Ухвала ККС ВС № 164/63/19

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 164/63/19 провадження № 51-3907впс19 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши подання Рівненського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження №164/63/19 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачених за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду апеляційної інстанції до іншого, встановив: До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Рівненського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження №164/63/19 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Рівненської області від 29 травня 2020 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого. Подання мотивовано тим, що в результаті проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду вказаного провадження. Учасників судового провадження повідомлено про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду, заяв про неможливість прибути з поважних причин для участі в судовому засіданні від них не надходило, що не перешкоджає розгляду цього подання. Перевіривши наведені у поданні доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що подання Рівненського апеляційного суду підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів. За п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду. Відповідно до положень ч. 3 зазначеної вище статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого. З наданих до суду матеріалів вбачається, що до Рівненського апеляційного суду, після касаційного перегляду, надійшли матеріали кримінального провадження №164/63/19 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Рівненської області від 29 травня 2020 року. Відповідно до протоколу та звіту щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2022 року, призначення не відбулося у зв`язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. Так, як убачається зі змісту подання, станом на 22 листопада 2022 року в Рівненському апеляційному суді працює 10 суддів, з яких до складу судової палати з розгляду кримінальних справ входять троє суддів - ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, в постановленні якої брали участь судді ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Згідно з приписами ч. 3 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Відповідно до рішення Ради суддів України №18 від 11 червня 2021 року, п.п. 2.3.13 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, збори суддів Рівненського апеляційного суду від 13 липня 2021 року вирішили, що у разі неможливості визначити склад колегії для розгляду справ кримінального провадження із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ (проваджень), суддя-доповідач (головуючий суддя) визначається із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ (проваджень), а визначення суддів - членів колегії здійснюється із числа усіх суддів суду, без урахування їх приналежності до судових палат. У разі неможливості визначення судді - доповідача (головуючого судді) із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ (проваджень), справа передається для визначення підсудності відповідно до норм КПК. Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Виходячи зі змісту положень статей 31, 34 КПК та того, що у Рівненському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне передати кримінальне провадження №164/63/19 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з Рівненського апеляційного суду до Волинського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного. Керуючись статтями 31, 34 КПК, Суд постановив: Подання Рівненського апеляційного суду задовольнити. Кримінальне провадження №164/63/19 щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачених за ч. 3 ст. 187 КК, передати на розгляд до Волинського апеляційного суду. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6