Постанова 4811 № 456/256/22

Справа № 456/256/22 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я. Провадження № 22-ц/811/2484/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2022 року м.Львів Справа № 456/256/22 Провадження № 22ц/811/2484/22 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. розглянув справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області, постановлену у м. Стрий 16 вересня 2022 року у складі судді Микитина В.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «ПАФ «Батько і Син»» про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення, - встановив: 17 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві власності належать дві земельні ділянки: площею 0,3245 га (кадастровий номер 4625380800:06:000:0790) та площею 0,4167 га (кадастровий номер 4625380800:06:000:0259), які розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області. Вказує, що він дізнався, що його земельні ділянки використовує відповідач, який заявляє, що між ними 1 лютого 2019 року укладено два договори оренди вказаних земельних ділянок та ніби-то згідно актів приймання - передачі від 1 лютого 2019 року ним такі земельні ділянки були передані відповідачу. Звертає увагу, що він договори оренди земельних ділянок не підписував і його волевиявлення на укладення таких договорів не було, а отже такі договори оренди належить визнати недійсними та зобов`язати відповідача повернути йому зазначені земельні ділянки. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2022 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи. На вирішення експертизи поставлено питання про належність підпису в графі «Орендодавець» у договорах оренди земельних ділянок та актах приймання-передачі від 1 лютого 2019 року позивачеві чи іншій особі. Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Попереджено експертів зазначеної експертної установи про кримінальну відповідальній, передбачену статтями 384, 385 КК України. У розпорядження експертів скеровано цивільну справу № 456/256/22 разом із оригіналами оспорюваних правочинів та актів приймання-передаі об`єктів оренди, відібраними у судовому засіданні експериментальний зразками підпису ОСОБА_2 та наданими ним документами з вільними зразками його підпису. Ухвалу суду оскаржує ПП «ПАФ «Батько і Син»». В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосовано ст.103 та ч.4 ст.82 ЦПК України. Вказує, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали всупереч положенням законодавства та правовим позиціям Верховного Суду не взято до уваги, що матеріали справи містять докази, які свідчать про те, що обставина щодо підписання позивачем спірних договорів оренди вже встановлена та не підлягає доказуванню. Зазначає, що обставина щодо укладення між сторонами оспорюваних договорів оренди землі від 1 лютого 2019 року входила до предмета доказування при розгляді Стрийським міськрайонним судом іншої цивільної справи №456/1568/21, оскільки без встановлення факту укладення договору та існування між сторонами правовідносин оренди неможливим є дослідження питання щодо розірвання вказаного договору. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки оскаржувану ухвалу про призначення експертизи постановлено після закриття підготовчого провадження у справі, що суперечить вимогам ст. 197 ЦПК України. Просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоч про розгляд справи їх представники були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку повідомлень електронною поштою 8 листопада 2022 року. Судом ухвалено проводити розгляд справи за відсутності учасників, які належним чином повідомлені про час та місце її розгляду, в судове засідання не з`явилися, докази про наявність поважних причин їх неявки не надані. Після розгляду справи до суду надійшли заява представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі та клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання через її відрядження. Вказані заява і клопотання судом не розглядалися, оскільки надійшли після завершення розгляду справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються висновком експерта. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною другою ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є, зокрема призначення експертизи. З урахуванням положень ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу якщо для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися нормами ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав. Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, які мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суду необхідно встановити такі факти (обставини), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч.1 ст.103 ЦПК України). Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 104 ЦПК України). Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині; застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа. Основні завдання, перелік питань, які ставляться на вирішення експертизи, а також порядок проведення почеркознавчої експертизи визначено главою 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Згідно із ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, у якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. На експертизу надаються оригінали досліджуваних документів. Встановлення обставин того, чи вчинено підписи позивачем у оспорюваних договорах та актах, має значення для правильного вирішення спору, що є неможливим без проведення почеркознавчої експертизи. Позивач посилається на те, що у нього відсутні оригінали оспорюваних договорів оренди та акти приймання-передачі, яких він не підписував. У зв`язку з цим він заявив клопотання про витребування таких від відповідача, яке міститься у позовній заяві. Є встановленим, що клопотання про призначення у цій справі почеркознавчої експертизи також міститься у позовній заяві (а.с.3), яка прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі ухвалою від 31 січня 2022 року (а.с.13). Підготовче судове засідання призначено на 17 березня 2022 року. Учасники справи у цьому судовому засіданні були відсутні, що вбачається з ухвали про відкладення підготовчого засідання від 17 березня 2022 року (а.с.54-55). За клопотанням представника відповідача, яке надійшло до суду електронною поштою, підготовче судове засідання відкладено на 17 травня 2022 року. Відомості про повідомлення учасників про зазначене судове засідання у наданих матеріалах відсутні. 17 травня 2022 року підготовче засідання проведено за відсутності учасників справи, цього дня судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, витребування доказів (а.с.60-61). Судом витребувано у відповідача оригінали оспорюваних договорів оренди, які на час проведення підготовчого судового засідання в матеріалах справи були відсутні. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у підготовчому судовому засіданні судом не вирішувалося. 24 червня 2022 року представником позивача подано окреме клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Відповідно до частин 1 та 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подавати докази разом із поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати у зазначений у частинах 2 і 3 ст.83 ЦПК України строк клопотання про витребування доказів судом. Розгляд заяв та клопотань передбачений ст.222 ЦПК України і під час розгляду справи по суті, а не лише у підготовчому засіданні. Клопотання про призначення експертизи суд мав можливість вирішувати після виконання вимог ухвали про витребування доказів та надання оригіналів документів, які підлягають дослідженню під час еспертизи. Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; позивачем заявлено клопотання про забезпечення доказів з дотриманням порядку, передбаченого процесуальним законом. З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки для об`єктивного розгляду даної справи необхідно встановити, чи дійсно позивачем як орендодавцем виконано підписи у договорах оренди земельних ділянок та актах приймання-передачі об`єктів оренди від 1 лютого 2019 року. Судом першої інстанції зупинено провадження у справі з підстави, яка наявна у переліку, передбаченому статтею 252 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання. Апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» залишити без задоволення. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст судового рішення складено 21 листопада 2022 року. Головуючий______________________Т. І. Приколота Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк