Постанова 4857 № 380/1582/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1582/22 пров. № А/857/13537/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року, головуючий суддя Кухар Н.А., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису,- В С Т А Н О В И В: В січні 2022 року позивач АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулося в суд з позовом до ГУ Держпраці у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень законодавства про працю №ЛВ12590/434/АВ/П від 14.12.2021 року Головного управління Держпраці у Львівській області. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що висновки відповідача про те, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, розірвано не уповноваженою на це особою помилковими, оскільки заступник директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» наділений повноваженнями здійснювати звільнення в т.ч. працівників структурного підрозділу локомотивного депо Львів Захід, які є працівниками регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» оскаржило його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, розірвано уповноваженою на те особою, оскільки заступник директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики наділений повноваженнями здійснювати звільнення, в тому числі працівників структурного підрозділу. При цьому, позивачем також дотримано вимоги ст. 49-2 КЗпП щодо попередження про звільнення за скороченням чисельності та запропоновані вакантні посади у «Локомотивне депо Львів-Захід» На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Інспекторами праці - головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові Головного управління Держпраці у Львівській області Курилець І.М. та Меленюк Г.С. на підставі направлення про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю від 29.11.2021 року №1775 було проведено інспекційне відвідування регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». За результатами проведення позапланового захожу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у виробничому структурному підрозділі «Локомотивне депо Львів Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» складено акт від 14.12.2021 року №ЛВ12590/434/АВ. Згідно із Актом під час перевірки встановлено наступні порушення: - порушення пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а саме: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності розривається власником або уповноваженим ним органом у випадку: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Стаття 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Положенням про виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Львів - Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 21.02.2019 №133/0д. Начальник підрозділу призначає на посаду та звільняє з посади працівників Підрозділу згідно із затвердженою номенклатурою посад та штатним розписом. Відповідно до наказу Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів - Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» від 20.04.2018 №400/ос «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнято на посаду машиніста інструктора локомотивних бригад Дільниці експлуатації локомотивів (м. Стрий). Наказ за підписом начальника депо. Згідно із наказом регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.08.2021 року №600/К «Про виконання обов`язків» на період щорічної відпустки начальника виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів - Захід» ОСОБА_2 виконання обов`язків начальника виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів - Захід» покладено на заступника начальника депо цього ж підрозділу ОСОБА_3 , з 03.08.2021 року. Відповідно до наказу (розпорядження) Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів - Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №293/ос від 13.08.2021 року «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 звільнено 14.08.2021 року з посади машиніста інструктора локомотивних бригад Дільниці експлуатації локомотивів (ст. Стрий) за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату. Наказ за підписом заступника директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики А.М. Кирди. Відтак, звільнення працівника ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України здійснено неуповноваженою на це особою ОСОБА_4 при перебуванні при виконанні обов`язків уповноваженої особи на прийняття та звільнення працівників Депо посадової особи, а саме: виконуючого обов`язки начальника виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів - Захід» ОСОБА_3 - порушення частини 3 статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Одночасно з попередженням про скорочення штату працівників за підписом начальника локомотивного депо Львів-Захід ОСОБА_2 , ОСОБА_1 21.05.2021 року, ОСОБА_5 17.05.2021 року не запропоновано іншу роботу, та не повідомлено про відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю. На підставі висновків Акта та вказаного порушення відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ12590/434/АВ/П від 14.12.2021 року, яким позивача зобов`язано усунути порушення вимог пункту 1 частини першої статті 40 та частини 3 статті 49-2 КЗпП України. Позивач вважав протиправним та таким, що підлягає скасуванню припис №ЛВ12590/434/АВ/П від 14.12.2021 року, а тому звернувся в суд з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку мало місце порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, що полягали у розірванні трудового договору з ОСОБА_1 , укладеного на невизначений строк, неуповноваженою на це особою, а також одночасно з попередженням про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці йому не було запропоновано іншу роботу на тому ж підприємстві. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників. У відповідності до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-1V, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Як встановлено ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Абзацами 10-13 ч. 6 ст. 7 Закону визначено: якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Пунктом 18 Порядку № 823 передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Також, пунктом 21 вказаного Порядку встановлено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений і невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності розривається власником або уповноваженим ним органом у випадку: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємств установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно із ст. 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов`язки структурних підрозділ підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. З матеріалів справи слідує, що згідно із наказом регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.08.2021 року №600/К «Про виконання обов`язків» на період щорічної відпустки начальника виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Соляника М.І. виконання обов`язків начальника виробничого структурного підрозділ «Локомотивне депо Львів-Захід» покладено на заступника начальника депо цього ж підрозділ ОСОБА_3 з 03.08.2021 року. Відповідно до наказу (розпорядження) Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №293/ос від 13.08.2021 року «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 звільнено 14.08.2021 року з посади машиніста-інструктора локомотивних бригад Дільниці експлуатації локомотивів (ст. Стрий) за п. 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, наказ за підписом заступника директора виконавчого регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерної товариства «Українська залізниця» з управління персоналом та соціальної політики А.М. Кирди. При цьому, із книги наказів по особовому складу ВСП «Локомотивне депо Львів Захід» видно, що усі інші накази про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу або звільнення працівників Депо за період з 12.08.2021 року по 17.08.2021 року були підписані виключно в.о. начальника депо Зайцем С.С. Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що звільнення працівника ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України здійснено неуповноваженою на це посадовою особою ОСОБА_4 під час перебування при виконанні обов`язків уповноваженої особи на прийняття та звільнення працівників Депо посадової особи, а саме виконуючого обов`язки начальника виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» ОСОБА_3 . Крім цього, частиною 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Матеріалами справи підтверджено, що одночасно з попередженням про скорочення штату працівників за підписом начальника ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - 21.05.2021 року, ОСОБА_5 - 17.05.2021 року, не було запропоновано іншу роботу та не повідомлено про відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю, що свідчить про порушення позивачем вимог ч.3 ст.49-2 КЗпП України. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність порушень вимог п.1 ч.1 ст.40 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. При цьому, не можна залишити поза увагою лист ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 30.12.2021 року Т4-1-1/2007 (а.с. 150) на адресу ГУ Держпраці у Львівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю, згідно припису №ЛВ12590/434/АВ/П, що є предметом оскарження у даних спірних правовідносинах, на підставі якого відповідач дійшов висновку про виконання вимог припису та зняття його з контролю. Таким чином, позивач погодився із допущеними порушеннями, та у встановлений приписом строк усунув їх. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі №380/1582/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький