Постанова 4857 № 380/18754/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 рокуСправа № 380/18754/21 пров. № А/857/11500/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Курильця А.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області та Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2022 року (суддя Потабенко В.А., м.Львів, повний текст складено 4 травня 2022), - ВСТАНОВИВ : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області (далі Ліквідаційна комісія, Головне управління відповідно) та Міністерство внутрішніх справ України (далі МВС) в якому просив: визнати протиправним та скасувати висновок МВС від 24.06.2021 №28511/15-2021 за результатами розгляду висновку Головного управління про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі №380/9919/20 (далі Висновок, Рішення суду відповідно); зобов`язати Ліквідаційну комісію повторно направити до МВС документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 № 850 (далі Постанова №850, Порядок №850 відповідно); зобов`язати МВС затвердити висновок та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, виходячи з розміру 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з встановленням ІІІ-Ї групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України (далі ОВС) відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» (далі Закон №565-ХІІ), а також пункту 9 Порядку №850. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії МВС щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС. Зобов`язано Ліквідаційну комісію повторно направити до МВС документи ОСОБА_1 разом з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до Постанови №

850. Зобов`язано МВС прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, виходячи з 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржило МВС, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі вказує, що підставами для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги стало те, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі Департамент) вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія (далі МСЕК) проведена з порушенням пунктів 10 та 16 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі Положення №1317, Постанова №1317 відповідно). Вказує, що оскільки надіслані матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги не відповідали положенням Постанови №850, то відповідач позбавлений можливості прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з непередбачених законом підстав відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Натомість, рішення відповідача прийнято шляхом проставлення резолюції про відмову у затвердженні висновку про виплату одноразової грошової допомоги, без зазначення мотивів прийняття такого рішення. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебував на службі в ОВС з 1993 року. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №333633 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №011419 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 45%. Причина втрати професійної працездатності: захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС. 12.03.2020 позивач звертався із рапортом до голови Ліквідаційної комісії, в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС. 28.05.2021 позивач звертався із рапортом до голови Ліквідаційної комісії, в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС. Департамент фінансово-облікової політики МВС (далі - Департамент-2) листом від 23.04.2020 №12069/33 повідомив, що не може висловити обґрунтовану позицію з питання відповідності надісланих Ліквідаційною комісією медичних документів вимогам, що визначені Порядком №850. Департамент-2 листом від 27.04.2020 №13467/15-2020 повернуто позивачу матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом вказано неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. Позивач оскаржив до суду бездіяльність МВС щодо розгляду заяви щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення інвалідності. Рішенням суду визнано протиправними дії МВС щодо повернення на дооформлення документів стосовно призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язано МВС повторно розглянути висновок Головного управління про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та додані до нього документи (заява (рапорт) від 28.05.2020 з додатками) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку №850, а саме про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги. Департаментом-2 скеровано Ліквідаційній комісії лист «Про надсилання документів». Повідомлено, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом вказано на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення пунктів 10,16 Положення №1317, відповідно до якого МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні МСЕК заявнику представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення МСЕК працівником Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС по Львівській області» (далі ДУ) не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався. Відтак, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок. Головне управління листом від 30.06.2021 №107 повідомило позивача, що матеріали з відповідним висновком, які було направлено до МВС для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії. У свою чергу, Комунальний заклад ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи" на інформаційний запит щодо залучення представника ДУ повідомив, що 03.04.2019 надійшов лист від начальника ДУ №33/34-305 про надання представника для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів МВС, Національної поліції України, заступника начальника лікарні з ЕТН лікаря Лисенко Л.І.. Обласна МСЕК №1 повідомляє, що на засіданні, яке відбулося 12.03.2020, в день, коли була проведена експертиза громадянина ОСОБА_1 , представник ДУ Лисенко Л.І. не з`явилась. Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Питання пов`язані з виплатою одноразової грошової працівнику міліції регламентував Закон України «Про міліцію»(далі Закон №565-ХІІ) . Частиною шостою статті 23 Закону №565-ХІІ передбачено, що, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. 07.11.2015 Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію»(далі Закон №580-VІІІ). Абзацом 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» . Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, який проходив службу в органі внутрішніх справ, і якому встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням цієї служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону №565-ХІІ . Такий підхід щодо застосування норм права реалізовано Верховним Судом, зокрема, в постановах від 7 березня 2018 року у справі №464/5571/16-а, 21 червня 2018 року у справі №822/31/18 та від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17. КМУ 21.10.2015 прийняв Постанову №850, якою затвердив Порядок №850. Згідно із пунктом 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи. Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: - заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; - довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: - довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; - постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; - акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; - сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; - документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Відповідно до пункту 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Пунктом 9 Порядку №850 передбачено, що Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Підстави для відмови у виплаті грошової допомоги встановлені пунктом 14 Порядку №850, а саме, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, зокрема, якщо інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. З аналізу зазначених норм вбачається, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). З матеріалів справи видно, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання Рішення суду не погоджений посадовими особами МВС. При цьому жодного рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС прийнято не було. Неприйняття жодного рішення свідчить про недотримання МВС встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Крім того, повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком №850 не передбачено, а тому дії відповідача щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, 5 лютого 2020 року у справі №580/103/19. Щодо посилань відповідача на те, що на засідання МСЕК не запрошувався та не був присутнім представник закладу охорони здоров`я МВС, що є порушенням вимог Постанови №1317, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 10 Положенням № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог. З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров`я МВС не є безумовною. Крім цього, суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, з непередбачених законом підстав відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та ухиляється від розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняття рішення, віднесеного до його компетенції відповідно до пункту 9 Порядку №850, а, тому наявні правові підстави для зобов`язання МВС прийняти відповідно до норм Постанови №850 рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС, виходячи із 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова А. Р. Курилець