Постанова Чернігівський апеляційний суд № 745/169/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 28 листопада 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 745/169/22 Головуючий у першій інстанції - Даньков О. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1092/22 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді - Шарапової О.Л., суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар - Приліпко В.В. Сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради. Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 . Оскаржується рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2022 року. В С Т А Н О В И В: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради, в якому просив стягнути з останнього 9414,20 грн невиплаченої заробітної плати за березень 2022 року; 291,84 грн компенсації у зв`язку з несвоєчасністю виплати заробітної плати за березень 2022 року; 20000 грн моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що він працює в КНП «Сосницька лікарня» лікарем-невропатологом на 0,5 ставки. Розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я. Вимога щодо розміру оплати праці застосовується пропорційно до відпрацьованого часу. На час воєнного стану держава надала додатковий бюджет закладам охорони здоров`я, аби вони могли щомісяця виплачувати лікарям та медсестрам підвищену заробітну плату згідно з постановою КМУ від 20 березня 2022 р. №325. КНП «Сосницька лікарня» має право самостійно визначати розмір оплати праці. Але на рівні, не нижчому, ніж установлено Кабінетом Міністрів України. Йому за березень 2022 року не виплачена заробітна плата в повному обсязі, виплачено за 1 день, замість 23 робочих днів. Факт відсутності його на робочому місці не зафіксований. В результаті невиплати заробітної плати він має право на стягнення компенсаційних виплат, а також він поніс і моральні страждання. Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що саме роботодавець мав довести відсутність його роботі. Його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, разом з тим, його незаконно позбавлено заробітної плати. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що акти про відсутність його на робочому місці не складалися, він не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що показання свідків є недостатніми для встановлення факту відсутності його на роботі. Крім того, свідки є підлеглими відповідача та перебувають в прямій від нього залежності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що згідно з наказом №53 від 01.04.2016 ОСОБА_1 01.04.2016 прийнятий на роботу в неврологічне відділення лікарем-невропатологом на 0,5 посади, атестаційна категорія 1, за зовнішнім сумісництвом (а.с. 12). Відповідно до п. 11 Положення про оплату праці в КНП «Сосницька ЦРЛ» (Додаток № 10 до колективного договору на 2020-2024 роки) працівники підприємств, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу, що узгоджується з приписами ст. 102-1 КЗпП України (а.с.41-42). Із протоколу засідання комісії по трудовим спорам в КНП «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради від 29.03.2022 вбачається, що на засіданні було розглянуто питання про табелювання працівників та виплату заробітної плати в умовах воєнного стану та прийнято рішення "табелювати працівників згідно з наявністю на робочому місці та виплачувати заробітну плату за фактично відпрацьований час..." (а.с.43-44). Відповідно до табелю обліку використання робочого часу КНП «Сосницька лікарня» ОСОБА_1 працював 31 березня 2022 року з 8:00 до 12:57 години (а.с.46-47). Із звіту пролікованих у стаціонарному відділенні вбачається, що за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 ОСОБА_1 оформив направлення до стаціонарного відділення одній особі (а.с. 48). Згідно з копією журналу реєстрації амбулаторних хворих у березні місяці 2022 року лікарем-невропатологом ОСОБА_1 хворі не реєструвалися (а.с. 60-69). Згідно з копією журналу обліку хворих у стаціонарі та відмов від госпіталізації ОСОБА_1 31.03.2022 здійснив госпіталізацію одного хворого (а.с. 70-94). Згідно зі статтею 102-1 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу щодо наявності обставин, на які останній посилається у своїй заяві, вимоги позовної заяви ґрунтуються виключно на його твердженнях. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки письмовими доказами по справі та показаннями свідків, які узгоджуються між собою, підтверджується, що позивач у березні 2022 року працював лише один день ( 31 березня). Зазначені докази не спростовані позивачем. Посилання позивача на те, що акти про відсутність на роботі не складалися, а він до дисциплінарної відповідальності не притягувався, на переконанняго суду, не є беззаперечним доказом того, що позивач виконував свої трудові обов`язки протягом всього березня 2022 року. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: