Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/3760/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2022 року справа №360/3760/21 приміщення суду за адресою: м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 360/3760/21 (головуючий суддя І інстанції Свергун І.О.), складеного в повному обсязі 29 вересня 2021 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, в якому позивач просить суд: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці протиправними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: з 14.10.1991 по 15.09.1994, з 21.09.1994 по 06.04.1996, з 11.04.1996 по 15.09.1998, з 01.03.2011 по 30.04.2011, з 01.01.2012 по 15.01.2012, з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014; - перерахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 за Списком №1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06.05.2021. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 16.03.1992 по 15.09.1994 в Шахтопрохідницькому управлінні № 5 треста «Луганськшахтопроходка», з 21.09.1994 по 06.04.1996 в Луганському ШПУ-1, з 01.03.2011 по 30.04.2011 в ВП Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ «Трест ЛШП», з 21.01.2013 по 30.01.2013 та з 01.10.2014 по 12.10.2014 в ВП «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.05.2021, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_2 з 16.03.1992 по 15.09.1994 в Шахтопрохідницькому управлінні № 5 треста «Луганськшахтопроходка», з 21.09.1994 по 06.04.1996 в Луганському ШПУ-1, з 01.03.2011 по 30.04.2011 в ВП Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ «Трест ЛШП», з 21.01.2013 по 30.01.2013 та з 01.10.2014 по 12.10.2014 в ВП «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 360/3760/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що трудова книжка не є основним документом, що підтверджує стаж роботи в шкідливих умовах праці, спеціальний стаж або пільговий. Зокрема, вказав, що виключно відомості про атестацію робочого місця можуть підтверджувати такий стаж. При цьому, зазначено, що вирішення питання про призначення/перерахунок пенсії є виключною компетенцією Пенсійного органу. Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та матеріалами пенсійної справи (арк. спр. 13-16, 19, 110-112). З матеріалів пенсійної справи встановлено, що пенсію позивачу призначено УПФУ в Станично-Луганському районі з 06.05.2021. Розрахунком стажу позивача з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що періоди роботи ОСОБА_1 з 14.10.1991 по 15.09.1994, з 21.09.1994 по 06.04.1996, з 11.04.1996 по 15.09.1998, з 01.03.2011 по 30.04.2011, з 01.01.2012 по 15.01.2012, з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014 зараховано до загального страхового стажу, проте не зараховано до пільгового; період навчання з 01.09.1983 по 23.06.1989 не зараховано до загального страхового стажу (арк. спр. 110 зв.). Трудова книжка НОМЕР_2 від 07.07.1989, видана на ім`я ОСОБА_1 , щодо спірних періодів роботи позивача містить такі записи: Шахтопрохідницьке управління № 5 треста «Луганськшахтопроходка»: запис № 4 від 14.10.1991 прийнято учнем поверхневого гірника; запис № 5 від 18.11.1991 переведено поверхневим гірником 2 розряду; запис № 6 від 16.03.1992 переведено учнем прохідника з повним робочим днем під землею; запис № 7 від 28.05.1992 переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею; запис № 8 від 15.09.1994 звільнено за власним бажанням; Луганське ШПУ-1: запис № 9 від 21.09.1994 прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею; запис № 10 від 06.04.1996 звільнено за власним бажанням; ЖЕО Артемівського району м. Луганська: запис № 11 від 11.04.1996 прийнято монтажником сантехсистем та обладнання 4 р. в ЖЕУ-1; запис № 13 від 15.09.1998 звільнено за переводом; ВП Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ «Трест ЛШП»: запис № 18 від 22.04.2010 прийнято прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею; запис № 19 внесено запис про атестацію посади прохідника підземного з повним робочим днем під землею, наказ про атестацію від 11.12.2006 № 158; запис № 20 від 02.09.2011 звільнено за переводом; ВП «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля»: запис № 23 від 16.01.2012 прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею; запис № 24 від 22.04.2016 звільнено за власним бажанням (арк. спр. 100 зв.-104). Таким чином, спірним при розгляді даної справи є питання правомірності незарахування низки періодів до пільгового стажу позивача. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують його право на перерахунок пенсії у зв`язку з незарахуванням при призначенні пенсії частини спірних періодів. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). За приписами пункту першого частини другої статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок). Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Щодо періодів роботи позивача з 16.03.1992 по 15.09.1994 в Шахтопрохідницькому управлінні № 5 треста «Луганськшахтопроходка», з 21.09.1994 по 06.04.1996 в Луганському ШПУ-1, з 01.03.2011 по 30.04.2011 в ВП Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ «Трест ЛШП», з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014 в ВП «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля», суд зазначає наступне. Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи з 16.03.1992 по 15.09.1994, з 21.09.1994 по 06.04.1996, з 01.03.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014 відповідач посилається на те, що відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер робіт та атестації робочого місця за Списком № 1, та відсутні відомості по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 16.03.1992 по 15.09.1994 позивач працював учнем прохідника з повним робочим днем під землею та прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею в Шахтопрохідницькому управлінні № 5 треста «Луганськшахтопроходка», з 21.09.1994 по 06.04.1996 позивач працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею в Луганському ШПУ-1, з 01.03.2011 по 30.04.2011 позивач працював прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею в ВП Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ «Трест ЛШП», з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014 позивач працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею в ВП «Шахтоуправління «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля». Записи щодо спірного періоду у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 №

58. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Посади, на яких ОСОБА_1 працював у спірний період, були передбачені Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №

36. Таким чином, в спірний період ОСОБА_1 працював на вищевказаних підприємствах на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим. Таким чином, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання відповідача на відсутність довідок, уточнюючих пільговий характер робіт та атестації робочого місця за Списком № 1, відсутність відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки робота позивача, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у органу Пенсійного фонду були відсутні підстави для незарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 16.03.1992 по 15.09.1994, з 21.09.1994 по 06.04.1996, з 01.03.2011 по 30.04.2011, з 21.01.2013 по 30.01.2013, з 01.10.2014 по 12.10.2014. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 360/3760/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 листопада 2022 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць