Постанова 4824 № 757/24436/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2022 року м. Київ справа №757/24436/18 провадження № 22-ц/824/10263/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач) суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у складі судді Коренюк А.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» про відшкодування шкоди, стягнення пені за наслідками невиконання зобов`язання й інфляційної складової боргу, зобов`язання вчинити дії по усуненню недоліків та відшкодування моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ТОВ «Будеволюція» з указаним позовом, в якому просив: стягнути з ТОВ «Будеволюція» на користь ОСОБА_1 50 000 грн матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок не усунення недоліків в об`єкті інвестування (квартирі) за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ТОВ «Будеволюція» на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов`язання щодо усунення недоліків в указаній квартирі, а також за ненадання після підписання акту приймання-передачі об`єкта інвестування (квартири) від 19 травня 2017 року сертифікатів, паспортів та гарантійних документів на обладнання, що встановлене в квартирі, ненадання ключів від квартири та перешкоджання доступу до квартири, непроведення державної реєстрації права власності на квартиру в сумі 8 042 737,03 грн; зобов`язати ТОВ «Будеволюція» протягом двох місяців з моменту набрання рішенням суду законної сили усунути недоліки на технічному поверсі, що розташований над квартирою ОСОБА_1 ; стягнути з ТОВ «Будеволюція» на користь ОСОБА_1 втрати від інфляції - 99 112,51 грн та три відсотки річних - 23 904,52 грн; стягнути з ТОВ «Будеволюція» на користь ОСОБА_1 20 000 грн моральної шкоди, а також вирішити питання про понесені позивачем судові витрати. Позовні вимоги мотивував тим, що 07 липня 2015 року між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір № 70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом, згідно умов якого Довіритель ( ОСОБА_1 ) на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництвом «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», що затверджені рішенням правління ПАТ АКБ «Аркада» (протокол № 36 від 26 травня 2014 року) надав свою згоду на участь у Фонді фінансування будівництвом виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція». Пунктом 18 Договору №70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом передбачено, що після 100% інвестування Довірителем закріпленого за ним об`єкта інвестування Управитель передає Довірителеві майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав. Квитанцією № 33 від 07 липня 2015 року позивач сплатив на рахунок ПАТ АКБ «Аркада» суму коштів в загальному розмірі 828 132,19 грн, з яких 98,1%, тобто 812 397,68 грн спрямовані на зарахування до Фонду на інвестування будівництва закріпленого за Довірителем об`єкта інвестування, а 1,9%, тобто 15 734,51 грн - оплата винагороди Управителю за надання послуг з управління активами. У зв`язку з повним виконанням позивачем зобов`язань по Договору № 70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом 07 липня 2015 року між ПАТ АКБ «Аркада» та позивачем укладено Договір №70955 про уступку майнових прав, згідно з яким Банк уступив Довірителю, а Довіритель прийняв від Банку майнові права на об`єкт інвестування, який визначений п. 1 Договору №70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом. На виконання п. 7 Договору про уступку майнових прав на об`єкт інвестування 19 травня 2017 року ПАТ АКБ «Аркада» будо видано Довідку № 50781, згідно якої позивач має право на набуття у власність об`єкта інвестування, будівництво якого було проінвестовано у повному обсязі на 100% згідно Договору №50781 від 07 липня 2015 року про участь у ФФБ, до Фонду фінансування будівництвом виду А «Патріотика» за програмою «Будеволюція». У довідці зазначено, що вона надана для державної реєстрації за Довірителем права власності на об`єкт інвестування. Посилався на те, що 19 травня 2017 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири), в якому зазначено, що на підставі Договору про участь у ФФБ № 50781 від 07 липня 2015 року Забудовник передав, а Довіритель прийняв наступний об`єкт інвестування за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , будівельна адреса якого є: буд. 3, що є складовою частиною об`єкта будівництва «Багатоповерхові житлові будинки з об`єктами торговельно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_3 ». Реквізити квартири наступні: АДРЕСА_4 , три кімнати, двадцять п`ятий поверх, загальна площа 81,40 кв м. Зазначив, що незважаючи на те, що він поставив в акті прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) підпис, він зазначив про таке: «Акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) підписано із зауваженнями, які будуть викладені ним в порядку, передбаченому статтею 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». 29 травня 2017 року позивач надіслав на адресу Забудовника та Управителя претензію, в якій ним було описано всі недоліки, які він виявив під час прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири). Звертав увагу, що він з листопада 2016 року не мав можливості користуватися майном із-за зазначених порушень, а Забудовник та Управитель не мали наміру усувати недоліки та продовжували договірні зобов`язання. Уважав, що йому було завдано матеріальної шкоди внаслідок невиконання своїх обов`язків відповідачем як Забудовником проінвестованої ним квартири. Така шкода полягає в тому, що йому передано квартиру у стані, яка не є придатною для проживання, потребує ремонту, в тому числі ремонту на технічному поверсі, оскільки на стелі та стінах в квартирі існують патьоки, цвіль, грибок, відсутні міжкімнатні двері тощо. В квартирі існують інші недоліки, на які вказував у своїй претензії від 29 травня 2017 року, однак відповідач без врахування дійсного стану квартири відхилив їх наявність, що призвело до спору та подачі цього позову. Посилався на те, що у зв`язку з тим, що усунути недоліки в об`єкті інвестування відповідач відмовив, він вимушений усунути недоліки за власний рахунок й оцінив збитки у розмірі 50 000 грн. При цьому, на суму боргу просив нарахувати інфляційну складову відповідно до ст. 625 ЦК України, як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, яка розраховується з травня 2017 року по березень 2018 року та становить 99 112,51 грн, а також три відсотки річних за 358 днів з 19 травня 2017 року (дата підписання акта прийому - передачі квартири) по 11 травня 2018 року (дата подачі позову до суду), що складає 23 904,52 грн. Розмір моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій відповідача, які виразились у необґрунтованій відмові усунути недоліки в об`єкті інвестування на технічному поверсі квартири, а також ненаданні позивачу ключів від квартири, доступу до квартири, паспортів, сертифікатів та гарантійних документів на обладнання в квартирі, не проведення державної реєстрації права власності за позивачем на квартиру, оцінив у 20 000 грн. На підставі викладеного, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням, 15 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, вякій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Уважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зі сторони ОСОБА_1 підписання Акту приймання-передання відбулось всупереч його дійсній волі та внаслідок систематичних «загрозливих висловів» і психологічного примусу зі сторони управителя фонду АКБ «Аркада» і забудовника ТОВ «Будеволюція». Уважає помилковим висновок суду першої інстанції, що частина позовних вимог, що стосується неналежного виконання договору про участь у ФФБ, не підлягає задоволенню з підстав не оспорення позивачем Акту приймання-передання, оскільки вказаний акт не може оскаржуватись як недійсний з підстав того, що він є первинним документом, а не самостійним поіменованим договором між сторонами у розумінні статті 202 ЦК України. Вказує, що підписав Акт приймання-передання в день його оформлення 19 травня 2017 року, що виключає будь-яку можливість завчасного перебування цього акту в розпорядженні інвестора до моменту його підписання. На думку апелянта саме формою Акту було обмежено фізично можливість інвестора ОСОБА_1 вказати зауваження щодо будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_4 , а не відсутністю бажання інвестора вказувати зауваження в Акті. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. У судовому засіданні представник позивача адвокат Мороз В.В. подав суду клопотання про долучення доказів щодо розміру судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, а також заяву про врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №759/3606/20. Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 згідно акту прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) від 19 травня 2017 року прийняв квартиру АДРЕСА_5 , правом на подачу письмових зауважень в порядку ч. 8 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не скористався, відтак вважається, що він підписав підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об`єкта інвестування. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Відповідно до статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом випуску цільових облігацій. Статтею 1 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що цей Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю. Відповідно до частин першої, дев`ятої статті 9 вказаного Закону управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам (довірителям) ФФБ у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами ФФБ та Договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору. Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за Договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону. Отже, норми Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до правовідносин фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині, не врегульованій спеціальним законом. Судом установлено, що 07 липня 2015 року між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено договір №70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом, згідно умов якого ОСОБА_1 на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництвом «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», що затверджені рішенням правління ПАТ АКБ «Аркада» (протокол №36 від 26 травня 2014 року), й позивач надав свою згоду на участь у Фонді фінансування будівництвом виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція». Відповідно до п. 2 вказаного договору Довіритель ( ОСОБА_1 ) приймає на себе зобов`язання виконувати Правила фонду та передати Управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування, визначеного в пункті 6 цього Договору, у якому визначено, що відповідно до Правил фонду та цього Договору за Довірителем закріплюється об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: 1) вид об`єкта інвестування: квартира, 2) будівельна або поштова адреса об`єкта інвестування: між АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ) номер об`єкта будівництва: складова частина об`єкта житловий будинок АДРЕСА_6 ) номер об`єкта інвестування: 200, 5) поверх - 25, кількість кімнат - 3, 7) загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту - 81,3 м2, 8) вимірна одиниця об`єкта інвестування: 1,00 м2. Пунктом 18 Договору №70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом передбачено, що після 100% інвестування Довірителем закріпленого за ним об`єкта інвестування Управитель передає Довірителеві майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав. 07 липня 2015 року ОСОБА_1 сплачено на рахунок ПАТ АКБ «Аркада» суму коштів в загальному розмірі 828 132,19 грн, з яких 98,1%, тобто 812 397,68 грн, спрямовані на зарахування до Фонду на інвестування будівництва закріпленого за Довірителем об`єкта інвестування, а 1,9%, тобто 15 734,51 грн - оплата винагороди Управителю за надання послуг з управління активами, що підтверджується наявною у справі квитанцією №

33. У зв`язку з повним виконання сторонами зобов`язань по Договору №70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом, 07 липня 2015 року між ПАТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 укладено Договір № 70955 про уступку майнових прав, згідно з яким Банк уступив Довірителю, а Довіритель прийняв від Банку майнові права на об`єкт інвестування, який визначений п.1 Договору № 70955 про участь у Фонді фінансування будівництвом. На виконання п. 7 Договору про уступку майнових прав на об`єкт інвестування 19 травня 2017 року ПАТ АКБ «Аркада» будо видано Довідку №50781, згідно якої позивач має право на набуття у власність об`єкта інвестування, будівництво якого було проінвестовано у повному обсязі на 100% згідно Договору № 50781 від 07 липня 2015 року про участь у ФФБ, до Фонду фінансування будівництвом виду А «Патріотика» за програмою «Будеволюція». У довідці зазначено, що вона надана для державної реєстрації за Довірителем права власності на об`єкт інвестування (а.с. 48 том 1). Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Органи, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводять державну реєстрацію права власності довірителя на об`єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування, при цьому такі органи не мають права вимагати будь-яких інших документів щодо участі довірителя у ФФБ (ч. 10 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»). Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами. Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього. Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права. Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Ст. 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. На час розгляду справи позивач, отримавши вказану довідку, заходів для державної реєстрації права власності на об`єкт інвестування не вжив, й під час розгляд справи представник позивача вказав, що позивач не бажає вживати заходів до оформлення права власності на об`єкт інвестування до того часу, поки відповідач (забудовник) не усуне недоліків будівництва, у зв`язку з чим отримав лише право на набуття права власності на такий об`єкт. 26 серпня 2016 року складено Акт готовності об`єкта до експлуатації, на підставі якого 26 серпня 2016 року видано сертифікат серії ІУ № 1651622872364, яким Державна архітектурно-будвельна інспекція України засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва» проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації (а.с. 111 том 2). Відповідно до положень п. 2 та п. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що діяли на момент прийняття об`єкта в експлуатацію, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до ІV та V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із вказаною нормою датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі сертифіката. Вказані норми кореспондуються з п.п. 9, 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року, відповідно до яких дата прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, на об`єкті повинні бути використані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання, а датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата видачі сертифіката. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи архітектурно-будівельного контролю уповноважені на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації, надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулюванні (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Згідно ч. 7 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виявлення недостовірних відомостей у поданих документах або невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил є підставою для відмови у видачі органами архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Видача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифіката серії ІУ № 165162872364 від 13 жовтня 2016 року є підтвердженням того, що на об`єкті будівництва всі роботи, передбачені проектною документацією виконані згідно з будівельними нормами, держаними стандартами і правилами. Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо проектної документації вказаного вище об`єкта будівництва була проведена експертиза, що підтверджується експертним звітом ДП «НДІПРОЕКТРЕКОСТРУКЦІЯ» №165/4 від 14 січня 2015 року щодо розгляду проектної документації (а.с. 120 том 2). Згідно із вказаною нормою до проведення експертизи залучаються експерти із питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводиться із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади та отримали відповідний сертифікат. 19 травня 2017 року між позивачем та відповідачем підписано Акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири), в якому зазначено, що на підставі Договору про участь у ФФБ № 50781 від 07 липня 2015 року Забудовник передав, а Довіритель прийняв наступний об`єкт інвестування за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , будівельна адреса якого є: буд. 3, що є складовою частиною об`єкта будівництва «Багатоповерхові житлові будинки з об`єктами торговельно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва». Реквізити квартири наступні: АДРЕСА_4 , три кімнати, двадцять п`ятий поверх, загальна площа 81,40 кв.м (а.с. 49-50, том 1). Цей Акт містить інформацію про перелік робіт, які Забудовник провів на об`єкті інвестування (12 позицій), перелік обладнання, яке встановлене на об`єкті інвестування та передаються Довірителю (6 позицій), серед яких: лічильники гарячої, холодної води, електролічильник, теплолічильник, пожежний кран, сталеві радіатори), стислий перелік робіт, які Забудовник виконав на об`єкті інвестування (10 позицій), перелік обладнання, що було встановлено на об`єкті будівництва для подальшої передачі його експлуатуючій організації або об`єднанню співвласників багатоповерхового будинку (6 позицій). Пунктом 5 підписаного позивачем Акту прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) від 19 травня 2017 року передбачено, що всі будівельні роботи на об`єкті будівництва та об`єкті інвестування, передбачені технічною характеристикою, проектною, будівельними нормами, стандартами та привалами виконані Забудовником в повному обсязі. Також пунктом 6 підписаного позивачем як довірителем вказаного Акту передбачає, що претензій по виконанню та якості робіт Довіритель до Забудовника не має (а.с. 50 том 1). Довіритель несе відповідальність за збереження об`єкта інвестування після отримання доступу до нього, самостійно укладає договір про відшкодування витрат експлуатаційній організації на утримання будинку, споруд та прибудинкової території і надання комунальних послуг та виконує зобов`язання за ним. Підтвердженням виникнення права власності на квартиру є проведення державної реєстрації права власності на квартиру та внесення відомостей до Державного реєстру прав в порядку, передбаченому чинним законодавством. У підписаному 19 травня 2017 року Акті приймання-передачі об`єкта інвестування (квартири) позивач зазначив, що він підписує вказаний акт із зауваженнями, які викладе в порядку, передбаченому ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». При цьому ОСОБА_1 в указаному Акті не зазначив жодного обґрунтованого зауваження щодо невиконання ТОВ «Будеволюція» своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та виявлених будівельних недоліків, яку прийняв від забудовника. Відповідно до ч. 8 ст. 19 «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» довіритель має право у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання акта прийняття-передачі об`єкта інвестування або підписати підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об`єкта інвестування, або подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків. Положення ч. 8 ст. 19 «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» узгоджується із п.п. 5 п. 8 Договору про участь у ФФБ № 50781 від 07 липня 2015 року. Положенням ч. 8 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не передбачено право довірителя на підписання акта примання-передачі об`єкта інвестування із наміром подальшого виявлення будівельних недоліків, дана норма передбачає право Довірителя у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання акта прийняття-передачі об`єкта інвестування: 1) або підписати підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об`єкта інвестування, 2) або подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків. Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач у день підписання акта мав право діяти у межах ч. 8 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»: якщо мав претензії до забудовника щодо об`єкта інвестування, то подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків, й не підписувати акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири), що відповідно було б підставою для забудовника діяти в межах ч. 9 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а саме у разі наявності у довірителя зауважень щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва та об`єкту інвестування, він (забудовник) зобов`язаний був би забезпечити безоплатне усунення недоліків у п`ятнадцятиденний строк з дня подання зауважень або забезпечити безоплатне повторне виконання неналежно виконаної роботи чи виготовлення непоставленої чи пошкодженої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості, проте позивач утримався від таких дій. Його ж посилання на підписання акту із застереженням не узгоджується із положенням ч. 8 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». При цьому, доводи позивача про примусове (вимушене) підписання таким позивачем вказаного акта жодним доказом не доведено, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. Спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами є Закон України від 19.06.2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». За змістом ч. 11 ст. 20 вказаного Закону для встановлення факту виконання умов договору про участь у ФФБ та факту припинення управління майном, необхідне настання всіх трьох наступних умов у їх поєднанні: виконання довірителем всіх зобов`язань перед управителем ФФБ; введення об`єкта до експлуатації; підписання довірителем із забудовником акту прийому-передачі закріпленого за ним об`єкта інвестування, після введення об`єкта в експлуатацію. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 згідно акту прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) від 19 травня 2017 року прийняв квартиру АДРЕСА_5 , право на подачу письмових зауважень в порядку ч. 8 ст. 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не реалізував, місцевий суд вірно вважав, що позивач підписав підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування (квартири) із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об`єкта інвестування, оскільки одночасне підписання акту прийняття-передачі об`єкта інвестування й зазначення про намір подати зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків до забудовника у майбутньому, вказує на недобросовісність поведінки Довірителя та ознакою зловживання правами. Правова позиція щодо добросовісності дії (поведінки) однієї сторони договірних відносин по відношенню до іншої, оскільки інша сторона договору має право очікувати від іншої сторони таких же добросовісних дій, викладена у ряді постанов Верховного Суду України. Таким чином, зважаючи на те, що судом під час розгляду справи встановлено відсутність порушення прав позивача з боку ТОВ «Будеволюція», пов`язаних з не усуненням недоліків в об`єкті інвестування (квартири) згідно Акту приймання-передачі від 19 травня 2017 року, вимоги про стягнення матеріальної шкоди, пені та 3% річних, а також зобов`язання ТОВ «Будеволюція» протягом 2 місяців з моменту набрання рішенням законної сили усунути недоліки на технічному поверсі задоволенню не підлягають. Доводи позивача про те, що він не отримав правовстановлюючих документів від забудовника, ключів від квартири, сертифікатів, паспортів, гарантійних документів на обладнання, що встановлене в квартирі, а також чинення відповідачем перешкод у користуванні житлом, судом не досліджувалися та їм не надавалася оцінка, оскільки позивач із вказаними вимогами, як у межах цього позову, так і в іншому провадженні не звертався. Натомість вимоги позову, що є предметом цього розгляду, будуються на наслідках порушеного права - відшкодування збитків, стягнення пені та трьох відсотків річних, нарахованих на суму боргу, моральної шкоди, що не відновить порушене право позивача, який вказує, що квартирою не може користуватися з листопада 2016 року, та з огляду на принцип правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, є неефективним способом, що може бути підставою у подальшому зловживання таким позивачем правом на подачу позову щодо застосування до відповідача фінансових санкцій за відсутності наданої оцінки та прийнятого судом рішення про відновлення порушеного права. Зважаючи на відсутність підстав для задоволення основних вимог позову, судом першої інстанції дійдено законного та обґрунтованого висновку, що правові підстави для задоволення вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, як похідної вимоги, також відсутні, оскільки позивачем заявлена така вимога за наслідками не усунення недоліків згідно акту-прийому передачі об`єкта інвестування (квартири), а також невидачі сертифікатів, паспортів та гарантійних документів на обладнання, ненадання ключів від квартири та перешкоджання доступу до квартири та не проведення державної реєстрації права власності на квартиру, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку. На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та завдання йому шкоди відповідачем. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції. Враховуючи те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, вже були досліджені місцевим судом та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржником не надано, колегія суддів уважає, що місцевий суд всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону. З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як такого, що є законним та обґрунтованим. З огляду на висновок суду про залишення без задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відсутні і підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено «22» листопада 2022 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.В. Желепа О.Ф. Мазурик