Постанова 4855 № 520/27018/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 520/27018/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Отроди Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови В С Т А Н О В И В: 19.04.2022 Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 24.11.2021 про стягнення штрафу у розмірі 10200 грн. ВП № 66661006; скасування постанови від 24.11.2021 про стягнення штрафу у розмірі 10200 грн. ВП № 66661006. Підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з правомірністю та обґрунтованістю постанови про накладення штрафу. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 24.11.2021 у виконавчому провадженні №66661006 є правомірною, оскільки боржником (позивачем) без поважних причин у встановлений строк не виконано рішення суду у справі № 520/6806/21. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову. У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, інші сторони до суду не прибули, про місце, дату, час розгляду справи повідомлені належним чином. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що спірним у справі № 520/27018/21 є саме постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. про накладення штрафу від 24.11.2021 у виконавчому провадженні №66661006 в розмірі 10200,00 грн. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харьківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. у справі №520/6806/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру його пенсії. З метою примусового виконання вказаного вище судового рішення Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 20.08.2021 р. №520/6806/21. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту України Григорян О.Г. прийнято постанову від 01.09.2021 р. про відкриття виконавчого провадження ВП 66661006 по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого листа, попереджено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. З огляду на те, що станом на 21.10.2021 боржником рішення суду не виконано та не надано державному виконавцю будь-яких пояснень щодо підстав ігнорування вимог та не вчинено жодних дій направлених на повне та фактичне виконання рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100 грн. та встановлено десятиденний термін на виконання рішення суду. Апеляційним судом встановлено, що постанову від 21.10.2021 року боржником не оскаржено до суду. Далі, листом від 22.10.2021 вих. № 12/6-5710, МВС України повідомило про виконання рішення суду, а саме: супровідним листом від 21.10.2021 № 48179/22-2021 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення від 21.10.2021 № 22/6-6193 відносно стягувана - ОСОБА_1 01.11.2021 до Департаменту надійшла заява стягувана, якою повідомлено, що рішення суду виконано боржником частково, а саме в довідці відсутні відомості надбавки та премії, показники яких мають обов`язково бути зазначені в довідці відповідно до вимог резолютивної частини рішення суду. Проте, МВС було надіслано до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяви від 22.10.2021 (вих. № 12/6-5710) та від 15.11.2021 (вих. № 12/6-5920) про закінчення виконавчого провадження. Однак, 24.11.2021 державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., оскільки було констатовано невиконання боржником рішення суду в повному обсязі. Не погоджуючись з даною постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами і не є спірними. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, в рамках розгляду даної адміністративної справи, перевірці підлягає дотримання відповідачем норм чинного законодавства, зокрема приписів статті 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено в Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ). Відповідно до ст. 1 Закону № № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1, 2 ч.1 ст. Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Частиною1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.1 статті 18 Закону №№ 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно п.1 ч.3, абз.1 ч.4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ч.ч. 1,2,3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Ст. 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VIII. Так, згідно резолютивної частини виконавчого документа МВС України зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області довідку із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Однак, довідка від 21.10.2021 № 22/6-6193 не містить вищезазначених даних, а отже рішення суду не виконано боржником у спосіб та порядок передбачений таким рішенням. Варто зауважити, що судом першої інстанції констатовано, що позивач після скасування в судовому порядку п. З Постанови № 103, набув право на врахування всіх видів грошового забезпечення органів міліції (поліції), вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом № 2262-ХН. На відповідача (Міністерство внутрішніх справ України) покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку №

45. Проте, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 520/6806/21 не виконано у повному обсязі, адже виготовлена довідка не містить відомостей про надбавки та премії, що виплачені поліцейським за листопад 2019 року за переліком посад. Частиною 1 статті 18 Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Таким чином, Законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов. Тому, враховуючи вищезазначене та норми чинного законодавства 24.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн., якою зобов`язано боржника виконати рішення та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем не порушено вимоги Закону, а підстави для винесення рішення про визнання протиправними дій та скасування постанови від 24.11.2021 року № 66661006 відсутні. Доводи апелянта щодо відсутності законодавчих підстав для прирівняння ліквідованих органів Національної поліції до діючих органів Національної поліції України, колегія суддів не приймає, оскільки, як вірно було зазначено судом першої інстанції, співставлення посад, їх класифікація відноситься до компетенції МВС України та Національної поліції, тому відсутність відомостей за посадою «старший оперуповноважений управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції» не є підставою для невиконання рішення суду та вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", щодо відображення у виданій довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають. Повний текст постанови виготовлено 22.11.2022 року. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель