_1 , адвокат Бондаренко Г. Є. подала заяву, в якій просила залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, розгляд справи здійснювати за відсутності адвоката та позивачки. Рух справи 13.10.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи разом з апеляційною скаргою. 14.10.2022 ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху. 31.10.2022 ухвалою апеляційного суду відкрито апеляційне провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 14.11.2022 ухвалою апеляційного суду справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами. Інформація про дату розгляду справи оприлюднена на офіційному веб-сайті Одеського апеляційного суду. 2.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України встановлено не було. Частиною 13 ст. 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц). Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без участі сторін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його. Відповідно до ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається наступне. Батьками повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 538, яке видано Відділом реєстрації актів громадянського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області) є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 9). ОСОБА_1 навчається на 2 курсі, денної форми навчання за державним замовленням в Обласній комунальній установі «Білгород-Дністровський медичний фаховий коледж», строк навчання з 01.09.2020 по 30.06.2023 (копія довідки № 02-49/417 від 17.11.2021, яка видана т.в.о. директора Обласної комунальної установи «Білгород-Дністровський фаховий коледж» (а.с. 10). Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення судам щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Судом першої інстанції при ухваленні рішенні про задоволення позовних вимог позивача не в повній мірі встановлено та досліджено матеріальне становище відповідача. ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 12 серпня 2015 року, яку в силу закону зобов`язаний утримувати (а.с. 30). З постанови старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лебеденко І.В. від 14.03.2018 вбачається, що з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 у розмірі 1/3 всіх доходів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, починаючи з 06.09.2017 (а.с. 51-52). З наданій суду першої інстанції довідки про заробітну плату вбачається, що заробітна плата після відрахування податків за період з грудня 2021 року по травень 2022 року (6 місяців) складає 26 066,82 грн. (а.с. 29). Сума утриманих аліментів за цей час складає 9 503 грн.37 коп. (а.с. 29). Наведена довідка, не була досліджена та врахована судом першої інстанції, тому їй не було надано належної правової оцінки, щодо наявності можливості надавати у відповідача допомогу. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що оскільки донька відповідача навчається на денній формі навчання, то вона об`єктивно позбавлена можливості працевлаштування. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17, дитина, яка навчається на денній формі, не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже, потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання. Крім того, загальновідомими є обставини, які не потребують доказування, що донька, яка навчається повинна харчуватися, існує щоденна потреба у засобах гігієни, одязі, взутті. Тому, враховуючи, що вона на даний час не спроможна себе забезпечити, саме на батьків покладається такий обов`язок, за умови, якщо вони можуть надавати таку допомогу. Враховуючи, що відповідач за наведених ним обставин матеріального стану, вважає спроможним сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), проте визначення аліментів у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку (доходу) батька належить лише позивачеві, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції його майнового стану при визначенні до стягнення розміру аліментів є такими, що ґрунтуються на належних доказах та нормах матеріального і процесуального закону. Апеляційний суд відхиляє доводи про те, що суд повинен був врахувати наявність на його утриманні непрацевлаштованої дружини, оскільки доказів того, що дружина відповідача є непрацездатною, скаржником не надано, тоді як закон передбачає, що під час визначення розміру аліментів, врахуванню підлягають саме непрацездатні особи, які перебувають на утриманні платника аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України). Щодо суті апеляційної скарги З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, з урахуванням того, що позивач просила стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, а не у частці, як це просив апелянт, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги. Отже, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року в частині розміру аліментів підлягає зміні, зі зменшенням , визначену до стягнення суму аліментів з 2 481 грн. до 1 500 грн., щомісячно. Зменшення до зазначеної суми узгоджується з розміром запропонованим відповідачем відповідно до його майнового стану, підтвердженого документально. В решті рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 вересня 2022 року в частині розміру аліментів - змінити, зменшивши визначену до стягнення суму аліментів з 2 481 грн. до 1 500 грн., щомісячно. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Склярська Судді: В.О. Бездрабко Г.В. Семиженко