Ухвала КАС ВС № 360/1030/22

УХВАЛА 23 листопада 2022 року м. Київ справа №360/1030/22 адміністративне провадження № К/990/30646/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 360/1030/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - відповідач, СБУ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2014 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язати ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2014 року по 28 лютого 2018 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 червня 2014 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; - зобов`язано ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2014 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», та фактично виплачених сум. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язано ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2015 року (включно); - зобов`язано ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. 07 листопада 2022 року до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 360/1030/22. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач проходив військову службу в СБУ з 23 липня 1992 року та наказом СБУ від 04 лютого 2021 року № 112-ос/дск був звільнений з військової служби. Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв`язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. У касаційній скарзі скаржник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що пунктами 5 та 10-2 Порядку № 1078 не врегульовано питання визначення місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для військовослужбовців (працівників), у яких з 15.12.2015 не підвищувались тарифні ставки (посадові оклади). З огляду на зазначене, скаржник вважає, що існує необхідність формування відповідного висновку Верховного Суду з метою усунення цієї законодавчої прогалини. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки касаційна скарга не містить обґрунтування в чому полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Разом з цим, Суд зазначає, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного обґрунтування та за відсутності достатніх доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити. З огляду на зазначене клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення Судом не вирішується. Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 360/1030/22. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко