Постанова 4813 № 947/32291/20

Номер провадження: 22-ц/813/3273/22 Справа № 947/32291/20 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.10.2022 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Князюк О.В., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням Калініченко Л.В. 18 травня 2021 року у м. Одеса, - встановила: В листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «РОЗЕТКА.УА», ФОП ОСОБА_1 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди (т.1 а.с. 1-13). В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що 13 листопада 2019 року він придбав у відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» товар «блендер» вартістю 839 грн. марки «Gorenje», модель - «B600W», артикул «8900753». В межах гарантійного строку ним було виявлено недоліки придбаного товару: блендер погано подрібнює їжу та збиває напої, під час кожного використання сильно нагрівається, від блендера постійно чутно запахи горілих (оплавлених) дротів. 15 червня 2020 року позивач звернувся до належного відповідача ТОВ «Розетка. УА» магазину «ROZETKA» за адресою: АДРЕСА_1 , де належний позивачу блендер на гарантійний ремонт прийнято відповідачем ФОП ОСОБА_1 . У подальшому, 30 червня 2020 року, тобто після закінчення 14-денного строку для гарантійного ремонту, позивачу за телефоном було повідомлено про завершення гарантійного ремонту блендера й можливість забрати його в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вищевказаною адресою. Після цього позивач прибував до зазначеного магазину тричі: 09 липня 2020 року, 15 липня 2020 року та 21 липня 2020 року, однак відповідачі не видали позивачу ані належний йому блендер, ані блендер аналогічної марки з обмінного фонду, на час завершення гарантійного ремонту належного йому блендера. У зв`язку з невиконанням відповідачем ФОП ОСОБА_1 гарантійних зобов`язань, позивач 09 липня 2020 року, 15 липня 2020 року та 21 липня 2020 року звертався до відповідачів з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та сплати неустойки за кожен день затримки виконання вимог про усунення недоліків та про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації). Неодноразові відмови відповідачів щодо виконання наведених вимог позивач вважає необґрунтованими. Надані разом з такими відмовами документи містять суперечливі та взаємовиключні відомості, які вказують на недостовірність тверджень про завершення гарантійного ремонту блендера. Як стверджує позивач, відповідачі не були позбавлені можливості належним чином виконати гарантійні зобов`язання, в тому числі шляхом направлення відремонтованого блендера на адресу позивача, за якою здійснювалось листування. Стверджує, що станом на 02 листопада 2020 року. Відповідачі не повернули йому ані блендер, ані його вартість, не сплатили неустойку у розмірі 1% вартості блендера за кожен день затримки усунення його недоліків, не видали йому з обмінного фонду блендер аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) на час гарантійного ремонту блендера, не сплатили неустойку у розмірі 1% вартості блендера за кожен день затримки видачі аналогічного товару з обмінного фонду. Всі ці обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Договір купівлі-продажу товару «блендер», вартістю 839 грн., марки «GORENJE», модель «B600W», артикул «8900753» від 13 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «РОЗЕТКА.УА», визнано розірваним з 09 липня 2020 року. Стягнуто з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на користь ОСОБА_2 вартість придбаного товару відповідно до договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року в сумі 1149,00 грн. Стягнуто з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на користь ОСОБА_2 неустойку за затримку повернення сплачених коштів впродовж 116 календарних днів в сумі 973,24 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку за затримку усунення недоліків товару впродовж 126 календарних днів в сумі 1057,14 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку за затримку виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) впродовж 116 календарних днів в сумі 973,24 грн. Стягнуто з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди 500,00 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди 500 ,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на користь держави судовий збір у розмірі 1261,20 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційних скаргах апелянти ТОВ «РОЗЕТКА.УА» та ФОП ОСОБА_1 просять рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с 1-5, 15-20). Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не прийняти доводи відповідачів про узгоджений строк гарантійного обслуговування у термін не більше 28 календарних днів, чим умисно не надано оцінку вказаному доказу, судом нівельовано факт укладеної угоди у вигляді Акту прийому товару на сервісне обслуговування від 15.06.2020р., з умовами якої позивач погодився та не суперечив проти проведення гарантійного обслуговування у зазначений строк. Крім того, позивачем не надано жодного доказу на спричинення йому відповідачами моральної шкоди. Сторони про розгляд справи на 25 жовтня 2022 року були сповіщені належним чином. 18 жовтня 2022 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача. 18 жовтня 2022 року від представника ТОВ «РОЗЕТКА.УА» надійшла заява про розгляд справи без його участі. 20 жовтня 2022 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ТОВ «РОЗЕТКА.УА» та ФОП ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2019 року позивач оформив в Інтернет-магазині «ROZETKA» за посиланням: https://rozetka.com.ua/ заявку №331963234 на придбання товару: «Блендер», вартістю 839 грн., марки «GORENJE», модель «B600W», артикул «8900753». 14 листопада 2019 року позивачем було сплачено ТОВ «РОЗЕТКА.УА» вартість замовленого блендера в сумі 839 гривень, та отримано того ж дня у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , придбаний товар: «блендер», що не спростовувалось представником відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» та визнано у відзиві на позовну заяву. З Акту прийому товару на сервісне обслуговування № РОЗ0125233 від 15 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , у зв`язку з виявленням недоліків в придбаному товарі, 15 червня 2020 року надав «Блендер» для здійснення гарантійного ремонту, який був прийнятий сервісом менеджером магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для здійснення дій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Позивач зазначав, і вказане не було спростовано відповідачами, що 30 червня 2020 року ОСОБА_2 надійшов телефонний дзвінок, яким було повідомлено про завершення гарантійного ремонту блендера і можливість отримати його в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . 09 липня 2020 року ОСОБА_2 направив до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , лист, в якому повідомив відповідача, що отриманий на гарантійний ремонт товар йому не повернутий, не замінений та/або не повернуто грошові кошти у розмірі вартості товару. 13 липня 2020 року позивачу надійшов лист від відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09 липня 2020 року, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні його заяв від 09 липня 2020 року про видачу з обмінного фонду блендера аналогічної марки на час гарантійного ремонту та про розірвання договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року й сплату неустойки. 15 липня 2020 року позивач повторно з`явився до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідачем ФОП ОСОБА_1 не було здійснено видачу йому прийнятого товару на гарантійний ремонт. 15 липня 2020 року позивачем знову надано до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , письмову заяву, в якій ОСОБА_2 вимагав розірвання договору купівлі-продажу товару від 13 листопада 2019 року, повернення сплачених за придбаний товар «блендер» коштів, сплати неустойки за кожний день затримки усунення недоліків товару та за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації). 28 липня 2020 року позивачу надійшов лист від відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні його заяв від 09 липня 2020 року та 15 липня 2020 року про розірвання договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року й сплату неустойки. 21 липня 2020 року ОСОБА_2 надано до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , письмову заяву, в якій останній вимагав розірвання договору купівлі-продажу товару від 13 листопада 2019 року, повернення сплачених за придбаний товар «блендер» коштів, сплати неустойки за кожний день затримки усунення недоліків товару та за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації). 28 липня 2020 року позивачу надійшов лист від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року, згідно якого ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні його заяв від 09 липня 2020 року, 15 липня 2020 року та 21 липня 2020 року про розірвання договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року й сплату неустойки. Під час розгляду даної справи судам першої та апеляційної інстанцій не надано належних доказів на підтвердження повернення ОСОБА_2 з гарантійного ремонту товару «блендер», та виконання вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу від 13 листопада 2019 року й сплату неустойки. Згідно ч. ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. За нормою статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що впродовж чотирнадцяти календарних днів, тобто по 29 червня 2020 року включно, гарантійний ремонт блендера не було завершено. За наслідком вказаного, оскільки усунення недоліків товару фактично потребувало понад чотирнадцять календарних днів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у придбаного позивачем блендера істотних недоліків. При цьому, відповідачем ФОП ОСОБА_1 не виконано первісну вимогу позивача про безоплатне усунення недоліків товару у погоджений сторонами в акті прийому товару на сервісне обслуговування № РОЗ0125233 від 15 червня 2020 року 14-денний строк, у зв`язку з чим судом встановлено, що позивач у встановлений законом спосіб обрав у відповідності до частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» спосіб захисту своїх інтересів, як споживача, шляхом розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Суд вірно не прийняв до уваги доводи відповідачів про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на його відмову від отримання товару з гарантійного ремонту, оскільки право споживача заявити іншу вимогу з числа передбачених частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» обумовлене невиконанням продавцем, виробником або підприємством, що задовольняє відповідні вимоги за місцезнаходженням споживача, первісної вимоги споживача, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що поведінка споживача у період часу після закінчення 14-денного строку виконання його первісної вимоги не є визначальною при оцінці правомірності заявлення споживачем іншої (порівняно з первісною) вимоги. Крім того, сторонами справи не надано до суду доказів відмови позивача від отримання товару з гарантійного ремонту чи доказів відмови відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від видачі товару з гарантійного ремонту позивачу. Надаючи оцінку відповідним доводам сторін, судом враховано поведінку сторін справи у спірний період, а саме неодноразове (09 липня 2020 року, 15 липня 2020 року та 21 липня 2020 року) прибуття позивача до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , а також бездіяльність відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо надіслання відремонтованого товару позивачу засобами поштового зв`язку, хоча з листів відповідача від 09 липня 2020 року, 20 липня 2020 року та 14 серпня 2020 року вбачається його обізнаність про місцезнаходження позивача та готовність відправки відремонтованого товару засобами поштового зв`язку. За наслідком вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу, заявлених у листах від 09 липня 2020 року, 15 липня 2020 року та 21 липня 2020 року. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться, виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»). З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду товар «блендер» марки «GORENJE», модель «B600W», в тому числі артикулу «8900753», у відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» на продажу відсутній, за наслідком чого суд був позбавлений можливості встановити підвищення ціни на товар у продавця. Натомість, з поданих до суду позивачем доказів вбачається, що аналогічний за номером товар у інших продавців станом на день звернення до суду з позовом підвищився в ціні та вартість його становила 1149,00 грн., за наслідком чого суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» сплаченої за придбаний товар грошових коштів у розмірі, що відповідає вартості товару на час звернення до суду, тобто 1149,00 грн. Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки, суд виходив з наступного. Згідно ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. З наведеного вбачається, що ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» регламентує порядок нарахування пені виключно у випадках затримки виконання вимоги споживача про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та затримки усунення недоліків товару понад установлений строк (чотирнадцять днів). Таким чином, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки за прострочення видачі аналогічного товару з обмінного фонду у розмірі 973,24 грн. та неустойки за прострочення строку гарантійного ремонту у розмірі 1057,14 грн. Крім того, згідно ч. 7 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» до договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою дев`ятою статті 12 цього Закону. Пунктами 8, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку. Засоби дистанційного зв`язку телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані. Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей. Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» неустойки за затримку повернення сплачених за товар коштів у сумі 973,24 грн. Щодо відшкодування моральної шкоди на користь позивача, то суд першої інстанції виходив з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пункт 3 ч. 2 ст. 23 зазначеного Кодексу передбачає, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами, внесеними, згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року (п.3)», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п. 5 цієї Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Пунктом 2 частини 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Судом першої інстанції враховано, що позивач належними та достатніми доказами не довів в повній мірі факту заподіяння йому моральної шкоди та обставин, які визначають її характер і обсяг, та не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, у сумі саме 10 000 грн., та якими доказами це підтверджується. На підставі викладеного, виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а саме в сумі 1000 грн., стягнувши з кожного відповідача по 500 грн. з кожного. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 . Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та ФОП ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не прийняти доводи відповідачів про узгоджений строк гарантійного обслуговування у термін не більше 28 календарних днів, чим умисно не надано оцінку вказаному доказу, судом нівельовано факт укладеної угоди у вигляді Акту прийому товару на сервісне обслуговування від 15 червня 2020 року, з умовами якої позивач погодився та не суперечив проти проведення гарантійного обслуговування у зазначений строк. Колегія суддів враховує, що з акту прийому товару на сервісне обслуговування № РОЗ0125233 від 15 червня 2020 року чітко вбачається посилання саме на 14-денний строк для усунення недоліків. Наявність у наведеному акті додаткового посилання на можливість усунення недоліків у інший строк (не більше 28 календарних днів) вказує на нечіткість та двозначність відповідних положень акту, у зв`язку із чим, та з огляду на вимоги ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів погоджується із висновком суду про факт погодження сторонами строк усунення недоліків у термін саме чотирнадцять календарних днів з дня прийому товару на гарантійний ремонт. Також не можуть бути прийняти до уваги доводи апеляційної скарги ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та ФОП ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 не надано жодного доказу на спричинення йому відповідачами моральної шкоди. Колегія суддів зазначає, що заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин). Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Враховуючи викладене, щодо відшкодування моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору, слід зазначити, що неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо невиконання вимоги позивача про безоплатне усунення недоліків товару у 14-денний строк, у розумінні законодавства про захист прав споживачів і відповідно до статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 таким неналежним наданням послуги. Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ТОВ «Розетка. УА» залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 24 листопада 2022 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе