Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/4494/20

Дата документу 23.11.2022 Справа № 335/4494/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/4494/20 Головуючий у 1 інстанції: Шалагінова А.В. Провадження № 22-ц/807/1905/22 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. Гончар М.С суддів: Дашковської А.В. за участю секретаря: Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2022 року про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних, В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником за виконавчим документом по справі № 335/4494/20, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 27.11.2020, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 67 033,85 грн. та виконавчим документом по справі № 335/4494/20, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 27.11.2020, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 18 596,98 грн., які перебувають на виконанні в органах Державної казначейської служби України. В обґрунтування заяви вказано, що на виконанні в органах Державної казначейської служби України перебуває виконавчий лист по справі № 335/4494/20, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 27.11.2020, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 67 033,85 грн. та виконавчий лист по справі № 335/4494/20, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 27.11.2020, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальну суму 18 596,98 грн. Вказані рішення суду на теперішній час не виконано. ІНФОРМАЦІЯ_1 стягувач ОСОБА_2 помер. 02.06.2022 ОСОБА_1 отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М. після смерті ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого, тому просить замінити стягувача по справі № 335/4494/20 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2022 року заяву задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів № 335/4494/20, виданих 27 листопада 2020 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі рішення від 31 липня 2020 р. за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що в даному випадку правонаступництво не відбувається, а спірне питання повинно вирішуватися в межах позовної заяви. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представника ГУ ПФУ в Запорізькій області Удовиченко С.А., яка підтримала скаргу та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до положень частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. ст. 4, 5 ЦПК України). Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає. Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що стягнуті на користь померлого позивача суми є предметом успадкування, а заявник довів, що є належним та єдиним спадкоємцем після смерті позивача. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Судом встановлено, що у травні 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати розміром 60 709 (шістдесят тисяч сімсот дев`ять) гривень 25 копійок та 3% річних розміром 6 324 (шість тисяч триста двадцять чотири) гривні 60 копійок, нарахованих на суму заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2011 р. у справі № 2-а-9733/11, яка набрала законної сили 18 червня 2013р., за період з 18 червня 2013 р. по 17 квітня 2018 р. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати розміром 16 318 (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 98 копійок та 3% річних розміром 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) гривень, нарахованих на суму заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2011 р., яка набрала законної сили 10 лютого 2015 р. (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 р.) у справі № 334/10374/14-а за період з 10 лютого 2015 р. по 29 листопада 2019 р. Всього стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 загальну суму розміром - 85 630 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять) гривень 83 копійки. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Державного бюджету України судовий збір розміром 856 (вісімсот п`ятдесят шість) гривень 31 копійка. 21 серпня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2020 року. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто скаржнику. На виконання судового рішення за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 від 25 листопада 2020 року було видано два виконавчих листа, що підтверджується розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 61). ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яка міститься в матеріалах справи (а.с. 69). 02 червня 2022 року на ім`я ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М., зареєстроване в реєстрі за № 192 (а.с. 70). 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про заміну сторони її правонаступником. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2022 року заяву задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів № 335/4494/20, виданих 27 листопада 2020 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі рішення від 31 липня 2020 р. за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Отже, ОСОБА_1 як спадкоємець набув право вимоги по виконавчим листам, виданим на ім`я ОСОБА_2 , оскільки згідно з вимогами ч. 2 статті 1230 ЦК України стягнуті судовими рішеннями суми є предметом спадкування. Згідно з статтею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. У разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловився щодо застосування процесуальної норми про заміну сторони виконавчого провадження і суд апеляційної інстанції враховує ці висновки. У цій постанові касаційного суду зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Установивши, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , про що йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом, суд першої інстанції, правильно застосував наведені вище положення законодавства, і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який правильно послався на ч. 2 ст. 1230 Цивільного кодексу України щодо того, що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. З огляду на вказане, доводи апелянта стосовно того, що в даному випадку правові відносини не допускають правонаступництва та потрібно вирішувати дане питання в межах позовної заяви, є хибними, оскільки не відповідають приписам ч. 2 статті 1230 ЦПК України. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що необхідно залучити Державну казначейську службу з метою дослідження, чи сплачувались кошти ОСОБА_2 за життя за виконавчими листами. Але в ході апеляційного розгляду цієї справи представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Удовиченко С.А. пояснила, що вказане рішення не виконувалося, тому збирання додаткової доказової бази щодо його виконання не потребується. До того ж, питання щодо остаточної суми заборгованості, яка належить до сплати правонаступнику, можливо вирішити в порядку виконання. Отже, постановлена судом ухвала відповідає вимогам норм процесуального права й не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2022 року про заміну сторони виконавчого провадження залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 25 листопада 2022 року Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Дашковська А.В.