Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5855/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/5855/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремленого підрозділу Дермитслужби) на рішення Запорізкого окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. (суддя Киселя Р.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» до Запорізької митниці Дермитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови В С Т А Н О В И В: 08.07.2021 р. ТОВ фірма «Триплекс» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Дермитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, де просили визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: №UA112080/2021/00001/1 від 01.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/00003. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. адміністративний позов задоволений повністю. Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запоріького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому прийняте неправомірне рішення. Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення в зв`язку з наступним. З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2020 р. між ТОВ фірма «Триплекс», як покупецем та «KRKA», як продавцем укладений Контракт № PRO-VE-UA-05-2021, згідно умов якого продавець зобов`язався в обумовлені строки поставляти покупцю ветеринарні препарати, асортимент та якість яких зказначена в Додатку №1 Загальна специфікація, що є невід`ємною частиною цього контракту, а покупець зобов`язався прийняти поставлений товар та оплатити його на погоджених умовах. П.2.3.Контракту передбачено, що ціни розуміються на умовах DAP ( Incoterms 2020) Україна, м. Запоріжжя вул. Стартова,1 або Україна, Дніпропетровська область с. Партизанське вул. Нова,58 автотранспортом, при вартості відвантаженого Товару не менше 30.000.00 Євро нетто і включає також видатки по упаковці та маркуванню Товару. В Додатку №1 до Контракту погоджені перелік товарів, вартість та умови отримання знпижок. Крім того, в даному Додатку №1 покупець отримав знижки: -3% за квартальний товарообіг більше 275 000,00 Євро; -3% додаткова фінансова знижка в інвойсі на кожне відвантаження ; -4% для підвищення конкурентноспроможності на ринку; -5% фінансова знижа від суми інвойсу за оплату товару в строк не більше 45 днів від дати інвойсу. Так, судом встановлено, що в межах даного Контракту на адресу позивача надійшов товар препарат для дезінфікації «Екоцид С». Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Запорізкої митниці Держмитслужби митну декларацію, де митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною угоди. Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації: -контракт, додаток до Конктракту, проформа інвойс, платіжне доручення, митна декларація країни відправлення та інші документи. Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення митного оформлення кожної партії товару у відповідача виникали сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, в зв`язку з чим витребувані додаткові докази. Однак, статтею 53 ч.3 МК України передбачено, що «1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:…». Так, судом встановлено, що відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, після чого позивачем надані: інформація про вартість товарів на міжнародному ринку, прибуткові та видаткові накладні, інші документи. Однак, під час митного оформлення кожної партії товарпу за контрактом, позивач отримував картки відмови в прийнятті митної декларації, митному формленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості і митна вартість товару визначалася з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А з розрахунку 11,9568 Євро/шт для позиції «Екоцид С, порошок 2,5 кг» та з розрахунку 13,7969 Є/вро/шт для позиції «Екоцид С, порошок 50г», за МД UA110230/2020/027810 від 17.12.2020 та МД UA110230/2020/017163 від 06.08.2020. Так, позивач отримав картку відмови № UA112080/2021/00003 та рішення про коригування митної вартості № UA112080/2021/00001/1 від 01.07.2021. Враховуючи терміновість направлення товарів конртрагентам, позивач додатково сплатив 10 025,02 грн. Судом встановлено, що підставою для прийняття спірних рішень відповідачем були виявлені невідповідності, що викликають у нього сумнів щодо достовірності даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат та визначення митної вартртості товару, а саме, 1) згідно інвойсу передбачена оплата за товар протягом 45 днів з дати виставлення інвойсу. Платіжні документи на підтердження оплати вартості не надані; 2) наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення; 3) в наданому рахунку прописана знижка 6%, однак інформація щодо квартального товарообороту, як підстава для знижки, не надана, отже знижка не підтверджена документально. Аналізуючи ст. 53 МК України суд дійшов висновку, що під час митного оформлаення товару при перевірці митнгої вартості у відповідача можуть виникнути сумніви щодо достовірності даних, що унеможливлювало б перевірку числового значення для визначення митної вартості товару, але дані сумніви повинні стосуватися тільки числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості. Як слідує з матеріалів справи, позивач визначив митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення згідно ст. 53 МК украхни та були надані всі необхідні документи для підтвердження числових значень складових митної вартості і відповідачем, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не доведено, які дані про митну вартість товарів є неповними чи недостовірними. Також судом встановлено, що надані позивачем документи кореспондуються між собою, містять чітку і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, в зв`язку з чим відомості, зазначені в наданих документах в своїй сукупності повністю підтверджують числові значення митної вартості товару чи її складових і інше відповідачем не доведене. Крім того, судом встановлено, що рахунок фактура - вид комерційного рахунку, де визначена сума, що повинна бути сплачена за товар, затвердженої форми і вимог щодо її заповнення чинним законодавством не передбачено, в зв`язку з чим посилання відповідача на відсутність печаток чи штампів є безпідставними. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог і доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. На підставі вищезазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремленого підрозділу Держмитслужби) - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 р. залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова