Ухвала КАС ВС № 820/12047/15

УХВАЛА 25 листопада 2022 року м. Київ справа № 820/12047/15 адміністративне провадження № К/990/31164/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 820/12047/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ІНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, установив: Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року залишено без задоволення заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 у справі № 820/12047/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. На зазначену ухвалу суду Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подало апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 820/12047/15. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повернуто скаржнику. 03 лютого 2022 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року по справі № 820/12047/15. Відповідачем також заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обгрунтовуючи доводи вказаного клопотання про поновлення строку скаржник посилався на те, що первинна апеляційна скарга була подана в строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року. При цьому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу, відповідно до статті 298 КАС України повернуто скаржнику. Згідно статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Таким чином, судом апеляційної інстанції повернуто скаргу на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з цим, вказаними нормами не визначено чітко строків на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою, оскільки не можливо повторно подати скаргу, яку залишено без руху та в подальшому повернуто скаржнику, в строки визначені на оскарження рішення суду. Таким чином, звернення сторони із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій є підставою для прийняття касаційної скарги до розгляду. Враховуючи наведену обставину та визначене КАС України право на оскарження рішень суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві просило поновити строк на апеляційне оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку апеляційного оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою. Надано Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Копії зазначених ухвал скаржник отримав 22 вересня 2022 року в його електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд». На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обгрунтовуючи доводи вказаного клопотання про поновлення строку скаржник посилався, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка, та які були визнані неповажними. Зокрема, скаржник зазначає, що вже звертався до з апеляційною скаргою, однак її було повернуто. При цьому, скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Також суд зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого. Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, згідно з частиною другою ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 820/12047/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ-БУД ІНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Шишов Судді І. В. Дашутін М. М. Яковенко