Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/6429/20

Справа № 303/6429/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 17.11.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І.В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав потерпілий ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2020 року провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 332213 від 28.10.2020 року, водій ОСОБА_2 28.10.2020 року о 18 годині 30 хвилин у м. Мукачево, по вул. Автомобілістів, 20, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи маневр повороту ліворуч, не надала перевагу автомобілю марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Цими діями ОСОБА_2 порушила вимоги передбачені п. 10.4 Правил дорожнього руху України (далі ПДР). У постанові суду вказується на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів, якими спростовуються пояснення ОСОБА_2 щодо обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення і схемі місця ДТП від 28.10.2020 року, та підтверджується факт порушення нею пункту 10.4 ПДР України і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що належним і допустимим доказом у даній справі є наявна в матеріалах справи схема ДТП, яка підписана ОСОБА_2 без жодних зауважень, а відтак визнається нею. Заперечення ОСОБА_2 подані до суду та пояснення її захисника (який є її чоловіком) не підтверджені жодними належними доказами, зокрема в матеріалах справи відсутні відео з місця ДТП чи покази свідків, тобто інші докази, які б могли спростувати факт порушення ОСОБА_2 вимог передбачених п. 10.4 ПДР України, встановлений схемою місця ДТП та підтверджуються потерпілим. Вказує і на те, що рішення суду першої інстанції без встановлення вини в діях особи, що спричинила ДТП, а саме ОСОБА_2 , призведе до неможливості стягнення потерпілим у подальшому компенсації за нанесені матеріальні збитки, що є непосильним тягарем для нього, оскільки він являється інвалідом 2 групи внаслідок війни. Щодо пропуску строку вказує на те, що копію оскаржуваної постанови отримано ним 19.01.2021, а справу розглянуто без його повідомлення та за його відсутності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності потерпілого, який подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а також без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисника. При цьому, береться до уваги те, що всі вони були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, 17.11.2022 від адвоката Біловара Б. Ю. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інший день, від потерпілого ОСОБА_1 , який жодного разу не з`явився на розгляд справи, клопотань чи заяв про відкладення судового засідання на інший термін не надходило. При цьому, береться до уваги те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався, зокрема 07.04.2021 (а. с. 32), 23.11.2021 (а. с. 33), 08.06.2022 (а. с. 34), у тому числі за заявою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , адвоката Біловара Б. Ю. Апеляційний суд бере до уваги те, що неявка потерпілого ОСОБА_1 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. У цьому контексті суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Апеляційний суд визнає слушними доводи апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з огляду на таке. З оскаржуваної постанови убачається, що розгляд справи відбувся 12.11.2020 за відсутності потерпілого ОСОБА_1 . При цьому, відомості про те, що місцевий суд належним чином повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду у матеріалах справи відсутні. Водночас у матеріалах справи містяться дані про те, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови поза межами встановленого законом триденного строку, а саме 19.01.2021. Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови поновлюється. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження відносно неї на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі й дослідженими у судовому засіданні судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, як зазначено у статті 280 КУпАП орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що відсутність вини у діях ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Так, статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №332213, такий складено на ОСОБА_2 за те, що 28.10.2020, о 18 годині 30 хвилин в м. Мукачево, по вул. Автомобілістів, 20, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи маневр повороту ліворуч, не надала перевагу автомобілю марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, при ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 10.4 ПДР України. У схемі місця ДТП від 28.10.2020, відображено розташування автомобілів після їх зупинки внаслідок ДТП та зазначені відомості про механічні ушкодження, які транспортні засоби отримали в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 2). З пояснень особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , убачається, що вона, керуючи автомобілем, рухаючись у бік до замку «Паланок» здійснювала поворот ліворуч із увімкненим покажчиком повороту, у той же час автомобіль марки «Фольсваген» рухаючись по допоміжній смузі руху здійснив обгін праворуч транспортного засобу, який пропустив автомобіль ОСОБА_2 , унаслідок чого сталося зіткнення (а. с. 3). У письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль, за кермом якого перебувала ОСОБА_2 при повороті ліворуч не надав перевагу транспортному засобу, яким керував ОСОБА_1 , у результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів (а. с. 4). З відеозапису, який міститься на флеш-носію, убачається, що транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , перед здійсненням маневру повороту ліворуч, зупинився. Вантажний автомобіль, який знаходився в зустрічному напрямку та був першим у заторі колони автомобілів, показав миготінням фар, що пропускає транспортний засіб, за кермом якого перебувала ОСОБА_2 , остання здійснила рух ліворуч, відтак під час маневру автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку допустив зіткнення з транспортним засобом ОСОБА_2 (а. с. 13). Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його скоєнні. З матеріалів справи убачається, що місцевий суд не порушив вищевказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення питання невинуватості ОСОБА_2 щодо порушення нею Правил дорожнього руху України. Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду апеляційної скарги апелянтом не наведено переконливих відомостей, які спростовують висновки суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення. На підставі вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу поверхово, не з`ясувавши фактичні обставини, відтак безпідставно закрив провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, - апеляційний суд відхиляє, позаяк вважає, що вищенаведені докази у своїй сукупності свідчать про зворотне. На переконання апеляційного суду, місцевий суд дав правильну оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, які є належними, допустимими та достатніми та відтворюють фактичні обставини ДТП, відтак дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Доводи апелянта про те, що місцевий суд проігнорував той факт, що інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , представляв її чоловік, апеляційний суд визнає необґрунтованими з огляду на таке. Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи…, доводи у цій частині апеляційним судом відхиляються. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Окрім цього, за змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. З матеріалів справи убачається, що інтереси ОСОБА_2 у суді першої та апеляційної інстанцій представляє адвокат Біловар Б. Ю., який на виконання вищевказаних вимог надав відповідні документи, а саме: ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_2 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, що власне підтверджують його повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_2 . При оцінці тверджень апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні відеозаписи з місця ДТП чи покази свідків, тобто інші докази, які б могли спростувати факт порушення ОСОБА_2 приписів п. 10.4 ПДР України, встановлений схемою місця ДТП та підтверджуються потерпілим, такі є безпідставними, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом першої інстанції був досліджений відеозапис з камери відеоспостереження, які були долучені під час розгляду справи у місцевому суді. Апеляційним судом встановлено, що вищевказаний відеозапис дійсно стосується обставин дорожньо-транспортної пригоди, за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Перегляд відеозапису дозволяє об`єктивно встановити послідовність подій та дії кожного із учасників дорожнього руху, умови дорожньої обстановки і стан дорожнього покриття, механізм дорожньо-транспортної пригоди та її наслідки, місце зіткнення транспортних засобів та інші обставини, які мають істотне значення для правильного розгляду справи. Так, на відеоматеріалі чітко видно, що водійка автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 увімкнула лівий покажчик повороті і перед тим, як повернути ліворуч зупинила свій транспортний засіб, і тільки після того, як вантажний автомобіль, що стояв у зустрічному напрямку у заторі колони автомобілів, миготінням фар подав сигнал та показав, що пропускає автомобіль марки ««Volkswagen Passat», останній розпочав рух ліворуч, однак у той момент автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку допустив зіткнення з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 (а. с. 13). Тому, враховуючи вищенаведене, а також зміст письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , які підтверджують обставини, зафіксовані на відеозапису, апеляційний суд вважає, що твердження апелянта про те, що саме ОСОБА_2 були порушені вимоги п. 10. 4 ПДР, є необгрунтованими, оскільки такі спростовуються належними та достатніми доказами, яким апеляційний суд дав належну правову оцінку. З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови. На інші доводи, які можуть слугувати підставою для сумнівів у правильності та законності оскаржуваної постанови, апелянт не вказує. Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку матеріалам справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення про відсутність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення. Приймаючи судове рішення апеляційний суд також бере до уваги приписи таких нормативно-правих актів. Так, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі. Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. На підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту скоєння правопорушення вичерпані, а апеляційним судом вжиті всі передбачені законом заходи для з`ясування обставин, що мали місце під час ДТП за участі транспортних засобів під керуванням водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2 , залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН