Ухвала КЦС ВС № 211/1365/22

Ухвала 25 листопада 2022 року м. Київ справа № 211/1365/22 провадження № 61-11397ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності України», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності України» (далі - ОСББ «Незалежності України»), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 45 034,16 грн. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області своїм рішенням від 06 липня 2022 року (у складі судді Сарат Н. О.) позов ОСОБА_1 задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за заподіяну матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в сумі 45 034,16 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000 грн за проведення експертного будівельно-технічного дослідження, витрати на правову допомогу - 6 000 грн та судовий збір - 992,40 грн. Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 10 жовтня 2022 року (у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.) рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 362 грн. 18 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області своєю ухвалою від 30 березня 2022 рокусправу № 211/1365/22 призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, тобто ціна позову становить 45 034,16 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 100 = 248 100 грн). З огляду на резолютивну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК Українивизначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності України», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк