Ухвала КЦС ВС № 296/1327/20

Ухвала 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 296/1327/20 провадження № 61-11558ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у справі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , третя особа - Житомирська міська рада, про поділ земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просить поділити земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136600:05:002:0026, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, виділивши позивачу в натурі земельну ділянку площею 0,0411 га. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2022 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 у справі № 296/1327/20 закрито. 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну допомогу в розмірі 28 500 грн. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2022 року відмовлено в задоволенні вимог за заявою ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2022 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. 18 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року в частині відмови в задоволенні заявлених вимог, просила оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України). Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21), оприлюдненої 25 жовтня 2022 року, вказано, що «ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції. Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачки слід закрити». Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Самостійним предметом перегляду у касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали. Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 11 травня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у справі ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , третя особа - Житомирська міська рада, про поділ земельної ділянки. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат