LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803235/2016/18

від 23.11.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7827/22 Справа № 235/2016/18 Суддя у 1-й інстанції - Мащук В.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Судді-доповідача Халаджи О. В. суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В., розглянувши без повідомлення учасників справи в м. Дніпро апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу дубліката судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/2016/18 від 07.04.2018 року (суддя першої інстанції Мащук В.Ю.) В С Т А Н О В И В: 26 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката судового наказу Красноармійського міськрайсуду Донецької області у справі № 235/2016/18 від 07.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх доходів та заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2018 року, до повноліття дитини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 замість втраченого. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу дубліката судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/2016/18 від 07.04.2018 року залишено без задоволення. Із вказаною ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, вважає, що судове рішення постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24 квітня 2018 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , на користь доньки ОСОБА_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку ОСОБА_2 . Судовий наказ до відділу Державної служби не надавався, бо 03 травня 2018 року ОСОБА_2 у присутності заявниці знищив судовий наказ. ОСОБА_1 , просила ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року скасувати, заяву про видачу дублікату судового наказу задовольнити в повному обсязі. У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що 13 вересня 2022 року заявниця отримала новий судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини по якому відкрито виконавче провадження, а тому не має підстав видавати копію дублікату судового наказу, виданого 24 квітня 2018 року, оскільки такий лист на виконання не надходив. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо відмови у видачі судового наказу. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про відмову у видачі дублікату судового наказу, то справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що судовим наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини дочки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 23 квітня 2018 року, і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (судовий наказ міститься за посиланням у Єдиному державному реєстрі судових рішень). Відповідно до повідомлення Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.09.2022 року за № 19-2216262, згідно даних Єдиного Державного Реєстру Виконавчих проваджень те перевірки інформації наявної в автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що виконавчий документ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) на примусове виконання не надходив, та станом на теперішній час на виконанні не перебуває (арк.с.2). Отже, з наданої відповіді вбачається, що виконавчий документ на виконання не надходив, відомостей щодо втрати виконавчого документа зазначене повідомлення не місить. Відмовляючи в задоволені заяви про видачу дублікату судового наказу, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , не надала доказів на підтвердження того, що судовий наказ було втрачено. До того ж, як стверджує сама заявниця і це підтверджено матеріалами справи (а.с. 14), заявниця ОСОБА_1 отримала 13 вересня 2022 року новий судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини. Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Відповідно до п. 3 ст.12 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Згідно з п. 17.4. розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з їх втратою, слід перевіряти обставини їх втрати. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звертаючись з апеляційною скаргою зазначила, що судовий наказ про стягнення аліментів було знищено ОСОБА_2 на її очах, завадити йому в цьому вона не могла, бо бажала зберегти шлюб, проте ніяких доказів надано не було, також не було повідомлено, чому з моменту знищення судового наказу 03 травня 2018 року по вересень місяць 2022 року заявниця не зверталась до суду про видачу дублікату. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. У постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19) міститься висновок, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Із матеріалів справи вбачається, що заявник не надала жодних доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, обмежилася письмовими поясненнями, де вказує, що судовий наказ було знищено ОСОБА_2 , після знищення судовий наказ відновленню не підлягав. Посилання при поданні заяві про видачу дублікату судового наказу на лист ДВС, що на виконання судовий наказ не надходив, та посилання в апеляційній скарзі на знищення судового наказу чоловіком, є безпідставними, оскільки, належним та допустимих доказів не надано. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відтак, заявником не надано жодних належних і допустимих доказів того, що судовий наказ, загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. У вересні 2022 року заявниця отримала судовий наказ про стягнення аліментів на неповнолітню доньку. Посилання заявниці, що отримавши втрачений судовий наказ вона буде мати можливість стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по аліментам не заслуговує на увагу, оскільки заборгованість нараховується з моменту надходження виконавчого документа на виконання. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Встановивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи О.Д. Канурна Т.В. Космачевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»