Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14999/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року Справа № 640/14999/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Горегляд Д.В., представника Позивача Кривомаз Ю.В., представника Відповідача Леонова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Тетра Пак» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи.

1. Дочірнє підприємство «Тетра Пак» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-1), Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2), Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - Відповідач-3), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - Відповідач-4), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив: - визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС України щодо невиконання передбачених законодавством дій, а саме непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві висновку про повернення надміру сплаченого до державного бюджету України податку на прибуток у розмірі 4 277 253,28 грн; - стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна» суму надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 4 277 253,28 грн. В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що Відповідачем-1 протиправно не було вчинено дії щодо повернення підприємству надміру сплаченого ним до державного бюджету України податку на прибуток, а саме наявної у нього переплати в сумі 4 277 253,28 грн, яка виникла в результаті надміру перерахованих коштів протягом 2016 року. Водночас Позивач зазначив, що починаючи з 2016 року він звертався до Відповідача-1 в порядку, передбаченому законодавством, із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, але податковий орган не підготував відповідний висновок та не подав його на виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Разом з тим Позивач вказав, що у 2018 році він перебував на обліку в ГУ ДФС у м. Києві та звертався із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань до вказаного органу також і листом від 18.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві підтвердило наявність у нього переплати з податку на прибуток в сумі 4277253,28 грн, але таку заяву залишило без розгляду, оскільки у періоді виникнення вказаної переплати Позивач перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДФС. Також Позивач зазначив, що перебуваючи з 2019 року знову на обліку в Офісі великих платників податків, він ще три рази звернувся до цього органу із заявами про повернення йому надміру сплачених грошових зобов`язань, але Офіс ВПП, не підготувавши відповідного висновку та не вчинивши жодних дій, передбачених законодавством, однотипними листами підтвердив наявність у Позивача відповідної переплати та повідомив про масштабність проблеми переплат з податку на прибуток та зазначив, що бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з Офісу ВПП ДПС на користь Позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, які обліковуються за платником податку як переплата з обов`язкових платежів, підлягають поверненню йому за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків. Суд установив, що наявність у Позивача відповідної переплати підтверджується матеріалами справи, не заперечується, а навпаки - визначається податковим органом, і що Позивач неодноразово звертався до контролюючого органу з відповідними заявами про повернення таких коштів у порядку, визначеному законодавством. Водночас суд зазначив, що законодавством не передбачено такої підстави для відмови у поверненні наміру сплачених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств як відсутність окремого ресурсу у бюджетному розписі для повернення надміру сплаченого податку, про що зазначив Офіс ВПП за результатами розгляду заяв Позивача. Також суд, ураховуючи практику Верховного Суду, дійшов висновку, що з метою забезпечення належного захисту прав Позивача, наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на його користь надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що Позивач перебуває на стадії ліквідації та вважає, що питання про повернення йому надміру сплачених коштів доцільно розглянути після завершення відповідної ліквідаційної процедури. Крім того, Апелянт зазначив, що Позивач вперше звернувся із заявою про повернення надміру сплачених сум податку до ГУ ДФС в м. Києві, а не до Офісу ВПП. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем і ГУ ДКС в м. Києві подано відзиви на апеляційну скаргу. Позивач у своєму відзиві просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, у своєму відзиві на апеляційну скаргу Позивач зазначає, що підстави, з яких йому було відмовлено в поверненні наявної у нього переплати, жодною законодавчою нормою не передбачені. Також Позивач, заперечуючи проти доводів Апелянта, зазначає, що він не перебував у стадії ліквідації (не розпочинав відповідної процедури) ані станом на час зверненні із заявами про повернення наявної у нього переплати, ані станом на час звернення з цим позовом. ГУ ДКС в м. Києві у своєму відзиві підтримує апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС та просить її задовольнити.

6. Разом з апеляційною скаргою Апелянтом заявлено клопотання про заміну відповідача - Офісу ВПП ДПС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 таке клопотання задоволено та замінено Відповідача - Офіс ВПП ДПС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у 2016 році Позивач подавав декларації з податку на прибуток, за результатами яких декларував податок на прибуток у таких розмірах: 1) у І кварталі 2016 року ДП «Тетра Пак Україна» відобразило податок на прибуток у розмірі 1 953 390,00 грн. (код рядка 19 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал); 2) у півріччі 2016 року ДП «Тетра Пак Україна» відобразило податок на прибуток у розмірі 5 920 731,00 грн. (код рядка 19 податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року); 3) у ІІІ кварталі 2016 року ДП «Тетра Пак Україна» відобразило податок на прибуток у розмірі 5 917 289,00 грн. (код рядка 19 податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2016 року); 4) у річній декларації з податку на прибуток ДП «Тетра Пак Україна» відобразило податок на прибуток у розмірі -11 766 718,00 грн. (код рядка 19 річної податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік). Як вбачається із банківських виписок, які долучені до матеріалів справи, ДП «Тетра Пак Україна» сплачено 708 022,00 грн податку на прибуток за І квартал 2016 року, 5 920 731,00 грн за ІІ квартал 2016 року, 5 917 289,00 грн податку на прибуток за ІІІ квартал 2016 року та 3 069 506,00 грн податку на прибуток за IV квартал 2016 року. Всього за 2016 рік сплачено 15 615 548,00 грн податку на прибуток. Факт сплати податку на прибуток у всіх кварталах 2016 року підтверджується також платіжними дорученнями № 6743 від 18.05.2016, № 6848 від 18.08.2016, № 6945 від 17.11.2016 та № 6989 від 29.12.2016. За результатами подання річної декларації за 2016 рік зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік склало всього 5 912 182,00 грн (код рядка 06 податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік). Відтак, Позивачем сплачено податку на прибуток 15 615 548,00 грн, у той час як фактично підлягало сплаті тільки 5 912 182,00 грн. Отже, переплата податку на прибуток склала 9 703 366,00 грн. У подальшому вказана переплата 9 703 366,00 грн була частково використана ДП «Тетра Пак Україна» і загальний підсумок переплати склав 4 277 253,28 грн. 05.10.2018 ДП «Тетра Пак Україна» звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із заявою № 115 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань платника з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на поточний рахунок платника у банку. У вказаній заяві ДП «Тетра Пак Україна», посилаючись на п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, просило повернути наявну в нього переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 277 253,28 грн. 18.10.2018 ГУ ДФС у м. Києві листом № 83838/10/26-15-12-03-11 повідомило ТОВ «Тетра Пак Україна», що згідно з інформаційними ресурсами ДФС України в інтегрованій картці платника ДП «Тетра Пак Україна» за кодом бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) станом на 16.10.2018 обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 4 277 253,28 грн; ДП «Тетра Пак Україна» у 2016 та 2017 роках перебувало на обліку в Офісі великих платників податків ДФС; відомості про проведення облікових операцій в ІКП за 2016-2017 роки в ГУ ДФС у м. Києві відсутні. ГУ ДФС у м. Києві залишило заяву ДП «Тетра Пак Україна» без розгляду. 18.01.2019 ДП «Тетра Пак Україна» звернулося до Офісу великих платників податків ДФС із заявою № 4 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань платника з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на поточний рахунок платника у банку. У цій заяві ДП «Тетра Пак Україна», посилаючись на п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, просило повернути наявну у нього переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 277 253,28 грн. 24.01.2019 Офіс великих платників податків ДФС листом № 3553/10/28-10-42-02-08 повідомило ДП «Тетра Пак Україна», що на сьогоднішній день проблема переплат з податку на прибуток підприємств не є новою і не відноситься лише до ДП «Тетра Пак Україна», а стосується широкого кола суб`єктів господарювання; системне не вирішення зазначеної проблеми протягом багатьох років призвело до її масштабного збільшення; при цьому, на сьогодні діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств. ДП «Тетра Пак Україна» запропоновано розглянути питання щодо можливості подальшого використання переплати для сплати майбутніх податкових зобов`язань з даного виду податку. 21.02.2019 ДП «Тетра Пак Україна» повторно звернулося до Офісу великих платників податків ДФС із заявою № 7 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань платника з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на поточний рахунок платника у банку. У цій заяві ДП «Тетра Пак Україна», посилаючись на п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, просило повернути наявну у нього переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 277 253,28 грн. 22.02.2019 Офіс великих платників податків ДФС листом № 9379/10/28-10-42-02-08 повідомило ДП «Тетра Пак Україна», що на сьогоднішній день проблема переплат з податку на прибуток підприємств не є новою і не відноситься лише до ДП «Тетра Пак Україна», а стосується широкого кола суб`єктів господарювання; системне не вирішення зазначеної проблеми протягом багатьох років призвело до її масштабного збільшення; при цьому, на сьогодні діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення (перерахування) надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств. 16.05.2019 ДП «Тетра Пак Україна» повторно звернулося до Офісу великих платників податків ДФС із заявою № 12 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань платника з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на поточний рахунок платника у банку. У цій заяві ДП «Тетра Пак Україна», акцентувало увагу на тому, що згідно рішення власника підприємство знаходиться у стадії підготовки до процесу ліквідації, тому не зможе використати наявну переплату в рахунок майбутніх податкових зобов`язань зі сплати податків та/або інших обов`язкових платежів та, посилаючись на п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, просило повернути наявну у нього переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 277 253,28 грн. 02.07.2019 Офіс великих платників податків ДФС листом № 32767/10/28-10-42-02-08 повідомило ДП «Тетра Пак Україна», що у зв`язку з розпочатою процедурою ліквідації платника ДП «Тетра Пак Україна» перерахування коштів в сумі 4 277 253,28 грн шляхом повернення на розрахунковий рахунок доцільно розглянути після закінчення ліквідаційних процедур контролюючого органу.

8. Вважаючи протиправною бездіяльність Офісу ВПП щодо неподання до ГУ ДКСУ в м. Києві висновку про повернення надміру сплаченого до державного бюджету України податку на прибуток у розмірі 4 277 253,28 грн, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

9. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787), Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2016 № 1146 (далі - Порядок № 1146), Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі - Інструкція № 1242), Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно з пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. У пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. У пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України закріплено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до п. п. 43.1-43.4 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Відповідно до ч. 2 ст. 45 БК України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Порядком № 787 визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань. Згідно з п. 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи). Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У п. 5 Порядку № 1146 визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Відповідно до п. 6 Порядку № 1146 у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою). Згідно з п. 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку. Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Відповідно до п. 8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами). За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС. Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, законодавством регламентовано право платника податків на повернення надміру сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого податкового органу. Водночас зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до Казначейства висновок про повернення заявнику відповідної суми переплати. При цьому слід ураховувати, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України.

11. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що з податкових декларацій ДП «Тетра Пак Україна» з податку на прибуток за І квартал 2016 року, півріччя 2016 року, три квартали 2016 року, за 2016 рік, а також із витягу з електронного кабінету платника податків убачається, що у Позивача наявна переплата з податку на прибуток в розмірі 4 277 253,28 грн, яка виникла в результаті сплати ним податку на прибуток понад нараховані зобов`язання за 2016 рік. При цьому податковий борг у Позивача відсутній, зокрема не існував станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

12. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, не спростовані Апелянтом та не заперечуються в доводах його скарги.

13. Як убачається з матеріалів справи, установлено судом першої інстанції та не спростовано Апелянтом, Позивач також дотримався вимог вищенаведених законодавчих приписів щодо порядку звернення із заявою про повернення йому відповідної суми переплати податку.

14. З таких обставин судова колегія вважає, що в цьому випадку наявні всі достатні та необхідні правові підстави для повернення Позивачу надмірно сплаченої суми коштів, що обліковується за ним як переплата з податку на прибуток в розмірі 4 277 253,28 грн.

15. Апеляційний суд, аналізуючи підстави, з яких Позивачу було відмовлено в поверненні вказаної переплати, а саме: відсутність бюджетного ресурсу та проведення ліквідаційних процедур, колегія суддів зазначає, що жодною нормою чинного податкового законодавства не передбачено такі підстави для відмови платнику в поверненні надміру сплаченої суми податку за умови дотримання ним вищенаведених правових підстав. Втім, як установлено судом, у цьому випадку такі підстави Позивачем дотримані.

16. Разом з тим, перевіряючи відповідні доводи Апелянта про те, що Позивач перебуває на стадії ліквідації і що питання про повернення йому надміру сплачених коштів доцільно розглянути після завершення відповідної ліквідаційної процедури, колегія суддів, окрім вищенаведеного, також зазначає, що ані станом на час виникнення спірних правовідносин, ані на час звернення Позивача до суду з цим позовом, він не перебував у стані припинення, тобто у процесі ліквідації. Жодних доказів зворотного суду не надано, як і не надано доказів того, що наразі Позивач перебуває у стані припинення (у процедурі ліквідації).

17. Доводи Апелянта про те, що Позивач вперше звернувся із заявою про повернення надміру сплачених сум податку до ГУ ДФС в м. Києві, а не до Офісу ВПП, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено вище, після отримання відповіді ГУ ДФС в м. Києві про необхідність звернення до належного органу - Офісу ВПП, Позивач неодноразово звертався до такого контролюючого органу та отримував на всі свої звернення відмови в задоволенні його заяв, про що зазначалося вище. Тобто права Позивача у межах спірних правовідносин в цій справі були порушені не ГУ ДФС в м. Києві, а саме Офісом ВПП. Тож Позивачем правильно обрано спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

18. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

19. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі, колегія суддів ураховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 05.01.2000 у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100), про те, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно». За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)). Водночас державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

20. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

21. Отже судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. При цьому, апеляційний суд зазначає, що рішення суду в частині розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, Апелянтом не оскаржується, а тому судом не перевіряється.

22. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

23. Таким чином, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року - без змін. Розподіл судових витрат.

24. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлено 23 листопада 2022 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова