Ухвала КЦС ВС № 466/1888/20

Ухвала 22 листопада 2022 року м. Київ справа № 466/1888/20 провадження № 61-11235ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на постанову Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на гараж за набувальною давністю, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на гараж площею 18,1 кв. м, розташований неподалік будинку на АДРЕСА_1 та позначений під літерою «Б» в технічному паспорті на гараж, виготовленому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 18 лютого 2020 року (інвентаризаційна справа № 748). Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на гараж площею 18,1 кв. м, розташований неподалік будинку на АДРЕСА_1 та позначений під літерою «Б» в технічному паспорті на гараж, виготовленому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 18 лютого 2020 року (інвентаризаційна справа № 748). Постановою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Компенсовано Львівській міській раді за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 3 721 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. 09 листопада 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Телішевський І. Д. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 08 листопада 2021 року або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Представник ОСОБА_1 - адвокат Телішевський І. Д. заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року, посилаючись на те, що в установленому законом порядку апеляційний суд не направляв ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови. Він як представник ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного судового рішення апеляційного суду 04 листопада 2022 року. На підтвердження вказаної обставини адвокат Телішевський І. Д. надав копію його заяви від 04 жовтня 2022 року про видачу копії судового рішення, зареєстровану Львівським апеляційним судом 04 жовтня 2022 року, з його (адвоката Телішевського І. Д.) відміткою про отримання копії оскаржуваної постанови 04 листопада 2022 року. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року, а також наданий заявником доказ отримання ним копії оскаржуваної постанови апеляційного суду свідчать про поважність причин пропуску вказаного строку та наявність підстав для його поновлення. Тому клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського І. Д. необхідно задовольнити. Разом з тим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Посилання в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги в цій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не заслуговують на увагу з огляду на таке. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, у тому числі пільги та гарантії їх соціального захисту визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. За чинного правового регулювання статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору у всіх, без винятку, справах. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). ОСОБА_1 пред`явив позов про визнання за ним права власності на гараж за набувальною давністю. Тобто зазначена справа не пов`язана із захистом порушених прав заявника як учасника бойових дій. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Позовну заяву подано у березні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року - 2 102 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість гаража площею 18,1 кв. м, розташованого неподалік будинку на АДРЕСА_1 , право власності на який просив визнати за собою позивач), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Таким чином, заявнику необхідно подати до Верховного Суду інформацію про ціну позову (вартість гаража площею 18,1 кв. м, розташованого неподалік будинку на АДРЕСА_1 ) і надати докази на підтвердження цієї обставини. Судовий збір за подання касаційної скарги повинен бути сплачений за ставкою 1 відсоток від ціни позову (вартості гаража площею 18,1 кв. м, розташованого неподалік будинку на АДРЕСА_1 ) х 200 %, але не менше 1 681,60 грн (2 102 х 0,4 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений за реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р/н/22030102, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Крім цього, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України що не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). З огляду на те, що ОСОБА_1 пред`явив позов майнового характеру (про визнання права власності на нерухоме майно), а касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість гаража площею 18,1 кв. м, розташованого неподалік будинку на АДРЕСА_1 ), касаційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі у зв`язку з відсутністю даних, на підставі яких можливо встановити, чи відноситься справа до категорії малозначних, а також - чи ціна позову в цій справі перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, чи підлягають оскаржувані судові рішення касаційному перегляду. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського І. Д. необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на постанову Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук